Рішення

від 13.12.2011 по справі 2-2331/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

13.12.2011 Єдиний унікальний номер 2-2331/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.,

при секретарі - Маєвській М.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, Дніпропетровської міської ради, треті особи - Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення юридичних фактів, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16 березня 2011 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належало йому на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 28 липня 1952 року. Єдиним спадкоємцем першої черги, який фактично прийняв спадщину, оскільки проживала та була зареєстрована зі спадкодавцем на час його смерті, була його дружина ОСОБА_4 . Однак вона за життя не оформила документи на спадщину. Рідна донька спадкодавця, та мати позивача ОСОБА_5 на спадщину не претендувала, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після її смерті відкрилася спадщина на спірне домоволодіння. Під час життя вона склала заповіт від 19 травня 1993 року, посвідченого Другою Дніпропетровською нотаріальною конторою, за реєстровим № 2-798, відповідно до якого, все своє майно заповідала ОСОБА_1 . Позивач не звертався до нотаріальної контори для прийняття спадщини та прийняв спадщину фактично, оскільки проживав в спадковому домоволодінні на день смерті спадкодавця, та привів домоволодіння до ладу, зробив у ньому ремонт. Однак у правовстановлюючому документі - Свідоцтві про право власності на будівлю від 28 липня 1952 року вказано, що домоволодіння належить ОСОБА_3 , замість вірного ОСОБА_6 . Позивач просив встановити юридичні факти, а саме, фактичного прийняття спадщини у вигляді домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом, після смерті бабусі ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити факт належності правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності на будівлю від 28 липня 1952 року на домоволодіння АДРЕСА_2 , виданного на ім`я ОСОБА_3 - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати за позивачем право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилалися на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача - виконкому Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та заперечував проти їх задоволення.

Співвідповідач - Дніпропетровська міська рада у судове засідання не з`явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв до суду не надходило.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про день і час проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, від Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори надійшла письмова заява з проханням слухати справу у відсутність її представника та прийняти рішення згідно діючого законодавства (а.с.44).

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.24). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_3 , належного йому на підставі свідоцтва про право власності на будівлю, від 28 липня 1952 року, записаного в реєстрову книгу за № 26-40 (а.с.32).

Встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 18.09.1984 року за № 504/2 Про перейменування вул АДРЕСА_4 Лісна на АДРЕСА_5 у вул. Володимира АДРЕСА_5 з номерами будинків з 1 по 57 та з 2 по 32 (а.с.73).

Згідно відповіді Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 23 серпня 2011 року, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.55, 56).

Суд вирішує справу керуючись Цивільним кодексом України в редакції 1963 р., який діяв на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Встановлено, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його дружина - ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину після його смерті, оскільки фактично проживала та була зареєстрована у спірному домоволодінні на момент смерті спадкодавця (а.с.22,75). Тому, не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині встановлення факту фактичного прийняття спадщини у вигляді домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , так як даний факт доводити в судовому порядку не потрібно.

Крім того, рідна донька спадкодавця ОСОБА_2 (до шлюбу ОСОБА_6 ) також прийняла спадщину фактично, оскільки фактично проживала та була зареєстрована у спірному домоволодінні на момент смерті спадкодавця (а.с.12, 19,75). Разом з тим, на спадщину не претендує. В судовому засіданні вимоги позивача підтримала.

Судом встановлено, що при оформленні свідоцтва про право власності на будівлю від 28 липня 1952 року була допущена описка, та цей документ був оформлений саме на ОСОБА_3 , а не ОСОБА_7 , як вказано в свідоцтві.

Так, у свідоцтвах про одруження та смерть, домовій книзі, вірно вказано прізвище померлого, як ОСОБА_3 (а.с.12-13,22,24).

Таким чином, позовні вимоги , в частині встановлення факту належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на будівлю від 28 липня 1952 року, оформленого на ім`я ОСОБА_3 , законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Далі, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ОСОБА_4 (а.с.23). Після її смерті відкрилася спадщина на домоволодіння АДРЕСА_2 .

Під час життя, згідно заповіту від 19 травня 1993 року, посвідченого Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого у реєстрі за № 2-798, ОСОБА_4 заповіла усе своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося ОСОБА_1 (а.с.21).

Згідно ст. 524 ЦК України, здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.549 ЦК України, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті бабусі ОСОБА_4 , оскільки на момент її смерті проживав у спірному домоволодінні разом з нею та був зареєстрований в ньому з 1992 року (а.с.16 на зв., 75) і таким чином успадкував домоволодіння АДРЕСА_2 . Що також підтверджено показаннями у судовому засіданні свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та довідкою, затвердженою Головою квартального комітету № 2 Ленінського району м. Дніпропетровська.

Згідно відповіді Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 21 червня 2011 року, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.45-46).

Тобто, аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, тобто успадкував домоволодіння АДРЕСА_2 за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , і тому вважає, що позовні вимоги в частині встановлення юридичного факту прийняття спадщини позивачем після смерті ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, тому що даний факт не потрібно доводити в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 524, 525, 526, 529, 534, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконкому Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, Дніпропетровської міської ради, треті особи - Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення юридичних фактів, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково .

Встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на будівлю від 28 липня 1952 року, оформленого на ім`я ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке складається з:

1)житлового будинку літ. А-1, житловою площею 32,1 кв.м., загальною 74,5 кв.м., який складається з :

- 1-1 коридор, площа 3,9 кв.м.;

- 1-2 предпокій, площа 5,4 кв.м.;

- 1-3 коридор, площа 3,4 кв.м.;

- 1-4 житлової кімнати, площею 5,7 кв.м.;

- 1-5 предпокій, площею 9,3 кв.м.;

- 1-6 житлової кімнати, площею 5,7 кв.м.;

- 1-7 житлової кімнати, площею 14,3 кв.м.;

- 1-8 житлової кімнати, площею 6,4 кв.м.;

- 1-9 кухні, площею 13,5 кв.м.;

- 1-10 коридора, площею 6,9 кв.м.

2)літньої кухні, літ. В, порщею 28,1 кв.м.;

3)сараю тимчасового літ. Г, площею 7,7 кв.м.;

4)сараю тимчасового літ. Д, площею 10,5 кв. м.;

5)сараю літ. Е, площею 19,5 кв.м.;

6)сараю літ. Ж, площею 6,8 кв.м.;

7)навісу літ. З, площею 7,8 кв.м.;

8)душа літ. Л, площею 2,9 кв.м.;

9)вбиральні літ. И, площею 1,6 кв.м.;

10)душу літ. Н, площею 1,7 кв.м.;

11)огорож та споруд.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя К.О. Скрипник