Рішення

від 21.11.2018 по справі 0440/5429/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року Справа № 0440/5429/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Максима Метал до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

18 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Максима Метал до Державної фіскальної служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протравним та скасувати рішення комісії ДФС України №377322/39708443 від 07.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.11.2017 №62 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протравним та скасувати рішення комісії ДФС України №377321/39708443 від 07.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №122 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протравним та скасувати рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 26.12.2017 №42236/39708443, №42235/39708443;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.11.2017 року №62;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.11.2017 року №112.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №377321/39708443 та №377321/39708443 від 07.12.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- оскільки ТОВ Максима Метал вважає вищезазначені рішення незаконними, на них 11.12.2017 р. до Державної фіскальної служби України була подана скарга, проте до сьогоднішнього часу на зазначену скаргу відповіді не надійшло;

- враховуючи відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, вважаємо, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №62 від 09.11.2017 та податкову накладну №122 від 15.11.2017 датою їх тактичного надходження;

- незважаючи на надані позивачем пояснення та документи, 07.12.2017 відповідачем прийнято рішення №377321/39708443 та №377322/39708443 про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- позивач вважає, що рішення від 07.12.2017 №377321/39708443 та №377322/39708443 є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт вчинення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року позивачу поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні 14 вересня 2018 року об 11:00 год.

Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання копії ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких гуртуються заперечення відповідача, а також витребувано у Державної фіскальної служби України для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копії рішень комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 26.12.2017 року №42235/39708443 та №42236/39708443 та встановлено строк для надання витребуваних доказів до 14 вересня 2018 року.

13 вересня 2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про продовження терміну виконання ухвали суду від 17.08.2018 року в частині надання витребуваних судом матеріалів та відкладення розгляду справи.

14 вересня 2018 року у зв'язку з днем відпочинку головуючого судді Юхно І.В. за раніше відпрацьований день адміністративну справу знято з розгляду та призначено 21 вересня 2018 року об 08:30 год.

21 вересня 2018 року у підготовче судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. У зв'язку з ненаданням доказів відповідачем судом було задоволено клопотання відповідача від 14.09.2018 року та відкладено підготовче судове засідання до 08 жовтня 2018 року о 10:00 год.

08 жовтня 2018 року від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання в порядку письмового провадження без його участі.

08 жовтня 2018 року засобами телекомунікаційного зв'язку на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження терміну виконання ухвали суду від 17.08.2018 року в частині надання витребуваних судом матеріалів та відкладення розгляду справи.

08 жовтня 2018 року сторони у підготовче судове засідання не з'явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року повторно витребувано додаткові докази від відповідача, встановлено строк для надання додаткових доказів у справі до 05 листопада 2018 року, продовжено строк підготовчого провадження до 14 листопада 2018 року та відкладено підготовче судове засідання до 12 листопада 2018 року о 14:30 год.

12 листопада 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.

12 листопада 2018 року сторони у підготовче судове засідання не з'явились, про дату час та місце підготовчого судового засідання повідомлені належним чином. Відповідач про причини неявки суду не повідомив.

Станом на 05 листопада 2018 року, а також на 12 листопада 2018 року витребувані судом докази від відповідача до суду не надходили. Ухвала від 08.10.2018 року про повторне витребування доказів отримана представником відповідача 16 жовтня 2018 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 12 листопада 2018 року відповідач правом на надання відзиву на позов не скористався.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 21.11.2018 року об 11:30 год.

21 листопада 2018 року відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним, про причини неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.

За положеннями частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною дев'ятою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами відповідно до положень частини дев'ятої вказаної норми.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Максима Метал (код ЄДРПОУ 39708443) зареєстроване у якості юридичної особи 24.03.2015 року та є платником податку на додану вартість.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; Код КВЕД 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

19.05.2016 року між ТОВ Максима Метал (Постачальник) та ПАТ Дніпроважмаш (Покупець) укладено договір поставки №61/77, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим Договором, передати у власність Покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому Договорі.

Пунктом 3.1 договору від 19.05.2016 року №61/77 передбачено, що порядок розрахунків - 100% передплата, якщо інше не вказується в специфікаціях.

На виконання зазначеного Договору ПАТ Дніпроважмаш 09.11.2017 р. на адресу позивача була здійснена попередня оплата в розмірі 83 447,99 грн., що підтверджується банківською випискою, яка надана до матеріалів справи. На підтвердження здійснення позивачем поставки металопрокату (лист 36 мм 2000x6000 ст ЗСП5-СВ) в кількості 3,42 т. на суму 83 447,99 грн. до матеріалів справи також було надано копії видаткової накладної №ММ000003150 від 10.11.2017 р., довіреності на приймання товарно-матеріальних цінностей №5000 від 09.11.2017 р. та товарно-транспортної накладної №000002579 від 10.11.2017 р.

09.11.2017 р. ТОВ Максима Метал складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №62 на загальну суму 83 447,99 грн., в тому числі ПДВ - 13 908,00 грн.

Крім того, 15.11.2017 р. ПАТ Дніпроважмаш була здійснена позивачу попередня оплата в розмірі 83 447,99 грн., , що підтверджується банківською випискою, яка надана до матеріалів справи. На підтвердження здійснення позивачем поставки металопрокату (лист 36 мм 2000x6000 ст ЗСП5-СВ) в кількості 3,42 т. на суму 83 447,99 грн. до матеріалів справи також було надано копії видаткової накладної №ММ000003170 від 16.11.2017 р., довіреності на приймання товарно-матеріальних цінностей №5125 від 16.11.2017 р. та товарно-транспортної накладної № 000002646 від 16.11.2017 р.

15.11.2017 р. ТОВ Максима Метал складено податкову накладну №122 на загальну суму 83 447,99 грн., в тому числі ПДВ - 13 908,00 грн.

30.11.2017 р. ТОВ Максима Метал направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних вищевказані податкові накладні.

Однак, на адресу позивача була надіслана квитанції від 30.11.2017 року, відповідно до яких податкові накладні від 09.11.2017 №62 та від 15.11.2017 №122 прийняті, але реєстрація зупинена із зазначенням підстав таких зупинення: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 7208. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

01.12.2017 року ТОВ Максима Метал до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області були направлен повідомлення №21 та 20 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, щодо податкових накладних від 09.11.2017 №62 та від 15.11.2017 №122 відповідно, у яких надано наступні пояснення: купівля-продаж товарів . До кожного з повідомлень були надані додатки у кількості 6 документів. Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем у ході судового розгляду, до вказаних документів були додані відповідні документи, що підтверджують господарські операції.

07.12.2017 року за результатами розгляду зазначених пояснень Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення:

- №377322/39708443 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ Максима Метал від 09.11.2017 №62;

- №377321/39708443 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ Максима Метал від 15.11.2017 №122.

Не погодившись з вищенаведеними рішеннями, ТОВ Максима Метал до Державної фіскальної служби України було направлено скаргу від 11.12.2018 року, у якій просило скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 року №377322/39708443 та №377321/39708443. Зазначена скарга була направлена 12.12.2017 р. та отримана адресатом 14.12.2017 р., що підтверджується наданою до матеріалів справи копією експрес-накладної №10027660581 служби доставки Нова пошта .

Листом від 25.05.2018 року вих.№2505/1 Про надання інформації щодо розгляду скарги ТОВ Максима Метал просило Державну фіскальну службу України надати інформацію щодо розгляду вищезазначеної скарги у зв'язку тим, що позивачем не отримано станом на 25.05.2018 року рішення про результати розгляду скарги. Вказаний лист було направлено засобами поштового зв'язку 25.05.2018 року та отримано адресатом 30.05.2018 року, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом від 23.06.2018 року №21536/6/99-99-11-04-15 Про надання інформації Державна фіскальна служба України повідомила ТОВ Максима Метал , що за результатами розгляду скарги позивача комісією з питань розгляд скарг прийняті рішення від 26.12.2017 року №№ 42236/39708443, 42235/39708443 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін, які надіслано поштовим відправленням №0405335023188 на зазначену в скарзі адресу. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті www.ukrposhta.ua поштове відправлення №0405335023188 на адресу ТОВ Максима Метал у зв'язку з невдалою спробою вручення (не вручене під час доставки) і закінченням встановленого терміну зберігання було повернуто до ДФС. Вказаний лист було отримано позивачем 25.06.2018 року.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем жодними доказами, рішення від 26.12.2017 року №№ 42236/39708443, 42235/39708443 ТОВ Максима Метал отримано не було.

Не погодившись з вищенаведеними рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, після отримання позивачем передплати від Пат Дніпроважмаш за договором поставки від 19.05.2016 року №61/77 у ТОВ Максима Метал виникло визначене законом право на складання податкових накладних від 09.11.2017 №62 та від 15.11.2017 №122.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, було затверджено:

- критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30621 (надалі - Критерії);

- вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30622 (надалі - Перелік).

Пунктом 1 Критеріїв передбачено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Відповідно до пункту 2 Критеріїв моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Згідно з пунктами 3, 4 Критеріїв платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку. Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до пункту 5 Критеріїв усі податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС відповідно до ознак, визначених підпунктами 1 - 4 цього пункту. У разі якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 - 4 цього пункту, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Затверджений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 1), передбачав що, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, такими документами є: 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 2 Переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Як вбачається зі змісту квитанцій від 30.11.2017 року про зупинення реєстрації податкових накладних від 09.11.2017 №62 та від 15.11.2017 №122, фіскальний орган не вказав у ній на конкретний вид критерію, передбаченого пунктом 6 Критеріїв, якому відповідала ця податкова накладна. Натомість послався на те, що за результатами опрацювання Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 7208.

Проте суд зазначає, що такий критерій у пункті 6 Критеріїв не передбачений.

Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що складені позивачем податкові накладні від 09.11.2017 №62 та від 15.11.2017 №122 відповідали вимогам пункту 6 Критеріїв, а тому суд вважає, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної. Відповідачем у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних всупереч підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України не визначено також за яким із двох критеріїв моніторингу та оцінки ступеня ризиків відповідач дійшов висновку про наявність підстав для її зупинення та не вказано які конкретно документи, які б були б достатніми для реєстрації цієї податкової накладної, позивачу слід додатково надати.

Між тим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, 01.12.2017 року, тобто у межах строку, встановленого підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкової накладної), направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операцій, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена.

За приписами підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Проте, контролюючим органом не було зазначено які саме надані позивачем документи та з якими порушеннями складені.

При цьому, суд звертає увагу, що Державною фіскальною службою України в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкових накладних від 09.11.2017 №62 та від 15.11.2017 №122, виписаних позивачем.

До того ж, належної мотивації підстав та причин віднесення товариства з обмеженою відповідальністю Максима Метал до ризикових платників податків оскаржувані рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації від 07.12.2017 №377322/39708443 та №377321/39708443 також не містять.

Суд звертає увагу, що відповідачем під час судового розгляду до матеріалів справи не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 6 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, які відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків та обов'язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Таким чином, рішення комісії Державної фіскальної служби країни, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.12.2017 №377322/39708443 та №377321/39708443, якими товариству з обмеженою відповідальністю Максима Метал відмовлено у реєстрації податкових накладних від 09.11.2017 №62 та від 15.11.2017 №122, не відповідають вимогам підпунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Максима Метал в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 №377322/39708443 та №377321/39708443, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи по суті позовну вимоги про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 26.12.2017 року №42236/39708443 та №42235/39708443, суд виходить із наступного.

Станом на день подання позивачем скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби країни, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 №377322/39708443 та №377321/39708443 процедура розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була визначена Порядком розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 року №485 (далі - Порядок №485).

Пунктом 5 Порядку №485 визначено, що скарги подаються платником податку на додану вартість (далі - платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у цьому пункті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Кодексу.

Згідно з пунктом7 Порядку №485 скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням. Така скарга у день її надходження реєструється ДФС відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах. ДФС не може відмовити платнику податку у реєстрації скарги.

На виконання вимог вказаних норм ТОВ Максима Метал направило скаргу від 11.12.2018 року на рішення комісії Державної фіскальної служби країни, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 №377322/39708443 та №377321/39708443 в межах 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поштовим відправленням засобами кур'єрської доставки.

Відповідно до пункту 12 Порядку №485 за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

Пунктом 13 Порядку №485 встановлено, що за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

За приписами пункту 15 Порядку №485 рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності - на податкову адресу платника податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 16 Порядку №485 якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідачем жодних доказів щодо виконання вимог пункту 15 Порядку до суду не надано.

Крім цього, суд звертає увагу, що судом двічі було витребувано належним чином засвідчені копії рішень комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 26.12.2017 року №42235/39708443 та №42236/39708443 ухвалою суду від 17.08.2018 року та від 08.10.2018 року, проте ані у встановлений у зазначених ухвалах строку, ані станом на день прийняття судового рішення Державна фіскальна служба України вимоги ухвал не виконала. Клопотань про неможливість надання доказів від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, відповідачем в порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було надано до матеріалів справи жодних доказів правомірності прийнятих рішень.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними та скасування рішень комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 26.12.2017 року №42235/39708443 та №42236/39708443, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ Максима Метал в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 09.11.2017 №62 та від 15.11.2017 №122, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Як визначено положеннями пункту 201.16.4. статті 201.16 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке набрало законної сили, такі податкова накладна/розрахунок коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З аналізу вищенаведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 09.11.2017 №62 та від 15.11.2017 №122 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений товариством з обмеженою відповідальністю Максима Метал судовий збір при поданні адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 13.07.2018 року №1349 та від 10.08.2018року №372 у загальній сумі 7 048,00 грн. підлягає стягненню з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Максима Метал (місцезнаходження: 49000, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 39708443) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 39292197) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, України №377322/39708443 від 07.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.11.2017 №62 та №377321/39708443 від 07.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №122 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю Максима Метал .

Визнати протравними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 26.12.2017 року №42236/39708443 та №42235/39708443.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної податкові накладні від 09.11.2017 року №62 та від 15.11.2017 року №112, подані товариством з обмеженою відповідальністю Максима Метал .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Максима Метал судові витрати у розмірі 7 048,00 грн. (сім тисяч сорок вісім гривень нуль копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1