Ухвала

від 20.02.2019 по справі 520/3392/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3392/19

Провадження № 2-о/520/131/19

УХВАЛА

20.02.2019 року суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали справи за заявою Міжнародного наукового товариства (ідентифікаційний номер 41895161), в інтересах депортованого з Криму України, аспіранта ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про встановлення факту, який має юридичне значення, заінтересована особа: Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одеса, -

ВСТАНОВИВ:

Заявники ОСОБА_2 наукове товариство (ідентифікаційний номер 41895161) в інтересах, депортованого з Криму України, аспіранта ОСОБА_1 та ОСОБА_1 звернулись до суду з заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, заінтересована особа: Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одеса.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Так, згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки надана з порушенням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України, а саме: у заяві не зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, заявника по справі ОСОБА_1, не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), невірно зазначена адреса заінтересованої особи по справі.

Крім того, ст.12 ч.1 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що цивільне судочинство здійснюється державною мовою.

Як вбачається з поданої заяви вона викладена російською мовою.

Державною мовою України є українська мова (стаття 10 Конституції України).

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Як роз'яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 14.12.99 N 10-рп/99 (справа N 1-6/99) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким державною мовою в Україні є українська мова , треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).

Слід зазначити, що позивач не врахував втрату чинності, на підставі Рішення Конституційного Суду № 2-р/2018 від 28.02.2018 р., Закону Про засади державної мовної політики , як такого, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Так, Конституційний Суд України постановив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) Закон України Про засади державної мовної політики від 3 липня 2012 року №5029-VI зі змінами. Суд постановив, що Закон України Про засади державної мовної політики від 3 липня 2012 року №5029-VI зі змінами, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідно втратила чинність й стаття 14 Закону України Про засади державної мовної політики , якою встановлювалось право суду за згодою сторін здійснювати провадження регіональною мовою (мовами) у межах території, на якій поширена регіональна мова (мови); допускалась подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу, а також без додаткових для цих осіб витрат - надання послуг перекладача з регіональної мови або мови меншини, у разі необхідності, а державою гарантувалась можливість здійснювати судове провадження регіональною мовою (мовами).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 листопада 2018 року (справа № 638/17598/17, провадження № 61-26527 св 18) визнав правомірним залишення без руху позовної заяви у зв'язку із невідповідністю вимогам щодо її змісту, в тому числі і викладенням позовної заяви російською мовою. Так, Верховний Суд зазначив, що державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10 Конституції України).

Як зазначає сам заявник ОСОБА_1 він є громадянином України, проживає та зареєстрований на території України, а тому звернення до суду з заявою повинно здійснюватися державною мовою.

Суд звертає увагу заявників на той факт, що в інтересах ОСОБА_1 до суду звернулась юридична особа ОСОБА_2 наукове товариство, яке зареєстроване на території України та має достатньо можливостей для складання заяви державною мовою.

При таких обставинах, заявникам необхідно надати заяву складену державною мовою.

Також, суд з наданих матеріалів не вбачає на яких саме підставах ОСОБА_2 наукове товариство діє в інтересах ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом дано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частина 5 ст. 177 ЦПК України наголошує на те, що позивач зобоввЂ�язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.

Натомість заявниками не виконано законних вимог щодо надання відповідних доказів одночасно з заявою, обмежуючись зазначенням у тексті заяви, що всі необхідні докази будуть надані до суду, однак навіть не визначено, які саме докази та їх можливий обсяг.

Згідно ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст.175,177, 185,294 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву Міжнародного наукового товариства (ідентифікаційний номер 41895161), в інтересах депортованого з Криму України, аспіранта ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про встановлення факту, який має юридичне значення, заінтересована особа: Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одеса, залишити без руху.

Надати заявникам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз'яснити заявникам, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Огренич І. В.