Постанова

від 19.02.2019 по справі 2340/3288/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/3288/18 Суддя першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кузьмишиної О.М. та Степанюка А.Г.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Атамась І.М.,

представника відповідача: - Павленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ермій на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ермій до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Ермій з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив:

- скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 19.04.2018 року № 0003591408 та № 0003581408.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Ермій звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного від 05 лютого 2019 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Ермій про продовження строку розгляду справи - задоволено, продовжено строк розгляду справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Державної фіскальної служби доведено відсутність реального здійснення господарських операцій з придбання Товариством з обмеженою відповідальністю Ермій пшениці у кількості 250т у ТОВ Щедре поле , та рибних консервів у ТОВ Смілапостач , та безпідставність віднесення до складу податкового кредиту нарахованого, але не сплаченого податку на додану вартість у сумі 166667 грн. за господарською операцією з придбання пшениці у ТОВ Щедре поле у червні 2016 року та у сумі 300095 грн. за господарською операцією з придбання консервів рибних у ТОВ Смілапостач у липні 2016 року.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Ермій зареєстроване як юридична особа 06.05.2004 року Черкаським міським управлінням юстиції, ідентифікаційний код 21355762, взято на облік в органах державної фіскальної служби 14.05.2004 року за № 219.

30.06.2016 року між позивачем та ТОВ Щедре поле (постачальником) був укладений договір поставки №30062016, згідно з п. 1.1 та 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити та передати товар; ціна, кількість, якість, асортимент товару визначаються у специфікаціях або накладних, які погоджуються сторонами та додаються до договору і є його невід'ємною частиною.

На виконання вказаного договору за видатковою накладною №РН-0000013 від 30.06.2016 року ТОВ Щедре поле передало, а позивач прийняв пшеницю у кількості 250 т на загальну суму 1000000 грн. в т.ч. ПДВ 166666,67 грн. Сума податку на додану вартість віднесена позивачем до податкового кредиту за червень 2016 року.

Згідно з накладною на повернення постачальнику №1 від 15.07.2016 року позивач повернув пшеницю у кількості 250 т постачальнику ТОВ Щедре поле .

22.07.2016 року позивач уклав з ТОВ Смілапостач (постачальник) договір поставки товару №22-07/16, згідно п. 1.1 та п. 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність позивача товар у кількості та строки, визначені сторонами в ході виконання цього договору; асортимент, одиниці виміру, кількість, ціна одиниці товару і загальна вартість партії товару визначається при кожній конкретній поставці товару на підставі рахунку та товарної накладної.

Згідно з видатковою накладною №528 від 22.07.2016 року ТОВ Смілапостач передав, а позивач прийняв консерви рибні Сардини атлантичні НДО , ж/б №5, 230 мг, ТМ Океанические у кількості 99633 грн. на загальну суму 1 000000 грн., в т.ч. ПДВ 300095 грн. Сума податку на додану вартість віднесена позивачем до податкового кредиту за липень 2016 року

У цей же день на підставі договору відповідального зберігання (зберігання на товарному складі) №22-07/16/1 від 22.07.2016 року та акту приймання-передачі майна від 22.07.2016 року позивач передав ТОВ Смілапостач консерви рибні Сардини атлантичні НДО у кількості 99633 шт. за ціною 1800567 грн. 58 коп. на зберігання.

16.08.2016 року позивач отримав з відповідального зберігання ТОВ Смілапостач консерви рибні Сардини атлантичні НДО у кількості 99633 шт. за ціною 1800567 грн. 58 коп. та повернув їх постачальнику - ТОВ Смілапостач за накладною на повернення від покупця №3 від 16.08.2016 року.

Згідно направлень Головного управління ДФС у Черкаській області від 28.11.2017 року №1854/23-00-13-0410, № 1855/23-00-13-0410, від 29.11.2017 року № 1863/23-00-14-0106, № 1864/23-00-14-0106, № 1866/23-00-14-0106, відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 4 квартал 2017 року, на підставі наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 16.11.2017 № 1889, проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Ермій з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2017 року.

Результати перевірки оформлені актом від 21.03.2018 року №121/23-00-14-0807/21355762 та встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, пп.7 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 р. № 966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.10.2014 р. за № 1267/26044, в результаті чого знижено податок на додану вартість на загальну суму 301297 грн., в т.ч. за червень 2016 року на суму 167869 грн., за липень 2016 року на суму 133428 грн.

Перевіркою встановлено (п. 3.1.2.2 акта перевірки), що господарська операція з поставки пшениці у кількості 250 т ТОВ Щедре поле та господарська операція з поставки консервів рибних ТОВ Смілапостач фактично не відбулись, а лише документально оформлені з метою одержання податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в результаті чого в порушення п. 198.1., п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено завищення податкового кредиту за червень 2016 на суму 166667 грн. та за липень 2016 на суму 300095 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесені податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 року №0003581408 (форма Р ) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 451946 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 301297 грн., за штрафними санкціями на суму 150649 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 19.04.2018 року №0003581408, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі ПК України).

Згідно п. 185.1 а с. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відтак, до податкового кредиту включаються суми податку на додану вартість, сплачені у разі здійснення господарських операцій, зокрема, з придбання товарів, які підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету.

Так, як зазначалось вище, між позивачем та ТОВ Щедре поле укладено договір поставки від 30.06.2016 року №30062016, згідно з п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Відповідно до 5.2. договору покупець оплачує постачальнику кошти протягом 14 робочих днів з дати відвантаження товару. Пунктом 6.1. договору визначено, що прийом-передача товару за кількістю та якістю проводиться відповідно до товаротранспортних документів на складі покупця або у будь-якому іншому місці, вказаному у замовленні. (а.с. 28-30).

На виконання вказаного договору позивачем надана видаткова накладна від 30.06.2016 року №РН-0000013 (а.с. 31), згідно з якою позивачу передана пшениця у кількості 250 т на загальну суму 1000000 грн., в т.ч. ПДВ 166666 грн. 67 коп. , місце складання - м. Черкаси.

Також у матеріалах адміністративної справи міститься копія пояснення директора ТОВ Щедре поле ОСОБА_3 від 29.02.2018 року, у яких зазначено, що в 2016 році з позивачем було підписано договір на реалізацію пшениці в кількості 250 т. В подальшому такий договір було розірвано за ініціативи позивача. Після підписання договору ТОВ Щедре поле виписало в адресу ТОВ Ермій податкову накладну на реалізацію пшениці та зареєстровано її в єдиному реєстрі податкових накладних та в декларації ПДВ за відповідний період - червень 2016 року. У подальшому, в зв'язку з розірванням договору поставки, суми податкових зобов'язань по ТОВ Ермій були відкориговані в повному обсязі. Фактично ТОВ Щедре поле пшеницю не відвантажувало, після підписання видаткової накладної та передачі її позивачу пшениця залишалась на відповідальному зберіганні в ТОВ Щедре поле чи в інших підприємствах; оплата за пшеницю не здійснювалась .

Позивач на підтвердження передачі пшениці на відповідальне зберігання ТОВ Щедре поле та оплату вартості пшениці постачальнику не надав, в апеляційній скарзі не спростував пояснень директора ТОВ Щедре поле ОСОБА_3.

Згідно накладної на повернення постачальнику № 1 від 15.07.2016 року (а.с. 32) пшениця у кількості 250 т на загальну суму 1000000 грн., в т.ч. ПДВ 166666 грн. 67 коп. була повернута ТОВ Щедре поле , а позивачем у липні 2016 здійснено коригування шляхом зменшення податкового кредиту на суму ПДВ 166666 грн. 67 коп.

Згідно п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Оскільки пшениця у кількості 250 т фактично залишалась у продавця ТОВ Щедре поле , її фактичне місцезнаходження письмовими доказами не підтверджено, оплата за пшеницю не здійснювалась, договір зберігання переданої позивачу пшениці не укладався, пшениця повернута постачальнику ТОВ Щедре поле у липні 2016 року, тобто в наступному місяці, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що господарська операція з придбання пшениці за видатковою накладною №РН-000013 від 30.06.2016 року фактично не здійснювалась, а лише оформлена документально з метою збільшення суми податкового кредиту за червень 2016 року.

Також, 22.07.2016 року між позивачем та ТОВ Смілапостач укладено договір поставки №22-07/16 (а.с. 33-35), на виконання якого позивачем надано видаткову накладну № 528 від 22.07.2016 року (а.с. 41), договір відповідального зберігання (зберігання на товарному складі) від 22.07.2016 року №2-07/16/1 (а.с.36-38), укладений з ТОВ Смілапостач , акт приймання-передачі майна за договором відповідального зберігання майна від 22.07.2016 року (а.с.39), накладна на повернення від покупця № 3 від 16.08.2016 року (а.с. 42), акт приймання-передачі майна за договором відповідального зберігання майна від 16.08.2016 року (повернення майна з відповідального зберігання) (а.с.40).

Згідно з вказаними документами постачальник ТОВ Смілапостач передало позивачу консерви рибні Сардини атлантичні у кількості 99633 шт. на загальну суму 1800567 грн. 56 коп., в т.ч. ПДВ 300094 грн. 60 коп. згідно договору №28-07-16 від 28.07.2016 року та в цей же день передало вказаний товар на відповідальне зберігання зберігачу - ТОВ Смілапостач .

Однак 16.08.2016 року позивач згідно з актом приймання-передачі майна за договором відповідального зберігання від 16.08.2016 року отримав від ТОВ Смілапостач вказані консерви та згідно накладної на повернення товару від покупця №3 від 16.07.2016 р. повернув консерви рибні Сардини атлантичні НДО ж/б №5, 230 мг, ТМ, у кількості 99633 шт. на загальну суму 1800567 грн. 56 коп., в т.ч. ПДВ 300094 грн. 60 коп. згідно договору №28-07-16 від 28.07.2016 р. постачальнику - ТОВ Смілапостач .

Також у матеріалах адміністративної справи міститься копія пояснення ОСОБА_4 від 01.03.2018 року, яка була засновником та директором ТОВ Смілапостач у 2015-2016 роках. Згідно даного пояснення ТОВ Смілапостач не мало складських приміщень, а тому не практикувало залишення рибних консервів на відповідальне зберігання.

Позивач не надав доказів на підтвердження місця передачі та місця зберігання консервів рибних та доказів їх оплати постачальнику ТОВ Смілапостач згідно договору купівлі-продажу.

З урахуванням викладеного, правомірним є висновок суду першої інстанції, що з урахуванням того факту, що консерви рибні у кількості 99633 шт. фактично залишалась у продавця ТОВ Смілапостач , їх фактичне місцезнаходження письмовими доказами не підтверджено, оплата за консерви рибні та послуги зі зберігання позивачем не здійснювалась, консерви рибні повернуті постачальнику ТОВ Смілапостач у серпні 2016 року, тобто в наступному податковому періоді, тому прийшов до висновку, що господарська операція з придбання консервів рибних за видатковою накладною №528 від 22.07.2016 року фактично не здійснювалась, а лише оформлена документально з метою збільшення суми податкового кредиту за липень 2016 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ермій - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ермій - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.М.Кузьмишина

А.Г.Степанюк

Повний текст виготовлено 19 лютого 2019 року.