Постанова

від 07.02.2019 по справі 804/4243/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 804/4243/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В. ,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 р. в адміністративній справі №804/4243/18 за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Ергомера" до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково - виробниче підприємство Ергомера звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0001121401 від 31.01.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 8109584 грн.;

- №0001131401 від 31.01.2018 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 623979 грн.,

- №0001141401 від 31.01.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5087466 грн.;

- №00011511401 від 31.01.2018 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 306771 грн.;

- №0001161401 від 31.01.2018 року, яким позивачу застосовано штрафну санкцію за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 38845,50 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 31.01.2018 №0001121401, №0001131401, №0001141401, №0001151401, №0001161401, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача просив у задоволені апеляційної скарги відмовити зважаючи на необґрунтованість наведених у ній доводів.

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши підстав для апеляційного перегляду, колегія суддів погоджується з доводами апелянта з огляду на наступне.

учасники справи, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи не прибули, про причини неприбуття не повідомили, що відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 13.07.2016 року за №4258 посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку ПНВП Ергомера (код ЄДРПОУ 24234435) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.12.2017 року №528/26-15-14-01-05/24234435, який отриманий підприємством 16.02.2018 року та відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення:

- п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.3 , п.198.6 ст.198, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 7 040 741,00 грн., у тому числі: за 2014 рік - у сумі 4 169 544,00 грн., за 2015 рік - у сумі 2 765 370,00 грн., за 1 квартал 2016 - у сумі 105 827,00 грн., а також встановлено неправомірне завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2016 року у сумі 623 979,00 грн.;

- п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, п.198.5, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 6 492 554,00 грн., в тому числі: за квітень 2014 у сумі 211 795,00 грн., травень 2014 у сумі 140 960,00 грн., червень 2014 у сумі 279 196,00 грн., липень 2014 у сумі 686 664,00 грн., серпень 2014 у сумі 143 673,00 грн., жовтень 2014 у сумі 254 396,00 грн., листопад 2014 у сумі 705 897,00 грн., грудень 2014 у сумі 600 968,00 грн., лютий 2015 у сумі 53 421,00 грн., березень 2014 у сумі 235 142,00 грн., липень 2015 у сумі 77 357,00 грн., вересень 2015 у сумі 420 673,00 грн., жовтень 2015 у сумі 621 402,00 грн., листопад 2015 у сумі 645 868,00 грн., грудень 2015 у сумі 880 094,00 грн., січень 2016 у сумі 286 358,00 грн., березень 2016 у сумі 248 690,00 грн., а також встановлено неправомірне завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного за березень 2016 року всього в сумі 306 771,00 грн.;

- перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 03.03.2016 року в сумі 19422,75 грн. за рахунок відсутності підпису отримувача готівкових коштів (ОСОБА_1) у видатковому касовому ордері від 03.03.2016 року № 41 на суму 19592,75 грн., що є порушенням п. 2.8 та п. 3.5 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями). Залишок готівкових коштів у касі підприємства на кінець дня 03.03.16 року складає - 0,00 грн. Ліміт залишку готівки в касі товариства складає - 170,00 грн. Перевищення ліміту каси складає 19422,75 грн.

На підставі висновків акту перевірки 31.01.2018 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001121401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 8 109 584 грн.;

- №0001131401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 623 979 грн.;

- №0001141401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 087 466 грн.;

- №00011511401, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 306 771 грн.;

- №0001161401, яким позивачу застосовано штрафну санкцію за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 38 845,50 грн., які ПНВП Ергомера .

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті в порушення вимог податкового законодавства.

Проте, висновки суду першої інстанції не узгоджуються з фактичним обставинами справи та не відповідають приписам матеріального законодавства.

Так, спірні правовідносини врегульовано приписами Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлювалося, що до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді між ПНВП Ергомера (Покупець) та ТОВ "АКЦЕНТ-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 38931335), ТОВ "ТД "МЕГАТЕКС" (код ЄДРПОУ 38676077), ПП "ТД АГРОБУД" (код ЄДРПОУ 31084295), ТОВ "АБС" (код ЄДРПОУ 38299956), ПП "БУДМАЙСТЕР І К" (код ЄДРПОУ 36423276), ТОВ "ТД "ІНТЕРМЕТ" (код ЄДРПОУ 37149750), ТОВ "ТРЕСТАН" (код ЄДРПОУ 39187012), ТОВ "КИЇВ-ЕКСПЕРТ" (код ЄДРПОУ 37634900), ТОВ "ПРОГРЕС СОЛЮШН" (код ЄДРПОУ 39082405), ТОВ "КАРЕ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39242413), ТОВ "ДАРЛАН ГРУП" (код ЄДРПОУ 39296846), ТОВ "ТІТАН ПРОТЕКШН" (код ЄДРПОУ 39241467), ТОВ "СЛАЛОМ ЛТД" (код ЄДРПОУ 39369699), ТОВ "УКРТЕС" (код ЄДРПОУ 39465660), ТОВ "ГРУПСТОРБУД" (код ЄДРПОУ 39723740), ТОВ "ТК "ПОЛЮС-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39102798), ТОВ "ТД"АВЕРС РЕСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39537202), ТОВ "ІКС-ДОР" (код ЄДРПОУ 39621715), ТОВ "ДЕ-ЮРЕ БІЗНЕС ГРУП" (код ЄДРПОУ 39763427), ТОВ "ПРОМ ФІНАНС ГРУП" (код ЄДРПОУ 39772185), ТОВ "СІГМА-ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 39821546), ТОВ "БІЗНЕСПРОМРЕСУРС" (код ЄДРПОУ 39825268), ТОВ "БІЗНЕС АДВАНС" (код ЄДРПОУ 39873222), ТОВ "РТ ЕЛЕКТРОНІКС" (код ЄДРПОУ 39877714), ТОВ "ЕБК "ГРИЦІВГРАД" (код ЄДРПОУ 39037510), ТОВ "УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39701968), ТОВ "ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 39911770), ТОВ "БРЕМОС ГРУП" (код ЄДРПОУ 39682301), ТОВ "УКР-ІМПОРТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39702338), ТОВ "АЛЬТЕКС СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 39734663), ТОВ "ДНІПРО-РЕМБУД" (код ЄДРПОУ 39829739), ТОВ "ДОНАТА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39926352), ТОВ"ГРАНД ТАУЕРЗ" (код ЄДРПОУ 39939796), ТОВ "МАКРОС-ПРОМ" (код ЄДРПОУ 39941248), ТОВ "ВАЛЕОН 2015" (код ЄДРПОУ 39985127), ТОВ "РАЙДЛЄН" (код ЄДРПОУ 40017800), ТОВ "ФК"ГЕЛІОС" (код ЄДРПОУ 40041964) (Постачальник) було укладено типові договори, відповідно до умов яких продавець/постачальник зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість на умовах цих договорів в строк, в кількості, якості та на умовах даного договору у відповідності з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даних договорів.

Відповідно до п.2.1 зазначених договорів передача товару продавцем здійснюється протягом одного дня з моменту укладання договору. Передача товару здійснюється за вказаною адресою.

На товар, який постачальник повинен передати покупцю, постачальник повинен надати покупцю наступні документи: рахунок на оплату, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (п.2.2 Договору).

При цьому, в матеріалах справи містяться документи, передбачені договорами зі змісту яких вбачається, що позивачем було придбано ТМЦ, які за своїми ознаками передбачають особливі умови транспортування.

Так, позивачем придбавались: арматура, витратомірні ділянки, болти, гайки, гофрошланги, кабель, крани, лічільники, модеми, мікросхеми та запчастини для комп'ютерів, модулі, перетворювачі, труби, меблі та інші габаритні товари, які відповідно до пояснень представника позивача, використовувались для виробництва електротоварів. Отже, обсяги та габарити придбаних позивачем товарів не передбачають можливість їх транспортування легковим автотранспортом.

Проте, транспортування придбаного товару здійснювалось за рахунок позивача на автомобілях Опель Астра д.н.з. НОМЕР_1, VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_2, Форд Сиера д.н.з. НОМЕР_3 без причепів, що підтверджується наявними в матеріалах справи ТТН.

Крім того, судом враховується встановлені під час перевірки податковим органом факти невідповідності номенклатури товару, що придбавався контрагентами позивача та реалізовуюся останньому. Наведені обставини підтверджено даними Єдиного реєстру податкових накладних за весь період реальності вказаних підприємств.

Також колегією суддів враховується, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.

Платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб'єкта господарювання при вступі у господарські правовідносини повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди.

Для цього необхідно встановити, чи були зазначені операції (за умови досягнення поставлених завдань) спрямовані на одержання прибутку; чи було досягнуто платником заплановану мету господарських операцій та у разі її недосягнення встановити, які фактори перешкодили цьому; чи були у платника об'єктивні економічні підстави, не пов'язані з отриманням податкових переваг, для виконання цих операцій; чи було визначено платником ринкові ризики, супутні цим операціям; чи було фактично виділено платником кошти на виконання цих операцій; чи були співрозмірні залучені платником кошти та ресурси для виконання цих операцій з отриманим доходом з точки зору господарської розумності, відповідності дій суб'єкта господарювання звичаям ділового обороту.

При цьому, при визначенні податкових наслідків розглядуваних операцій необхідно враховувати, що ділова мета господарської операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, колегією суддів враховується, що в матеріалах справи відсутні докази подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності придбаного у контрагентів товару, або подальша реалізація придбаного товару.

Колегією суддів також приймаються до уваги зауваження податкового органу щодо відсутності документів, які б визначали якість та інші характеристики придбаного товару (сертифікати якості (відповідності).

Отже, первинні документи, надані на підтвердження господарської взаємодії ПНВП "Ергомера" з вищенаведеними контрагентами, які містяться в матеріалах справи є формально складеними, оскільки не підтверджують реальної ділової мети по зазначеним операціям, а тому господарські операції між позивачем та вказаними підприємствами не є реальними.

Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 31.01.2018 року № 00011614401, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 38 845,50 грн., колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при вирішені справи повністю проігноровано висновки контролюючого органу з цього приводу, а саме в судовому рішенні судом першої інстанції не досліджувалось питання порушення касової дисципліни позивачем, яке стало підставою для прийняття вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, надходження і видачу готівки в національній валюті ПНВП Ергомера відображає у касовій книзі. Касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами.

Наказами від 01.01.2014 року, 01.01.2015 року та 01.01.2016 року на підприємстві встановлено ліміт залишку готівки у касі підприємства в розмірі 170,00 грн.

Так, перевіркою встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 03.03.2016 року в сумі 19422,75 грн. за рахунок відсутності підпису отримувача готівкових коштів (ОСОБА_1) у видатковому касовому ордері від 03.03.2016 року № 41 на суму 19592,75 грн., що є порушенням п. 2.8 та п. 3.5 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі Положення №637).

Враховуючи, що ліміт залишку готівки в касі товариства складає - 170,00 грн., перевищення ліміту каси складає: 19592,75 грн. - 170,00 грн. = 19422,75 грн.

При цьому, відповідно до п.7.24 Положення № 637 зазначено, що у разі виявлення під час перевірки видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача, сума готівки за таким видатковими документом додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені документи.

Сума фінансової санкції за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі згідно абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки складає двократний розмір суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не спростовано висновків податкового органу щодо наявності обставин та підстав, відповідно до яких норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що в свою чергу свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами вищезазначених операцій. А отже, спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом на законних підставах, правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України, а тому відсутні підстави для їх скасування судом.

Приписами ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи, викладене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 р. в адміністративній справі №804/4243/18- скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

В задоволені адміністративного позову Приватного науково-виробничого підприємства "Ергомера"- відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко