Ухвала

від 20.02.2019 по справі 916/2344/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2344/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Одеської міської ради

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 і постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор"

до Одеської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради,

про внесення змін до договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 і постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 916/2344/17, Одеська міська рада подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

18.02.2019 касаційна скарга разом із справою № 916/2344/17 надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Подана касаційна скарга Одеської міської ради не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Положеннями частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Частиною 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, яка має назву "Види судових рішень" визначено, що судовим рішенням є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду ухвалити додаткове рішення. Відтак, додаткове судове рішення є однією із форм судового рішення.

При цьому, частиною 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" визначено виключний перелік об'єктів, за подання яких судовий збір не сплачується. Зокрема, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 3 цього Закону, судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

При цьому, відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги .

Відтак, сплата судового збору за подання касаційної скарги на додаткове рішення суду здійснюється у загальному порядку, адже підпунктом 5 пункту 2 частини 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання касаційної скарги на всі рішення без винятку.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду , - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі вересень 2017 року), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характері - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 762,00 грн.

Як убачається, позов у цій справі поданий у вересні 2017 року, а предметом спору є одна вимога немайнового характеру.

У жовтні 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Анкор" подано до місцевого господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі.

З матеріалів справи вбачається, що додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 у цій справі, залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 заяву (від 03.10.2018 вх. 2-4975/18) Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор" про прийняття додаткового рішення у справі № 916/2344/17 задоволено, доповнено пункт 4.1. договору оренди землі від 27.06.2007, зареєстрованого у Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК 24 жовтня 2007 року за № 040750500155 формулюванням "Ці зміни діють з 01 січня 2017 року".

У поданій касаційній скарзі Одеська міська рада просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 і постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у цій справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор" про ухвалення додаткового рішення відмовити. З викладеного слідує, що судові акти оскаржуються в частині доповнення пункту 4.1 договору оренди, тобто вимоги немайнового характеру.

Відтак, скаржник при зверненні з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір виходячи з заявленої немайнової вимоги у сумі 3 524,00 грн (1 762,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб на день подання заяви про ухвалення додаткового рішення) х 200 %).

Скаржником у якості доказу сплати судового збору надано платіжне доручення від 16.01.2019 № 20 на суму 2 400,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 18.06.2018 № 05-12/1731-6167 змінено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Рахунок отримувача: 31219207026007;

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- Символ звітності банку: 207.

Проте, надане Одеською міською радою платіжне доручення від 16.01.2019 № 20 на суму 2 400,00 грн зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в ньому зазначено інші реквізити, ніж ті що встановлені для сплати судового збору за подання касаційних скарг до Верховного Суду, а саме: Отримувач: УК у м. Одесі/м. Одеса/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Рахунок отримувача: 34315206082017; Код банку отримувача (МФО): 899998, призначення платежу * ; 101;26302537;3310160,2800.Судовий збір до Південно-західного апеляційного господарського суду, справа № 916/2344/17, пункт 2.4. ;;;.

З огляду на викладене, платіжне доручення від 16.01.2019 № 20 не може вважатися належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, за подання касаційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 і постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у цій справі.

У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 3 524,00 грн , який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31219207026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 (лист Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.06.2018 № 05-12/1731-6167) та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 і постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у цій справі підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, шляхом надання належних доказів сплати судового збору касаційному суду.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 3, 4 Закону України "Про судовий збір" та статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 і постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 916/2344/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 13 березня 2019 року , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. Я. Чумак