Постанова

від 23.04.2019 по справі 916/2344/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2344/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Краснова Є. В., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача - Онищенка І. П. (адвокат, ордер),

відповідача - Каланжової А. О. (дов. від 28.12.2018),

третьої особи - Польщіної Т. Л. (дов. від 11.12.2018),

розглянув касаційну скаргу Одеської міської ради

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 (суддя Літвінов С. В.) і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 (судді: Савицький Я. Ф. (головуючий), Колоколов С. І., Разюк Г. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор"

до Одеської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради,

про внесення змін до договору оренди.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Анкор" (далі - ТОВ "Анкор") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради (далі - Одеська міськрада) про внесення змін до договору оренди землі від 27.06.2007, зареєстрованого в Одеській регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" 24.10.2007 за № 040750500155 (далі - договір від 27.06.2007), і викладення пункту 2.3 цього договору у такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 14 961 м 2 становить 11 457 537,72 грн згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 06.02.2017 № 1525/86-17, складеним Управлінням Держгеокадастру у м. Одесі"; пункту 4.1 зазначеного договору у такій редакції: "Орендна плата за земельну ділянку площею 14 961 м 2 розрахована в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 572 876,89 грн на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. Ці зміни діють з 01.01.2017".

2. Позовні вимоги обґрунтовано ухиленням відповідача від внесення змін до договору від 27.06.2007 згідно з новою нормативно-грошовою оцінкою земель м. Одеси, затвердженою рішенням Одеської міськради від 29.06.2016 № 756-VІІ, яке набрало чинності з 01.01.2017.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2018, позов задоволено повністю: внесено зміни до договору від 27.06.2007; викладено пункт 2.3 цього договору у такій редакції: "2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 14 961 м 2 становить 11 457 537,72 грн згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 06.02.2017 № 1525/86-17, складеним Управлінням Держгеокадастру у м. Одесі"; викладено пункт 4.1 зазначеного договору у такій редакції: "4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 14 961 м 2 розрахована в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 572 876,89 грн на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі".

4. Судові рішення мотивовано обґрунтованістю вимог позивача щодо внесення змін до договору оренди, зважаючи на зміну грошової оцінки земель м. Одеси з 01.01.2017 за рішенням Одеської міськради від 29.06.2016 № 756-VІІ і залишення без уваги пропозиції позивача привести договір від 27.06.2007 у відповідність до нової нормативної грошової оцінки.

5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 задоволено заяву ТОВ "Анкор" про виправлення описки у рішенні суду від 11.12.2017; виправлено описку, допущену у пункті 4 резолютивної частини рішення суду, зокрема зазначено: "Ці зміни діють з 01.01.2017"; пункт 4 резолютивної частини рішення викладено у такій редакції: "Викласти пункт 4.1. договору від 27.06.2007 у такій редакції: "4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 14 961 м 2 розрахована в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 572 876,89 грн на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. Ці зміни діють з 01.01.2017".

6. Постановою Верховного Суду від 17.05.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 залишено без змін.

7. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 скасовано, у задоволенні заяви ТОВ "Анкор" про виправлення описки відмовлено.

8. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 16.10.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2019, задоволено заяву ТОВ "Анкор" про прийняття додаткового рішення у справі № 916/2344/17, доповнено пункт 4.1 договору від 27.06.2007 реченням "Ці зміни діють з 01.01.2017".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі Одеська міськрада просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Анкор" про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, Одеська міськрада зазначає про на неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій положень статті 653 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і наголошує, що звертаючись до суду із заявою про прийняття додаткового рішення, позивач зловживає своїми процесуальними правами, а відповідно до вимог чинного законодавства зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, отже до моменту внесення змін до договору оренди орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі, передбаченому чинним договором оренди.

Узагальнені доводи інших учасників справи

11. ТОВ "Анкор" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. 27.06.2007 між Одеською міськрадою і ТОВ "Анкор" укладено договір оренди землі, зареєстрований в Одеській регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" 24.10.2007 за № 040750500155, за яким позивач орендує земельну ділянку площею 14 961 м 2 , розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, 207, цільове призначення: для експлуатації та обслуговування складських приміщень, терміном на 25 років (пункти 1.1, 3.1 договору від 27.06.2007).

13. Нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки на момент укладення договору становила 2 919 190,32 грн, а орендну плату розраховано у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки, що становить 233 535,23 грн на рік (пункти 2.3, 4.1 договору від 27.06.2007).

При цьому орендар не звільняється від орендної плати та сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, що мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку відповідно до чинного законодавства України; коригування грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішенням Одеської міськради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем (пункт 4.4 договору від 27.06.2007).

14. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.10.2015 у справі № 916/3639/15 внесено зміни до договору від 27.06.2007 у частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки орендної плати до 5 % від неї, встановлено позивачеві орендну плату у сумі 513 341,81 грн на рік із подальшим індексуванням зазначеного розміру, враховуючи, що нормативна грошова оцінка з 2012 року становить 10 266 836,64 грн.

15. 29.06.2016 Одеською міськрадою прийнято рішення № 756-VІІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", яке набуло чинності з 01.01.2017.

Відповідно до витягу із технічної документації від 06.02.2017 № 1525/86-17 нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 11 457 537,72 грн. Тобто у разі застосування зазначеного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за умовами договору, розмір орендної плати мав становити 572 876,89 грн на рік.

16. 18.08.2017 ТОВ "Анкор" звернулося до Одеської міськради із пропозицією № 12/08 щодо внесення змін до договору від 27.06.2007 у частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і розміру орендної плати, з огляду на нову нормативну грошову оцінку земель, затверджену відповідачем і чинну з 01.01.2017. Однак згоди на таку пропозицію позивач від відповідача не отримав.

17. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 у цій справі, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, позовні вимоги ТОВ "Анкор" про внесення змін до договору від 27.06.2007 задоволено у повному обсязі.

Водночас у пункті 4 резолютивної частини рішення не наведено відомостей про те, що зміни до пункту 4.1 договору від 27.06.2007 діють з 01.01.2017, як зазначено у позовній заяві ТОВ "Анкор".

18. 03.10.2018 ТОВ "Анкор" звернулося до Господарського суду Одеської області у порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України, із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2344/17, а саме доповнення пункту 4.1 договору від 27.06.2007 реченням "Ці зміни діють з 01.01.2017".

19. Обґрунтовуючи цю заяву, ТОВ "Анкор" зазначило, що під час прийняття Господарським судом Одеської області рішення від 11.12.2017 у цій справі не ухвалено рішення стосовно заявленої позовної вимоги, з приводу якої було надано письмові пояснення.

Позиція Верховного Суду

20. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

21. Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

22. Зі змісту постанови Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 916/2344/17 убачається, що суд касаційної інстанції погодився із висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог і визнав правомірним внесення змін до договору оренди з моменту введення у дію рішення Одеської міськради від 29.06.2016 № 756-VІІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" - з 01.01.2017, тобто з дати, з якої змінилися нормативи вартості оренди землі в м. Одесі, оскільки нормами чинного законодавства передбачено диспозитивність зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у строки, відмінні від строку набрання рішенням суду законної сили, що не суперечить і положенням частини 5 статті 188 ГК України.

23. Оскільки резолютивна частина рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 не містить відомостей щодо позовних вимог про внесення змін до пункту 4.1 договору від 27.06.2007 з 01.01.2017, які суд розглянув, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Анкор" та ухвалення додаткового рішення у цій частині.

24. Колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що мало прояв у поданні до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки, як установлено судами, заявлену позивачем під час подання позовної заяви у цій справі вимогу суд першої інстанції не розглянув, що надає позивачеві право звернутися до суду з відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення в цій частині.

25. З огляду на викладене наведені у касаційній скарзі доводи, зазначені у пункті 10 цієї постанови, Верховний Суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на обставинах справи та нормах чинного законодавства.

26. Отже, звертаючись із касаційною скаргою, відповідач не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

27. Разом із тим колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується наведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

29. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

Щодо судових витрат

30. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 916/2344/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Є. В. Краснов

К. М. Пільков