Рішення

від 07.02.2019 по справі 915/1085/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року Справа № 915/1085/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

представник позивача в судове засідання не з'явився,

за участю представника відповідача - Бондарєв Р.С. - дов.№30/02.02.01-22/02.06/14/19 від 04.01.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця Ніколенко Ніни Олександрівни, АДРЕСА_1

до відповідача: Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

про: - визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною.

03.10.2018 Фізична особа - підприємець Ніколенко Ніна Олександрівна звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 01.10.2018 до Миколаївської міської ради в якій просить суд:

- визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Ніколенко Ніною Олександрівною, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за №9831, земельної ділянки кадастровий номер - 4810136900:02:002:0008, загальною площею 46 кв.м., віднесеної до земель комерційного використання, переданої для подальшого обслуговування торгового павільйону по пр.Миру, поблизу ринку "Колос";

- визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за №9831, укладеною в редакції визначеній у прохальній частині позовної заяви.

Як на підставу позовних вимог посилається на те, що позивач 03.10.2017 подала до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. Також, 14.12.2017 позивач повторно подала до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву №000529, до якої було долучено проект відповідної додаткової угоди, про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. Жодних повідомлень від відповідача щодо відмови в поновленні Договору або претензій щодо неналежного виконання орендарем умов Договору позивач не отримував. Відповідачем відповіді про поновлення договору оренди землі до цього часу не надійшло, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.10.2018 позовну заяву б/н від 01.10.2018 Фізичної особи-підприємця Ніколенко Ніни Олександрівни залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

22.10.2018 позивачем надано позовну заяву (уточнену) в якій просить суд:

- визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Ніколенко Ніною Олександрівною, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за №9831, земельної ділянки кадастровий номер - 4810136900:02:002:0008, загальною площею 46 кв.м., віднесеної до земель комерційного використання, переданої для подальшого обслуговування торгового павільйону по пр.Миру, поблизу ринку "Колос";

- визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за №9831, укладеною в редакції визначеній у прохальній частині уточненої позовної заяви. Також, позивач надав заяву про усунення недоліків.

Позивач в уточненій позовній заяві просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2018 відмовлено позивачу у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.11.2018.

19.11.2018 відповідачем подано до Господарського суду Миколаївської області клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з невірно обраним позивачем способом захисту свого права, оскільки відсутність відмови у продовжені договору оренди відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в даному випадку свідчить про те, що між сторонами відсутній спір.

05.12.2018 позивачем надано заперечення проти клопотання відповідача про закриття провадження у справі, в якому зазначено, що між сторонами є спір, оскільки відповідач вчинив бездіяльність, свої обов'язки щодо належного оформлення права оренди позивача за спірним договором не вчиняє, тому просить суд відмовити у задоволені клопотання про закриття провадження у справі.

У зв'язку з неявкою в підготовче судове засідання представників сторін суд відклав підготовче засідання на 12.12.2018.

У підготовчому засіданні 12.12.2018 суд відмовив у задоволені клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки між сторонами існує спір. Крім того, за клопотанням відповідача строк проведення підготовчого засідання продовжено на 30 днів та відкладено на 15.01.2019.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.01.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №915/1085/18 до судового розгляду по суті на 07 лютого 2019 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 9.1. витягу з рішення Миколаївської міської ради від 24.02.2005 № 31/24, приватному підприємцю Ніколенко Н.О. передано строком на 5 років в оренду земельну ділянку загальною площею 46 кв. М під забудовою, залишивши її в землях комерційного використання, наданої згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 11.05.2000 № 18/25, для обслуговування торговельного павільйону по пр. Миру, поблизу ринку "Колос".

Відповідно до пункту 9 рішення Миколаївської міської ради від 25.06.2010 № 47/46 ФОП Ніколенко Н.О. термін оренди земельної ділянки площею 46 кв. м, яка надана рішенням міської ради від 24.02.2005 № 31/24, продовжено на 3 роки.

Відповідно до пункту 3 витягу з рішення Миколаївської міської ради від 27.06.2013 № 29/42 ФОП Ніколенко Н.О. оренду земельної ділянки продовжено на 5 років.

05.12.2013 між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Ніколенко Н.О. (Орендар) укладено договір оренди землі № 9831 (далі-договір). Договір зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 № 98.

Відповідно до п. 1.1. договору, Орендодавець на підставі рішення від 27.06.2013 № 29/42 продовжує Орендарю оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасового розміщеного торгового павільйону по пр.Миру, поблизу ринку "Колос", без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Пунктом 2.1. договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 46 кв. М (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810136900:02:002:0008).

Згідно п.2.2 Договору, на земельній ділянці знаходиться торговий павільйон ФОП Ніколенко Н.О.

Договір діє до 24.05.2018. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця (пункт 3.1. договору).

Відповідно до п.5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду позивачу для подальшого обслуговування торгового павільйону.

Згідно з п.5.2 Договору цільове призначення земельної ділянки: для подальшого обслуговування торгового павільйону.

Відповідно до п. 6.1. договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо відведення, за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день укладення цього договору.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 05.12.2013, орендодавець передав, а Орендар прийняв у день укладення договору земельну ділянку.

Відповідно до п. 9.3. договору, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору, Орендар має за рівних умов переважне право на подовження строку оренди (поновлення договору) за тим самим цільовим використанням земельної ділянки, за яким вона надавалася.

Відповідно до п. 9.4. договору, орендар зобов'язаний у разі наміру скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, письмово повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору, або повідомити про інший намір її подальшого використання, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки (до повернення її за актом приймання-передачі), якщо Орендар не буде мати намір поновляти договір або до укладення нового договору.

Відповідно до п. 12.1. договору, всі зміни та/або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі (якщо інше не встановлено цим договором) за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід'ємною частиною цього договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 12.6. договору, Орендар, за умови належного виконання обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку оренди (поновлення договору). У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір подовжити його. У разі подовження строку оренди (поновлення договору) його умови можуть бути змінені, з урахуванням змін у законодавстві тощо на дату подовження цього договору.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4800432152013 від 25.09.2013 речове право на оренду земельної ділянки зареєстровано за Ніколенко Н.О.

03.10.2017 позивач маючи намір на поновлення договору оренди землі подала відповідну заяву через Центр адміністративних послуг до Миколаївської міської ради.

14.12.2017 позивач повторно звернулась до Миколаївської міської ради через Центр адміністративних послуг із заявою № 000529, до якої було додано проект відповідної додаткової угоди про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки.

Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради на ім'я виконавчого комітету Миколаївської міської ради надано лист від 26.12.2017 № 17-5780, відповідно до якого управління вважає за можливе поновлення терміну дії правових документів на земельну ділянку на строк, який встановлено раніше оформленим правовим документом на користування земельною ділянкою.

Як зазначає позивач, жодних претензій щодо неналежного виконання умов договору або повідомлень про відмову в поновленні договору від відповідача не надходило. В своїх процесуальних документах відповідач також не заявляв про такі обставини.

Згідно матеріалів справи, після закінчення дії договору 24.05.2018 позивач продовжував користуватись земельною ділянкою (кадастровий номер 4810136900:02:002:0008). Відповідач жодних повідомлень, рішень щодо відмови в поновленні договору або претензій щодо неналежного виконання орендарем умов договору позивачу не надав.

Спірне питання врегульовано Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Положеннями ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Частина 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" визначає, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у зв'язку з закінченням терміну, на який його укладено.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема, у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною ст. 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

Договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду земл". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

Аналогічної правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 21.11.2018 у справі № 924/97/18 та Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Позивач більше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору оренди землі (14.12.2017) направив до Миколаївської міської ради через Центр адміністративних послуг заяву № 000529, до якої було додано проект відповідної додаткової угоди про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди та не суперечить положенням частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Однак, процедура поновлення договору оренди здійснена з такими порушеннями з боку відповідача, які позбавляють позивача можливості реалізувати своє право на поновлення договору саме в спосіб, передбачений ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач після закінчення строку дії договору оренди землі продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї. Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано. Факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

З матеріалів справи вбачається, що поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною, в той час як відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору і за таких обставин права позивача підлягають поновленню шляхом задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати поновленим договір оренди землі, укладений між

Миколаївською міською радою (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) та Фізичною особою-підприємцем Ніколенко Ніною Олександрівною (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за №9831, кадастровий номер земельної ділянки - 4810136900:02:002:0008, загальною площею 46 кв. м, віднесеної до земель комерційного використання, переданої для подальшого обслуговування торгового павільйону по пр.Миру, поблизу ринку "Колос".

3. Визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за № 9831, укладеною в наступній редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди землі,

який зареєстровано у Миколаївській міській раді

від 05.12.2013 за № 9831

м. Миколаїв "____"

---

2018 р.

Миколаївська міська рада, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та витягу з протоколу І сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 24.11.2015, надалі "Орендодавець", з однієї сторони та фізична особа-підприємець Ніколенко Ніна Олександрівна, надалі "Орендар", з другої сторони, уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1. Миколаївська міська рада продовжує Фізичній особі-підприємцю Ніколенко Ніні Олександрівні оренду земельної ділянки площею 46 кв.м, кадастровий номер 4810136900:02:002:0008 для подальшого обслуговування торгівельного павільйону по пр. Миру, поблизу ринку "Колос" в Інгульському районі.

2. Поновити договір оренди землі на той же строк та на тих же умовах:

Пункт 3.1. договору викласти в такій редакції:

"Договір поновлено на 5 років (до 24.05.2023 р.). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору".

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря.

4. Додаткова угода набуває чинності з моменту її укладення.

5. У п'ятиденний строк після укладення Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу Державної фіскальної служби.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Миколаївська міська рада Фізична особа-підприємець

м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, Ніколенко Ніна код. ЄДРПОУ 26565573, Олександрівна

тел. 37-22-59 Ідентифікаційний код

НОМЕР_1

АДРЕСА_2

тел. НОМЕР_2

---

---

Н.О.Ніколенко"

МП

3. Стягнути з Миколаївської міської ради (через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612) на користь Фізичної особи-підприємця Ніколенко Ніни Олександрівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3524,00 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 07.02.2019, повний текст рішення складено та підписано 19.02.2019.

Суддя Н.О. Семенчук