Рішення

від 22.02.2019 по справі 915/1085/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22 лютого 2019 року Справа № 915/1085/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши заяву №б/н від 14.02.2019 Фізичної особи - підприємця Ніколенко Ніни Олександрівни про розподіл судових витрат у справі

за позовом: Фізичної особи - підприємця Ніколенко Ніни Олександрівни, АДРЕСА_1

до відповідача: Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

про: - визнання додаткової угоди укладеною;

- визнання поновленим договір оренди землі

Фізична особа - підприємець Ніколенко Ніна Олександрівна звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 01.10.2018 до Миколаївської міської ради в якій просить суд:

- визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Ніколенко Ніною Олександрівною, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за №9831, земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_2, загальною площею 46 кв.м., віднесеної до земель комерційного використання, переданої для подальшого обслуговування торгового павільйону по пр.Миру, поблизу ринку "Колос";

- визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за №9831, укладеною в редакції визначеній у прохальній частині позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2019 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Ніколенко Ніни Олександрівни задоволені. Визнано поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) та Фізичною особою-підприємцем Ніколенко Ніною Олександрівною (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за №9831, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_2, загальною площею 46 кв. м, віднесеної до земель комерційного використання, переданої для подальшого обслуговування торгового павільйону по пр.Миру, поблизу ринку "Колос". Визнанл додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.12.2013 за № 9831, укладеною в редакції позивача.

14.02.2019 позивач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій на підставі ст.244 ГПК України просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, оскільки прийнятим рішенням від 07.02.2019 судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат за надання правової допомоги.

Відповідач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому просить суд зменшити обсяг заявлених витрат на правову допомогу позивача. Вказує, що не погоджується з розрахунком послуг наданих позивачем. З твердженням позивача, що для участі в судових засіданнях йому знадобилось 6 год. вартість яких складає 3 000,00 грн. погодитись неможливо, оскільки представник позивача брав участь лише в підготовчому засіданні. Також, потребує особливої уваги розрахунок представника позивача про виготовлення додатків до позовної заяви на суму 1 000,00 грн., оскільки вказані дії жодним чином не відносяться до представництва в суді та іншої професійної правничої допомоги. Зазначає, що вбачається задвоєння однієї послуги, що полягає у двох діях, а саме підготовка позовної заяви - 3500,00 грн. та подача позовної заяви до суду - 1000,00 грн., що в свою чергу свідчить про необґрунтованість заявлених витрат. Вказує, що з наданих документів не вбачається обґрунтованості понесення адвокатських витрат саме у заявленій сумі - 15 000,00 грн. Зазначена суму адвокатських витрат є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи у суді першої інстанції, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд розглянувши заяву №б/н від 14.02.2019 Фізичної особи - підприємця Ніколенко Ніни Олександрівни про розподіл судових витрат ухвалив задовольнити її частково з огляду на наступне.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 15 000,00 грн. витрат із надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України (ст. 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Крім цього п.2 ч. 2 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 Кодексу, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги №01/18 від 28.09.2018 (далі - Договір №01/18), укладеного між адвокатом Архиповим Дмитром Олександровичем (далі - адвокат) та Фізичною особою - підприємцем Ніколенко Ніною Олександрівною (далі- клієнт), клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором доручає, а адвокат зобов'язується надати клієнту за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів клієнта в органах державної влади, на підприємствах ,установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України, правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, державного та приватного виконавця, державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, у Державній службі України з питань геодезії картографії та кадастру, житлово - експлуатаційних підприємствах та у будь-яких інших установах та організаціях з питань поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 46 кв.м. по проспекту Миру поблизу ринку Колос з кадастровим номером НОМЕР_2

Згідно п.2.2.4 Договору №01/18 , клієнт зобов'язується відповідно до порядку та строків, що зазначаються у Договорі та його додаткових угодах, які є його невід'ємною частиною, оплатити адвокату вартість юридичних послуг, що надаються.

Відповідно до п. 3.1. Договору№01/18, клієнт зобов'язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), розмір якого, за згодою сторін, становить 15000 грн., в строк, не пізніше 31.01.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, клієнтом було сплачено адвокату гонорар у розмірі 15 000,00 грн. згідно Договору №01/18 від 28.09.2018, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1.

На виконання договору №01/18, адвокатом Архиповим Д.О. видано ордер серія МК №133101 від 01.10.2018 на підставі якого здійснювалось представництво позивача у справі 915/1085/18.

Відповідно до розрахунку вартості юридичних послуг за Договором про надання правової допомоги №01/18, адвокатом Архиповим Д.О. надані наступні послуги:

- консультація клієнта з питань юридичного вирішення спору з

Миколаївською міською радою про поновлення договору оренди землі - 2 год., вартість - 1 000,00 грн.;

- ознайомлення та юридичний аналіз документів, аналіз законодавства

України та судової практики - 5 год., вартість - 2 500,00 грн.;

- підготовка позовної заяви - 7 год., вартість - 3 500,00 грн.;

- виготовлення додатків до позовної заяви в двох екземплярах. Розрахунок

сплати судового збору. Подача позовної заяви до суду - 2 год., вартість 1 000,00 грн.;

- підготовка та подача до суду заперечення проти клопотання про закриття

провадження у справі №915/1085/18 - 4 год., вартість - 2000,00 грн.;

- підготовка та подача до суду відповіді на відзив по справі №915/1085/18 - 4

год. , вартість - 2 000,00 грн.;

- участь в 3-х судових засіданнях господарського суду Миколаївської

області у справі №915/1085/18 (проїзд до суду і назад, знаходження в суді, участь в судових засіданнях) - 6 год., вартість - 3 000,00 грн. Вказаний розрахунок підписано адвокатом та клієнтом.

Позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката, а саме: договір про надання правової допомоги №01/18 від 28.09.2018, квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 31.01.2019 про сплату 15 000,00 грн., а також розрахунок вартості юридичних послуг за Договором №01/18.

Однак, при визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, у разі наявності заперечень останнього щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також час, який витратив адвокат, як кваліфікований фахівець на підготовку позовної заяви та додатків до неї, суд дійшов висновку, що оскільки справа не є складною, а відтак не потребувала затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому справедливим та співрозмірним є призначення позивачеві 8 000 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 241, 244 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву №б/н від 14.02.2019 Фізичної особи - підприємця Ніколенко Ніни Олександрівни про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

2. Стягнути з Миколаївської міської ради (через виконавчий комітет

Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612) на користь Фізичної особи-підприємця Ніколенко Ніни Олександрівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті заяви №б/н від 14.02.2019 Фізичної особи - підприємця

Ніколенко Ніни Олександрівни про розподіл судових витрат - відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 22.02.2019

Суддя Н.О. Семенчук