Постанова

від 05.02.2019 по справі 910/22338/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. Справа№ 910/22338/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Буравльова С.І.

при секретарі Реуцька Т.О.

за участю представників

від позивача: Шабаровський Б.В. - ордер серія КВ № 357032

від відповідача: Хахула М.О. - дов. № б/н від 29.09.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Адміністрація Бердянського морського порту

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018р.

у справі № 910/22338/17 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів

України" в особі Бердянської філії Адміністрація

Бердянського морського порту

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інтер-Ліга"

про стягнення 99 830,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Адміністрація Бердянського морського порту (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Ліга" (надалі - відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 42 662, 40 грн., 47 213, 06 грн. пені та 9 954, 56 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з виконання робіт у строк, відповідно до умов договору на виконання робіт №112-В-АМПУ-16 від 09.12.2016р., а тому позивач просить стягнути з відповідача сплачену суму авансу, а також штрафні санкції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2018р. по справі № 910/22338/17 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Адміністрація Бердянського морського порту відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Бердянська філія державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 р. по справі № 910/22338/17 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Адміністрація Бердянського морського порту до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Ліга про стягнення 99 830, 02 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2018р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Буравльов С.І., Зубець Л.П.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Оскільки апеляційна скарга подана з додержанням вимог ст. ст. 256, 258 та 259 ГПК України, суд визнає подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження у справі та призначення справи до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Адміністрація Бердянського морського порту на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018р. та призначено справу № 910/22338/17 до розгляду на 05.02.2019р.

21.12.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

09.12.2016р. між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Ліга" (за договором - виконавець) укладено договір №112-В-АМПУ-16 на виконання робіт (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: "Виконання передпроектних робіт з реконструкції/технічного переоснащення систем зовнішнього освітлення філій ДП "АМПУ" (код ДК 021-2015:45000000-7 - будівельні роботи), а замовник прийняти та оплатити такі роботи в повному обсязі у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2, 1.3. Договору, виконання робіт здійснюється в обсягах та у строки, що узгоджені у Технічному завданні на виконання робіт (Додаток №1 до цього Договору), Зведеним кошторисом (Додаток №2 до цього Договору) та Календарному плані виконання робіт (Додаток №3 до цього Договору), що є невід'ємними частинами цього Договору. Виконавець виконує роботи як власними силами і засобами, так і з залученням третіх осіб.

Пунктом 2.1 Договору погоджено, що ціна договору складається із загальної вартості робіт за цим договором відповідно до кошторису і складає 3 841 497,93 грн. ціна договору включає в себе вартість комплексу робіт, які визначені технічними завданнями.

За умовами п. п. 2.2, 2.3 Договору, Сторони погодили, що оплата за виконання робіт здійснюється у наступному порядку: - замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 30% від ціни договору, що становить 1 152 449,38 грн. з ПДВ, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання оригіналу належним чином оформленого рахунку виконавця після підписання договору; - наступну оплату замовник сплачує поетапно у розмірі 70% від встановленої ціни відповідного етапу згідно Кошторису, після підписання сторонами Акту прийомки-передачі звіту по кожному об'єкту протягом 10 банківських днів з дати надання належним чином оформлених рахунків. Розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний в цьому договорі.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк безпосереднього виконання робіт, зазначений в календарному плані виконання робіт, не повинен перевищувати 30 календарних днів.

За умовами п. 5.7 Договору приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх Актів прийому-передачі звітів по кожному об'єкту. Замовник протягом 5 робочих днів з дати отримання Акту виконаних робіт зобов'язаний розглянути і підписати його або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі мотивованої відмови замовника від прийняття Робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком зауважень та строків їх усунення.

Згідно Зведеного кошторису (Додаток №2 до Договору) повна вартість робіт по Білгород-Дністровському порту складає 207 396,11 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору позивач в особі Бердянської філії, перерахував на рахунок відповідача 30% передоплати за виконання робіт за Договором, яка становить суму 42 662, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2770 від 29.12.2016р.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до 31.12.2016, а за фінансовими (здійснення розрахунків) зобов'язаннями сторін до їх повного виконання.

Цивільні права та обов'язки на підставі ч. 1 ст. 11 ЦК України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором підряду (ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України ) одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно ч. 1 ст. 854 ЦК України , якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин (ст. ст. 193 ГК України , 525, 526 ЦК України ) повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що в порушення умов Договору відповідачем не виконані оплачені роботи на спірну суму у визначені строки, строк дії Договору закінчився, проте кошти на вимогу позивача не повернені.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач в особі Бердянської філії, перерахував на рахунок відповідача 30% передоплати за виконання робіт за Договором, яка становить суму 42 662, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2770 від 29.12.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 2.2 Договору та Зведеного кошторису (Додаток №2 до Договору) сторонами передбачена попередня оплата виконаної роботи по Філії у розмірі 30% від ціни Договору щодо вказаної Філії, що становить 42 662, 40 грн.

Замовником було перераховано підряднику вказану суму коштів, що підтверджується платіжним дорученням № 407 від 27.12.2016 та представником відповідача підтверджено, що вказана сума коштів є достатньою сумою передоплати для початку виконання робіт за вказаною Філією.

За змістом п. 5.1 Договору, строк безпосереднього виконання робіт, зазначених в Календарному плані виконання робіт, не повинен перевищувати 30 календарних днів.

З наявного в матеріалах справи Календарного плану виконання робіт (Додатку № 3 до Договору) не вбачається в який саме місяць та рік виконавець зобов'язаний виконати підрядні роботи.

Проте, враховуючи, що пунктом 3.1 Договору визначено, що він діє в частині виконання робіт до 31.12.2016р., а також приймаючи до уваги пояснення відповідача, який стверджує, що відповідач приступив до виконання робіт ще у грудні 2016 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладаючи даний Договір сторони мали на увазі, що виконання робіт підрядником матиме місце у грудні 2016 року.

Водночас, зважаючи на те, що укладений сторонами в грудні 2016р. Договір, умови якого передбачають припинення його дії 31.12.2016р., встановлював виконавцю строк для виконання робіт - 30 календарних днів, тобто строк дії спірного договору є меншим на 8 календарних днів від визначеного сторонами строку, протягом якого відповідач зобов'язаний був виконати роботи за Договором, тобто укладаючи Договір сторони презюмували, що зобов'язання, які виникли між ними на підставі Договору, будуть тривати навіть після закінчення строку його дії, визначеного п. 3.1 Договору.

За умовами п. 5.7 Договору приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх актів прийому-передачі звіту по кожному об'єкту.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено звіт виконання передпроектних робіт з реконструкції/технічного переоснащення систем зовнішнього освітлення Білгород-Бердянської філії ДП "АМПУ", висновки експертиз за результатами експертного обстеження щогл від 23.12.2016 та докази їх направлення разом із актом здачі-приймання звіту позивачу в особі Філії (опис вкладення в цінний лист від 25.01.2018 та фіскальний чек від 25.01.2018).

При цьому, із наявних в матеріалах справи висновків експертиз, які в свою чергу містять фотографії об'єктів дослідження (прожекторних щогл), вбачається, що виконавець приступив до виконання робіт за Договором ще у грудні 2016 року, що спростовує доводи представника позивача про зворотне, оскільки для здійснення фотографічних знімків об'єктів дослідження, позивач зобов'язаний був допустити на територію Філії (де знаходяться об'єкти дослідження) представників відповідача, а відтак позивач знав про початок виконання відповідачем підрядних робіт.

Як випливає з пояснень представників сторін, дані документи позивачем не одержувались. Разом з тим неодержання позивачем поштових відправлень ніяким чином не свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, та не може зумовлювати для відповідача наслідки у вигляді не передання замовнику виконаних робіт.

За приписами ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в його тексті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання відповідачем робіт, адже обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Оскільки відповідачем завершено виконання визначених Договором підрядних робіт та здано до установи зв'язку відправлення про надіслання позивачу результатів виконаних робіт, в тому числі Акта приймання-передавання виконаних робіт, суд першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 255 ЦК України дійшов правомірного висновку, що відповідачем передано позивачу звіт з висновками експертиз за актом прийому-передачі, тобто виконано свої зобов'язання за Договором.

Разом з цим, судом досліджено інформацію з сайту пошукової системи ДП Укрпошта щодо відправлення поштових відправлень як по відправці згаданого Акту, так і ухвал у даній справі, та встановлено їх недоставлення Філії відділенням поштового зв'язку та повернення відправнику.

Як вище згадувалось, за умовами п. 5.7 Договору приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх Актів прийому-передачі звітів по кожному об'єкту. Замовник протягом 5 робочих днів з дати отримання Акту виконаних робіт зобов'язаний розглянути і підписати його або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі мотивованої відмови замовника від прийняття робіт сторонами складається двосторонній Акт з переліком зауважень та строків їх усунення.

Таким чином, в силу приписів ст. 853 ЦК України та умов п. 5.7 Договору у позивача наявний обов'язок прийняти виконану роботу або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від її прийняття., чого позивачем не зроблено.

З огляду на наведене та те, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано того, що відповідачем було надано позивачеві акт приймання передавання виконаних робіт щодо Філії разом із документами, передбаченими Договором ще у січні 2017 року, а позивачем не доведено направлення відповідачу обґрунтованих зауважень або відмови від підписання вказаного акту протягом 5 робочих днів з дня його одержання, суд приходить до висновку, що підрядні роботи за Договором є такими, що прийняті позивачем.

Твердження позивача про те, що зобов'язання сторін припинились в зв'язку з направленням відповідачеві вимоги про повернення попередньої оплати через тривале невиконання ним своїх зобов'язань за Договором (невиконання робіт), визначальними є положення ст. 849 ЦК України , якими передбачено випадки, за яких замовник може відмовитись від договору підряду, а саме:

- на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України - у будь-який час до закінчення роботи, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

- на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

- на підставі частини 3 статті 849 Цивільного кодексу України - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

При цьому, відмова замовника від договору, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена виключно до моменту завершення виконання підрядником робіт та має бути доведена до підрядника (шляхом направлення письмового листа) з чітким посиланням на правову підставу (норму Цивільного кодексу України ), у відповідності до якої замовник відмовляється від договору підряду, оскільки в кожному з наведених випадків настають різні правові наслідки і виникають різні права та обов'язки у сторін. В той час, як відсутність факту вчинення замовником одностороннього правочину відмови від договору підряду на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України виключає правомірність вимоги замовника про повернення попередньої оплати за договором підряду.

Прострочення підрядником виконання робіт лише дає право замовнику на відмову від договору згідно ч.ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України , проте не є автоматичною підставою для виникнення грошового зобов'язання з повернення на користь замовника одержаних коштів (в тому числі в якості збитків).

Таким чином, не зважаючи на наявність у замовника права в будь який момент відмовитися від договору з посиланням на відповідну підставу відмови виключно до моменту одержання результатів робіт (під час активного прострочення підрядника), замовник, у випадку не реалізації цього права, передбаченого ст. 849 ЦК України , мав обов'язок прийняти належним чином передані роботи. Тобто, обґрунтована реалізація такого права до моменту передачі результатів робіт є підставою для припинення зобов'язання підрядника виконати роботи та виникнення зобов'язання підрядника відшкодувати збитки замовника (якими, як правило є сума перерахованого авансу). Вказані зобов'язання є взаємовиключними, а їх трансформація здійснюється у викладеному вище судом порядку.

З огляду на наведене, відмова у прийнятті вже одержаних робіт з посиланням на передбачені ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України обставини є неможливою, оскільки порушує встановлені ЦК України принципи добросовісності, розумності та обов'язковості виконання умов договору, оскільки підрядник, який прострочив, не одержавши відмову замовника від виконання робіт раніше, обґрунтовано розраховує на очікування замовника на їх виконання та чинність відповідного зобов'язання по виконанню робіт і як наслідок одержання плати за такі роботи.

Разом з цим, за твердженнями позивача, через невиконання відповідачем своїх зобов'язань, йому була направлена претензія про стягнення заборгованості (лист вих. № 11.22/117 від 28.02.2017), в якій позивач просив відповідача сплатити штрафні санкції за невиконання робіт у визначені Договором строки.

При цьому, позивач не вказував про відмову від Договору (зобов'язань, які виникли на підставі Договору), що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав вважати, що позивач відмовилося від Договору та правовідносини між сторонами припинились з виникненням грошового зобов'язання відповідача, а нарахування штрафних санкцій не зумовлює відмову від Договору, а є правом замовника.

Оскільки позивачем не доведено виникнення у відповідача грошового зобов'язання, стягнення якого є предметом даного спору, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 42662,40 грн. сплаченої суми попередньої оплати за Договором, відтак в позові в цій частині слід відмовити.

В зв язку з цим не підлягають задоволенню й заявлені позивачем вимоги щодо пені та штрафу, нарахованої на підставі п. 6.5 Договору за несвоєчасне повернення відповідачем такої суми коштів, як похідні від вищезгаданих.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018р. у справі № 910/22338/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Адміністрація Бердянського морського порту залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018р. у справі № 910/22338/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/22338/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.І. Буравльов