Постанова

від 14.02.2019 по справі 920/208/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. Справа№ 920/208/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Коротун О.М.

Чорної Л.В.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 14.02.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

на рішення господарського суду Сумської області

від 28.08.2018 (повний текст рішення складено 31.08.2018)

у справі №920/208/18 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківська 12"

про врегулювання розбіжностей,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулося до господарського суду Сумської області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківська 12" про врегулювання розбіжностей за договором про постачання електричної енергії №1613274 від 19.01.2018, виклавши пункт 4.2.5 Договору, абзац 3 пункту 2 додатку 4 до Договору, пункт 9 додатку 4 до Договору та додаток 1 до Договору в редакції ПАТ Сумиобленерго , зазначеній в пункті 1 прохальної частини позовної заяви, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до положень пункту 1.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі - Правила) між позивачем та відповідачем має бути укладений договір про постачання електричної енергії у зв'язку з чим позивачем розроблено проект договору та направлено його на адресу відповідача. У відповідь відповідач направив позивачу підписаний Договір із протоколом розбіжностей, ознайомившись з яким останній погодився лише з частиною викладених відповідачем редакцій пунктів, щодо решти пунктів не погодився з посиланням на порушення чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.08.2018 позов задоволено частково. Спірні пункти договору про постачання електричної енергії №1613274 від 19.01.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Харківська 12" вирішено вважати укладеними у наступній редакції:

1) Пункт 4.2.5 договору №1613274 від 19.01.2018 виключити.

2) Абзац 3 пункту 2 додатку №4 Порядок розрахунків до договору №1613274 від 19.01.2018 викласти у наступній редакції:

Сума коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді активну електричну енергію визначається наступним чином:

- обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії .

3) Пункт 9 Додатку 4 Порядок розрахунків до договору №1613274 від 19.01.2017 викласти у наступній редакції:

У разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком до Договору платежів, Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому, сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках .

4) Додаток 1 до договору про постачання електричної енергії №1613274 від 19.01.2018 Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії Споживачу та субспоживачу вважати укладеним на умовах поданого Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго проекту додатку, за виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику Назва розрахункового періоду та Разом та заміни цифрових показників словами без обмежень .

В іншому відмовлено.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківська 12" (40035, м. Суми, вул. Харківська, 12; код ЄДРПОУ 41403864) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (40035, м. Суми, вул. Прокофєва, 9; код ЄДРПОУ 23293513) 881 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Сумської області від 28 серпня 2018 року у справі №920/208/18 в частині виключення пункту 4.2.5 з Договору, викладення додатку №1 до Договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" в новій редакції з виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику "Назва розрахункового періоду" та "Разом", заміною цифрових показників словами "без обмежень", а також викладення абзацу 3 пункту 2 додатку 4 "Порядок розрахунків" до Договору в редакції відповідача і в цій частині прийняти нове рішення, яким викласти зазначені спірні пункти та додаток до Договору в редакції ПАТ "Сумиобленерго", а саме: пункт 2.2.5 Договору Споживач, який має на обслуговуванні житловий фонд, несе відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії: загальнобудинкового, освітлення місць загального користування, електрозабезпечення ліфтів та насосів підкачки води, лічильників димовидалення та пожежогасіння, по квартирних, встановлених в електрощитових на сходових клітинах житлових будинків, а також пломб на всіх перелічених лічильниках, згідно з додатками 3.1, 3.2, 11 до Договору. . Додаток 1 до Договору "Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" вважати укладеним на умовах поданого ПАТ "Сумиобленерго" проекту додатку до Договору. Абзац 3 пункту 2 додатку №4 до Договору - "період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору". В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 28 серпня 2018 року у справі №920/208/18 залишити без змін. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківська 12" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" судові витрати пов'язані з розглядом справи.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначив, що судом безпідставно не застосовано положення абз.2 п.11 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ №1357 від 26.07.1999 (далі ПКЕЕН), відповідно до яких відповідальність за збереження квартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок. Скаржник стверджує, що виключення цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії (договірних величин споживання) у таблиці по кожному стовпчику Назва розрахункового періоду та Разом , і відповідно зміни цифрових показників словами без обмежень судом першої інстанції, призвела до відсутності в договорі всіх істотних його умов, які передбачені Правилами, і як наслідок Договір не може вважатися укладеним; відсутність в додатку 1 до Договору Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу обсягів постачання (договірних величин) електричної енергії в числовому значенні, не узгоджується та суперечить іншим умовам Договору. Також скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про неможливість встановити обсяги постачання електричної енергії споживачу для ОСББ, посилаючись на п.2 ПКЕЕН. Скаржник вказує, що до правовідносин сторін не може бути застосований розділ 12 Правил, оскільки не відповідач не є суб'єктом, в господарському віданні якого є електроустановки населеного пункту, а також він не розраховується за обсяг всієї закупленої електричної енергії використаної споживачами на території населеного пункту з постачальником електричної енергії, що передбачає п.12.3 Правил. Скаржник зазначає, що суд обґрунтовував позицію викладення абзацу 3 пункту 2 додатку 4 до Договору припущенням, що у разі збільшення її вартості за збільшеними тарифами відповідач змушений оплачувати її вартість за збільшеними тарифами, при цьому суд не дослідив чи відбудеться таке збільшення тарифів та протягом якого часу це відбудеться і чи є для цього об'єктивні чинники. Так, на думку скаржника, редакція абзацу 3 пункту 2 додатку 4 до Договору повністю узгоджується з листом НКРЕКП України №7446/20.3/7-16 від 22.07.2016.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 31 ГПК України, ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 05.10.2018 Харківським апеляційним господарським судом передано Північному апеляційному господарському суду справу №920/208/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківська 12" про врегулювання розбіжностей.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Коротун О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2018 у справі №920/208/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 закінчено проведення підготовчих дій; розгляд справи №920/208/18 призначено на 10.01.2019.

Згідно останнього розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі №920/208/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/208/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Коротун О.М., Чорна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2018 у справі №920/208/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Коротун О.М., Чорної Л.В.; призначено справу до розгляду на 14.02.2019.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції 14.02.2019 здійснювалось в режимі відеоконференції за клопотанням Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Листом №57-09/565 від 22.01.2018 позивач направив відповідачу два примірники проекту договору №1613274 від 19.01.2018 про постачання електричної енергії разом із додатками, який отримано головою ОСББ Харківська 12 23.01.2018, про що міститься відповідна відмітка на листі.

Листом від 11.02.2018 за №42 відповідач повернув позивачу договір про постачання електричної енергії №1613274 від 19.01.2018, підписаний з протоколом розбіжностей від 11.02.2018 щодо пунктів 4.2.5, 4.4, абз. 5 п. 5.5, пп.3 п. 6.1.3, пп. 6 п.6.1.3 договору, додатку №1 до Договору, додатку №3.1 до Договору, додатку №3.2 до Договору, абз. 3 п. 2 додатку №4 до Договору, п.п. 4-10 додатку №4 до Договору, додатку №7 до Договору.

Позивачем були розглянуті розбіжності до Договору, а також додатків до Договору та листом №57-06/1570 від 19.03.2018 направлено відповідачу протокол узгодження розбіжностей від 16.03.2018 до договору з додатком № 1 до протоколу узгодження розбіжностей, який в свою чергу є додатком № 1 до Договору, з обґрунтуванням підстав викладення спірних пунктів Договору, додатку № 4 до Договору, а також додатку № 1 до Договору в редакції позивача.

Відповідачем не було повернуто на адресу позивача підписаного протоколу узгодження розбіжностей та додатку № 1 до Договору, а також не надано жодної письмової відповіді щодо результатів розгляду даного протоколу узгодження розбіжностей, що й стало підставою для звернення до суду з даною позовною завою.

Таким чином, між сторонами врегульовано умови п. 4.4 Договору, абзац 5 п. 5.5 Договору виключено з тексту договору, врегульовано підпункти 3 та 6 п. 6.1.3 Договору. Також, врегульовано питання щодо додатку № 3.1 до Договору Перелік та дані комерційних обліків засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію Споживачу , додатку № 3.2 до Договору Перелік та дані комерційних обліків засобів обліку субспоживачів та додатку № 7 до Договору Схема електропостачання об'єкта Споживача № 1 . Виключено з додатку № 4 до Договору пункти 4, 5, 6, 7, 8, 10 згідно протоколу розбіжностей.

Неврегульованими залишились наступні пункти Договору та додатку № 4 до Договору щодо яких виникли розбіжності: пункт 4.2.5 Договору, абзац 3 пункту 2 додатку № 4 до Договору та п. 9 додатку № 4 до Договору, а також додаток № 1 до Договору Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії Споживачу та субспоживачу .

За приписами статті 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Приписами ст. 627 ЦК України визначено, що у відповідності до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 628 ЦК України та ст. 180 ГК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442 (із змінами).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (абзац другий пункту 1.1 ПКЕЕ).

Відповідно до ст. 26 Закону України Про електроенергетику , п. 1.3., п. 1.6. ПКЕЕ, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3 Правил) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Пунктами 5.5, 5.6, 5.7 Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування постачальника електричної енергії та споживача; 2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії; 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); 4) величини дозволеної та приєднаної потужності; 5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо; 6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача; 7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ); 8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності); 9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом); 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; 11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; 12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі; 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; 15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків; 16) строк дії договору; 17) умови та порядок розірвання договору; 18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

У разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови: 1) відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників; 2) обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання; 3) порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках; 4) порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання; 5) порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача); 6) порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання.

Як встановлено вище, не врегульованими залишились редакції наступних пунктів договору: пункт 4.2.5 Договору, абзац 3 пункту 2 та пункт 9 додатку № 4 до Договору, а також додаток № 1 до Договору.

Позивач пропонував викласти пункт 4.2.5 Договору у наступній редакції: Споживач, який має на обслуговуванні житловий фонд, несе відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії: загальнобудинкового, освітлення місць загального користування, енергозабезпечення ліфтів та насосів підкачки води, лічильників димовидалення та пожежогасіння, поквартирних, встановлених в електрощитових на сходових клітинах житлових будинків, а також пломб на всіх перелічених лічильниках, згідно з додатками 3.1, 3.2, 11 до Договору .

Відповідач, у свою чергу, запропонував виключити зазначений пункт із тексту договору.

Позивач свою вимогу щодо включення спірного пункту до договору обґрунтовує положеннями п. 3.2 Правил, згідно з яким відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору та п. 3.3 Правил, яким передбачено відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб.

Пунктом 3.3 Правил визначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно підпункту 26 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Таким чином, обов'язковою умовою для притягнення споживача до відповідальності за незбереження цілісності пломб на засобах обліку електроенергії є наявність акту про пломбування, що не було враховано позивачем у спірному пункті договору.

Відповідно до пункту 11 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору), відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.

Як вбачається зі змісту договору про постачання електричної енергії №1613274 від 19.01.2018 сторони врегулювали у пункті 4.2.3 наслідки пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

З огляду на викладене, враховуючи те, що сторони врегулювали у пункті 4.2.3 Договору наслідки пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, а також те, що даний пункт договору відсутній у Типовому договорі, затвердженому Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, колегія суддів дійшла висновку про виключення з договору №1613274 від 19.01.2018 пункту 4.2.5 Договору.

Позивач вважає за необхідне залишити додаток № 1 до Договору у запропонованій ним редакції, посилаючись на п. 4.2., п. 5.5. Правил.

Відповідач, згідно з протоколом розбіжностей, пропонує за текстом додатку у таблиці даних по кожному стовпчику Назва розрахункового періоду та Разом цифровий показник замінити словами без обмежень , посилаючись на те, що вимога позивача про встановлення обсягів споживання електричної енергії при наявності норм Правил, що передбачають визначення таких обсягів за фактичними показами засобів обліку електричної енергії є необґрунтованою.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ст. 4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Відповідно до статті 22 вказаного Закону об'єднання оплачує електричну енергію за цінами (тарифами), встановленими для населення.

Тариф на електроенергію для ОСББ встановлений постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 як такий, що відпускається населенню, в якій зазначено, що оплата у багатоквартирному будинку здійснюється за електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків.

Відповідно до п. 12.16 ПКЕЕ до населення та населених пунктів у частині використання електричної енергії на комунально-побутові потреби не застосовуються нарахування підвищеної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною обсягу електричної енергії та між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності.

В листі від 29.11.2016 №12856/20.2/7-16 НКРЕКП надано роз'яснення, що до ОСББ не можуть бути застосовані вимоги енергопостачальної компанії щодо здійснення оплати за перетікання реактивної електроенергії, а також, оскільки обсяги споживання електричної енергії не лімітуються, до таких споживачів не можуть бути застосовані штрафні санкції у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності).

Враховуючи наведені правові норми та оскільки розмір і інтенсивність споживання електричної енергії залежить від мешканців будинку, тобто від населення в розумінні ПКЕЕ, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у додатку № 1 до договору необхідно вказати обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії без обмежень , як про те зазначав відповідач.

При цьому, додаток № 1 до Договору в редакції відповідача не порушує норми ПКЕЕ та частини 4 статті 180 Господарського кодексу України, оскільки не передбачає його виключення, а лише змінює розмір обсягів постачання електроенергії з цифрового показника на без обмежень , а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Абзац 3 п. 2 додатку № 4 до Договору позивачем викладено у наступній редакції: Сума коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді активну електричну енергію визначається наступним чином:

- період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору .

Позивач посилається на те, що схема визначення величини коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, наведена в абзаці 3 п. 2 додатку № 4 до Договору у редакції ПАТ Сумиобленерго , повністю відповідає схемі, передбаченій абзацом 4 п. 6.12 Правил користування електричною енергією.

Відповідач запропонував змінити вказаний абзац п. 2 додатку № 4 до Договору та викласти в іншій редакції, яка наведена в протоколі розбіжностей: Сума коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді активну електричну енергію визначається наступним чином:

- обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії .

Відповідно до п. 6.12 Правил величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії за однією з таких схем:

- сума добутків величин обсягів споживання електричної енергії, визначених за даними (протоколами) автоматизованої системи обліку, на величини відповідних тарифів;

- обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії;

- період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на початок або кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору (крім населених пунктів).

Обрана схема обов'язково зазначається у договорі і не може бути змінена до закінчення терміну дії договору або внесення до договору в установленому порядку відповідних змін.

Отже, з урахуванням положень п. 6.12 Правил, колегія суддів вважає, що позивачем при виборі схеми оплати використано найбільш несприятливу для відповідача як до неприбуткової організації, оскільки за такою схемою відповідач змушений оплачувати спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію у разі збільшення її вартості за збільшеними тарифами.

Таким чином, враховуючи принципи справедливості та збалансованості, суд апеляційної інстанції вважає, що абз. 3 п. 2 додатку № 4 до Договору підлягає викладенню у редакції, наведеній відповідачем у протоколі розбіжностей, оскільки така редакція цілком відповідає положенням п. 6.12 Правил користування електричною енергією та не погіршує становище відповідача у разі збільшення вартості електричної енергії протягом розрахункового періоду.

Пункт 9 додатку 4 до Договору позивач пропонує викласти у наступній редакції: У разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком до Договору платежів, Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому, сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках .

Відповідач у протоколі розбіжностей пропонує змінити цей пункт додатку № 4 до договору, а саме зменшити розмір пені (з подвійної облікової ставки НБУ та 50% облікової ставки НБУ), яка підлягає нарахуванню за порушення строків оплати спожитої електроенергії.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України та статей 173, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів організацій та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Розмір пені, встановлений у пункті 4.2.1 Договору не передбачає додаткового отримання коштів позивачем - ПАТ Сумиобленерго , а лише виступає забезпеченням належного виконання зобов'язань з боку споживача. До того ж, як вбачається з протоколу розбіжностей, розмір пені, визначений у даному пункті, не викликав зауважень відповідача, відповідач просить змінити розмір пені лише у п. 9 додатку № 4 до Договору, не вносячи при цьому змін до самого договору.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає правомірним викладення пункту 9 додатку 4 до Договору про постачання електричної енергії у редакції, запропонованій позивачем, оскільки такі умови нарахування пені відповідають положенням цивільного та господарського законодавства та жодним чином не становлять у невигідне становище відповідача, а є лише превентивною мірою для запобігання випадкам прострочення оплати за спожиту електроенергію.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишити без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2018 у справі №920/208/18 - без змін.

Матеріали справи №920/208/18 повернути до господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.М. Коротун

Л.В. Чорна

повний текст постанови складено 21.02.2019