Рішення

від 15.02.2019 по справі 140/2757/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2757/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська фармацевтична компанія про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська фармацевтична компанія (далі - ТзОВ Українська фармацевтична компанія ) про стягнення податкового боргу в сумі 262 353 грн 21 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання та зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 262 353 грн 21 коп. по податку на додану вартість (190 592 грн за основним платежем, 28 478 грн штрафних санкцій, 68 033 грн 21 коп. пені).

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року дану адміністративну справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін на 15 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 15 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою від 15 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТзОВ Українська фармацевтична компанія зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 08 жовтня 2014 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи слідує, що за ТзОВ Українська фармацевтична компанія рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 262 353 грн 21 коп., який виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань.

Так, податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання згідно із податковим повідомленням-рішенням №0009812200 від 03 жовтня 2017 року на суму 219 070 грн (190 592 грн основного платежу, 28 478 грн штрафних (фінансових) санкцій).

Судом встановлено, що відповідачем у встановленому законом порядку податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.

Окрім того, внаслідок невчасної сплати вказаного податкового зобов'язання, відповідачу нараховано пеню в сумі 68 033 грн 21 коп.

Отже, із врахуванням часткової переплати в сумі 24 750 грн, загальна сума заборгованості по податку на додану вартість становить 262 353 грн 21 коп.

Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком сум податкового боргу, податковим повідомленням-рішенням №0009812200 від 03 жовтня 2017 року, зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Штрафні санкції не сплачені відповідачем у визначеній статтею 57 ПК України строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 262 353 грн 21 коп. залишається непогашеним, що підтверджено належними і допустимими доказами, які містяться у справі.

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що були передбачені статтею 59 ПК України, а саме: відповідачу була направлена податкова вимога №22366-17 від 05 грудня 2017 року. Вказаний захід не спричинив погашення платником податків податкового боргу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС у Волинській області про стягнення податкового боргу в сумі 262 353 грн 21 коп. підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 205, 229, 243, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Українська фармацевтична компанія в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 262 353 грн 21 коп. (двісті шістдесят дві тисячі триста п'ятдесят три гривні 21 коп.).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю Українська фармацевтична компанія (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Бойка, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 39431667).

ОСОБА_3 Костюкевич

Повне рішення суду складено 20.02.2019 року.