Ухвала

від 20.02.2019 по справі 308/10481/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10481/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі - Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ужгород заяву представника відповідача Державного комунального підприємства Комунальна служба - ОСОБА_1 про відвід судді з розгляду цивільної справи №308/10481/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до Державного комунального підприємства Комунальна служба про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ДКП Комунальна служба про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Від представника відповідача ДКП Комунальна служба - ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід головуючого по справі, яку представник мотивує тим, що суддя Малюк В.М. є членом територіальної громади селища Оноківці, неодноразово звертався до Оноківської сільської ради та ДКП Комунальна служба з метою благоустрою території, по іншим питанням зв'язаним із життєдіяльністю с. Оноківці. Таким чином, між суддею Малюк В.М. та відповідачем існують відносини наявність яких може свідчити про необ'єктивність в справі.

ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_3 подали суду заяву, згідно якої вважають, що підстав для відводу головуючого по справі не має.

Дослідивши зміст поданої заяви про відвід та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ч.2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

При розгляді заяви про відвід, судом приймається до уваги, що право сторін на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Згідно з п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

У рішеннях в справах "Ветштайн проти Швейцарії" Європейським судом з прав людини зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

У національному законодавстві відсутні будь-які роз'яснення щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватися судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості суду.

У розумінні ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України таст.17 Закону України Про міжнародні договори , міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_4 України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб'єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та об'єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо об'єктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі Фей проти Австрії вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ОСОБА_4 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони вбудь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно пункту 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та СоціальноїРади ООН від 27 липня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Вимога безсторонності , згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах Білуха проти України , Салов проти України , Мироненко і Мартенко проти України , Фельдман проти України ) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Оцінюючи доводи представника ДКП Комунальна служба викладені в заяві про відвід, приходжу до висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об'єктивно свідчать про наявність необ'єктивності та упередженості судді, оскільки про зазначене, не може свідчити сам факт належності судді Малюк В.М. до територіальної громади селища Оноківці.

Проте, з метою зняття у сторін будь яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ'єктивність та неупередженість головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючого судді та для прискорення подальшого розгляду справи по суті, приходжу до висновку про задоволення відводу головуючому судді Малюк В.М.

Керуючись ст.ст.36,40,260 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ДКП Комунальна служба - ОСОБА_1 про відвід судді Малюк В.М. - задоволити.

Цивільну справу №308/10481/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до Державного комунального підприємства Комунальна служба про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку , передати до канцелярії суду для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5