Рішення

від 05.02.2019 по справі 0940/2202/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. справа № 0940/2202/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Спецбудмонтаж 111» до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 Приватне підприємство «Спецбудмонтаж 111» (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

26.11.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

17.12.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, а позивач, 27.12.2018, відповідь на відзив. 14.01.2019 відповідачем подано заперечення щодо наведених позивачем у відповідь на відзив пояснень.

За результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення за №0007811401, №0007821401 та за № НОМЕР_1 від 28.08.2018. Вважає визначення грошових зобов'язань, вказаними податковим повідомленням-рішенням, безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки поданими первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТзОВ К.Д.В. , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, Івано-Франківським спортивно-культурним центром БЛІЦ шахової асоціації незрячих України, ТзОВ Свиспан Лімітед .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив мотивів.

Представники відповідача в судовому засіданні не визнали заявлених позовних вимог, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченні щодо наведених позивачем у відповідь на відзив поясненнях.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд робить висновок, що адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Приватне підприємство «Спецбудмонтаж 111» , перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податку на додану вартість.

В період з 27.06.2018 до 19.07.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області здійснено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, за період з 01.01.2015 до 31.12.2017.

За результатами вказаної перевірки складено акт за №626/09-19-14-01-01/37383563 від 26.07.2018 (т. І а. с. 24 - 57).

Висновками проведеної перевірки, серед іншого, встановлено порушення позивачем:

пунктів 44.1, 44,2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 5, 6, 7, 10, 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 за №290, пунктів 5, 6, 7, 10, 11, 17, 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №318 від 31.12.1999, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 1 470 393 гривні, в тому числі за: 2015 рік - 205 402 гривні, 2016 рік 758 415 гривень, 2017 рік - 506 576 гривень;

підпунктів 14.1.71, 14.1.219 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 1 844 998 гривень, в тому числі за: січень 2015 року - 19 075 гривень, березень 2015 року - 6 448 гривень, травень 2015 - 25 000 гривень, червень 2015 року - 115 898 гривень, липень 2015 року - 5 537 гривень, вересень 2015 - 176 283 гривні, жовтень 2015 року - 75 659 гривень, грудень 2015 року - 8 610 гривень, березень 2016 року - 44 147 гривень, червень 2016 року - 106 769 гривень, вересень 2016 року - 391 503 гривні, жовтень 2016 року - 99 804 гривні, грудень 2016 року - 45 132 гривень, лютий 2017 року - 35 096 гривень, березень 2017 року - 137 684 гривень, квітень 2017 року - 89 977 гривень, травень 2017 року - 79 032 гривні, червень 2017 року - 147 366 гривень, липень 2017 - 163 040 гривень, вересень 2017 року - 72 938 гривень, та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 декларації), за грудень 2017 року в сумі 476 гривень.

За наслідками розгляду акту перевірки за №626/09-19-14-01-01/37383563 від 26.07.2018, відповідач виніс:

- податкове повідомлення-рішення за №0007811401 від 28.08.2018, яким, згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123, пункту 31 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з сплати податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 1 470 393 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 316 248 гривень (а. с. 95);

- податкове повідомлення-рішення за №0007821401 від 28.08.2018, яким, згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 1 673 040 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 418 260 гривень (а. с. 96);

- податкове повідомлення-рішення за №0007831401 від 28.08.2018, яким, згідно пунктом 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 476 гривень за грудень 2017 (а. с. 97).

Висновки відповідача про допущення позивачем вказаних порушень ґрунтуються на тому, що відповідно до даних бухгалтерського обліку ПП Спецбудмонтаж 111 по балансовому рахунку 631 Рахунки з вітчизняними постачальниками обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 315 843, 40 гривень, за якою минув термін позовної давності щодо зобов'язань ТзОВ МОЛЛ-Сервіс , станом на 2015 - 2017 роки. В ході перевірки платником не пред'явлено письмових угод, претензій, вимог.

Також, висновки ґрунтуються неможливістю здійснення господарських операцій позивача протягом 2015 - 2017 років, в частині придбання товарів від ТзОВ К.Д.В. та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Кримінальним провадженням за №32017090000000011 від 27.02.2017 розслідується за фактом учинення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фіктивного підприємництва, шляхом створення ТзОВ К.Д.В. з метою прикриття незаконної діяльності, а також за фактом ухилення службовими особами Івано-Франківського спортивно-культурного центру БЛІЦ шахової асоціації незрячих України. За період, що перевірявся позивач відобразив в бухгалтерському/податковому обліку придбання товарів від ТзОВ К.Д.В. на загальну суму 989 773, 10 гривень, в тому числі податок на додану вартість - 164 962, 18 гривень.

Висновки, також, ґрунтуються на тому, що для проведення перевірки щодо здійснення господарських операцій з ТзОВ Свиспан Лімітед позивачем надано видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні та банківські виписки без пред'явлення договору купівлі-продажу ламінованої ДСП, документів щодо походження товару, реалізованого позивачу.

Щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц шахової асоціації України позивачем не представлено жодних документів щодо походження товару, реалізованого на адресу позивача, а саме: сертифікатів якості на отриманий товар, які б підтвердили його якість та походження. Згідно представлених до перевірки актів на списання матеріалів та даних бухгалтерського обліку по рах. 903 на витрати списана вартість матеріалів (труба, решітка, фарба, трійник, клей…) та відомостей витрачених ресурсів вищенаведені матеріали відсутні.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 даного Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо висновків відповідача про наявність у позивача облікованої кредиторської заборгованості в розмірі 315 843, 40 гривень за якою минув термін позовної давності, по ТзОВ МОЛЛ-Сервіс , станом на 2015 - 2017 роки, то суд встановив, що сума кредиторської заборгованості в розмірі 315 843, 40 гривень погашена позивачем у 2014 році, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток за 2014 рік, квитанцією №2 до декларації з податку на прибуток, за 2014 рік, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2015 рік.

Щодо висновків відповідача про неможливістю здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТзОВ К.Д.В. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, то суд встановив, що такі висновки відповідача ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження за №32017090000000011 від 27.02.2017, у якому відсутній вирок суду, яким встановлено факт учинення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фіктивного підприємництва, шляхом створення ТзОВ К.Д.В. з метою прикриття незаконної діяльності, а також за фактом ухилення службовими особами Івано-Франківського спортивно-культурного центру БЛІЦ шахової асоціації незрячих України по господарських операціях, вчинених з позивачем і, відповідно, такі висновки відповідача є необґрунтованими.

Твердження відповідача про те, що водій ОСОБА_4 не міг керувати транспортним засобом з підстав відсутності посвідчення водія відповідної категорії, то таке твердження спростоване в судовому засіданні наявністю у ОСОБА_4 посвідчення водія з відповідною категорією на право керування сідловин тягачем з напівпричепом з 16.01.2016 року.

Крім того, суд встановив наявність первинних документів щодо здійснення господарських операцій з контрагентами ТзОВ К.Д.В. , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Івано-Франківським спортивно-культурним центром БЛІЦ шахової асоціації незрячих України, що підтверджується договором поставки за №1/08 від 05.05.2015, договором купівлі-продажу за №1/02 від 04.01.2016, договором зберігання за №1/38 від 03.07.2017, актом прийому-передачі від 24.08.2017, картою субконто, договором поставки за №3/12 від 25.12.2014, додатковою угодою за № 3/12 від 01.01.2016, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, податковими накладними, податковими квитанціями (т. І а. с. 106 - 242).

Щодо висновків відповідача про надання позивачем видаткових та податкових накладних, товарно-транспортні накладні та банківські виписки без пред'явлення договору купівлі-продажу ламінованої ДСП, документів щодо походження товару, реалізованого позивачу, то суд встановив наявність договору №СВ/Спецбудмонтаж - 01 від 28.04.2017, укладеного між позивачем та ТзОВ Свиспан Лімітед , предметом якого є передача у встановлений строк деревостружкові плити ламіновані та деревостружкові плити шліфовані для позивача, також, цим договором визначені умови поставки товару, ціна товару та умови оплати, кількість та якість товару (т. І а. с. 244 - 246).

Щодо висновків про придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у Івано-Франківського спортивно-культурного центру Бліц шахової асоціації України без представлення жодних документів щодо походження товару, реалізованого на адресу позивача, суд встановив наявність договору поставки за №2810 від 28.10.2016, укладеного між Івано-Франківським спортивно-культурним центром Бліц шахової асоціації України та позивачем на предмет передачі у власністю товару, що зазначається у актах прийому-передачі товару або у видаткових накладних. Видатковою накладною за №100 від 31.10.2016, товарно-транспортними накладними, відомостями про вантаж підтверджено реалізацію трійників, труб, водонагрівача, дощоприймача, хрестовин, цементу білого, анти плісняви, боків з ніздрюватого бетону, клею, фарб та ін. (т. ІІ а. с. 20 - 28).

Також, позивачем первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТзОВ МОІЛ Груп , а саме: договором поставки за №01/13 від 01.10.2016, товарно-транспортною накладною за № 75 від 31.10.2016, видатковою накладною за № 75 від 31.10.2016, банківськими виписками від 11.11.2016 та 29.11.2016, податковими накладними за №8, №16 від 31.10.2016, податковими квитанціями від 02.11.2016 та від 16.11.2016, актом прийом здачі транспортних послуг ввід 31.10.2016 №ОУ-0000059, картою субконто за період з 01.01.2015 до 31.12.2017 (т. ІІ а. с. 11 - 18).

Крім того, відповідно до висновків спеціаліста в області аудиту ТзОВ Аудиторська компанія Альфа-Аудит ЛТД на предмет дослідження питань у даній адміністративній справі встановлено, що: нормативним актом передбачено включати до доходів у бухгалтерському обліку саме доходи від списання кредиторської заборгованості, позивач правомірне не врахував таку заборгованість у складі доходів, а відповідач безпідставно робить висновок про необхідність включення суми 315 843, 40 гривень за розрахунками із ТзОВ МОЛЛ-Сервіс ; Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , як в редакції до 03.01.2017. так і у редакції, чинній з 03.01.2017, передбачає, що первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, за наявності у позивача усіх первинних документів, якими оформлено здійснені ним господарські операції є обґрунтованими дані бухгалтерського обліку позивача первинними документами. Одночасно дані декларацій про податок на прибуток позивача, у основу яких покладено дані бухгалтерського обліку, слід вважати такими, що відповідають вимогам Податкового кодексу. Щодо підстав та обґрунтування з допущених помило позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, зазначено, що оскільки фінансова звітність складено позивачем на підставі дійсних даних його бухгалтерського обліку, основою якого є первинні документи позивача, то відсутні підстави вважати фінансову звітність чи окремі показники фінансової звітності позивача недостовірними чи помилковими. Враховуючи, що податкова звітність позивача, зокрема з податку на прибуток, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку позивача, то за таких умов податкові декларації слід вважати такими, що складені у відповідності до вимого чинного законодавства, зокрема у відповідності до норм Податкового кодексу України (т. ІІ, а. с. 253 - 256).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач на підставі помилкових висновків оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями збільшив позивачу грошові зобов'язання: з податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 1 470 393 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 316 248 гривень; з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 1 673 040 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 418 260 гривень, та зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 476 гривень за грудень 2017 року.

Як наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення за №0007811401, №0007821401 та за № НОМЕР_1 від 28.08.2018, а позовні вимоги обґрунтованими, та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 58 176, 25 гривень, згідно платіжного доручення за № 2037 від 15.11.2018.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області судовий збір в розмірі 58 176, 25 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за №0007811401 від 28.08.2018 про збільшення Приватному підприємству «Спецбудмонтаж 111» (індекс 77300, вулиця Колгоспна, будинок 15, село Чорнолізці, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 37383563) грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем в розмірі 1 470 393 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 316 248 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за №0007821401 від 28.08.2018 про збільшення Приватному підприємству «Спецбудмонтаж 111» (індекс 77300, вулиця Колгоспна, будинок 15, село Чорнолізці, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 37383563) грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 1 673 040 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 418 260 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) за №0007831401 від 28.08.2018 про зменшення Приватному підприємству «Спецбудмонтаж 111» (індекс 77300, вулиця Колгоспна, будинок 15, село Чорнолізці, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 37383563) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 476 гривень за грудень 2017 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Спецбудмонтаж 111» (індекс 77300, вулиця Колгоспна, будинок 15, село Чорнолізці, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 37383563) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) сплачений судовий збір в розмірі 58 176 (п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят шість) гривень 25 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Рішення складене в повному обсязі 19 лютого 2019 р.