ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1.380.2019.000070
У Х В А Л А
про забезпечення адміністративного позову
20 лютого 2019 року
зал судових засідань №11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.
за участю:
секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому засіданні в м.Львові заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Сервіс» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанов про накладення штрафу, -
в с т а н о в и в:
товариство з обмеженою відповідальністю «Магнум-Сервіс» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови №ЛВ2450/457/НД/АВ/ФС-2 та №ЛВ/2450457/НД/АВ/ФС-3 від 15.11.2018.
Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову від 19.02.2019, в якій просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчих документів ВП №57999708 від 16.01.2019 та ВП №58000838 від 06.02.2019, шляхом тимчасового зняття арешту з коштів на рахунку позивача п/р №2600901588687 та №2604301588687 в АТ Кредобанк МФО 325365 до набрання законної сили рішенням суду у справі №1.3802019.000070.
Заява обґрунтована тим, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, позивачу доведеться докласти значних зусиль та значних матеріальних витрат для того, щоб повернути стягнені кошти у разі задоволення позову. Позивач вказує на те, що враховуючи його податкове навантаження суми штрафів за час розгляду справи, а також інші матеріальні втрати можуть сягнути суми, яка складатиме спірну суму, або навіть значно перевищити її, у тому числі й суму, яка стала підставою для арешту коштів позивача. Враховуючи наведене, позивач вважає, що відновити своє право, шляхом звернення до суду з оскарженням податкових повідомлень-рішень та/або постанов Держпраці про накладення штрафів на підставі ст.265 КЗпП України не допоможе відновити права та майнові інтереси позивача, адже такі дії державного виконавця, як арешт коштів на рахунку позивача не є підставою для звільнення від відповідальності за невиплату зарплати та податків, зборів, інших обов'язкових платежів, обов'язок зі сплати яких покладається на позивача чинним законодавством.
Представник позивача у підготовчому засіданні просила суд заяву задовольнити та вжити заходів забезпечення позову.
Представник відповідача у підготовчому засіданні проти задоволення заяви про забезпечення позову не заперечив.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд встановив, що ТзОВ «Магнум-Сервіс» в обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Позивач до вказаної заяви долучив: лист-звернення АТ «Кредобанк» від 18.02.2019 №155-7593/19, відповідно до якого станом на 15.02.2019 на рахунках ТзОВ «Магнум-Сервіс» обліковано арешт на підставі постанови про арешт коштів ВП №57999708 від 16.01.2019 (постанова №ЛВ2450/457/НД/АВ/ФС, видана 15.11.2018 Головним управлінням Держпраці у Львівській області) на суму 861279,90 грн., виданої Шевченківським ВДВС м.Львів, залишок на рахунку 59162,24 грн., копію постанови ВП №58000838 від 06.02.2019 про арешт коштів боржника, бухгалтерську довідку від 19.02.2019, копії податкової звітності з ЕСВ, ПДВ.
Позивач вказує на те, що оскільки штраф не сплачено у добровільному порядку, то такий може бути стягнутий органами державної виконавчої служби. Так як процедура оскарження постанов займає певний час, а арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках АТ «Кредобанк» накладено, позивач вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову, по суті може істотно ускладнити поновлення порушених прав чи його інтересів, за захистом яких він звернувся, оскільки державний виконавець має право на списання коштів із заблокованого рахунку та реалізацію майна для погашення заборгованості.
Відповідно до п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 17.07.2013 №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України).
Згідно з ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених п.1, 4, 6, 8, 11 ч.1 ст.34 вказаного Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених п. 2, 3 і 5 ч.1 ст.34 вказаного Закону, до розгляду питання по суті.
Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого п.10 ч.1 ст.34 вказаного Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому вказаним Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зупинення виконавчого провадження на підставі оскарження постанов суб'єкта владних повноважень про накладення штрафів у судовому порядку, у зв'язку з чим до набрання рішення суду законної сили у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди права, свободам та інтересам позивача, оскільки на дату звернення до суду з клопотанням існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанов щодо позивача.
Таким чином, з системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що після накладення арешту на майно зупинення виконавчих дій можливе лише на підставі рішення суду. У разі відсутності такого, арештовані кошти підлягають зарахуванню на рахунки, відкриті головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування. У разі недостатності коштів звертається стягнення на майно боржника та в подальшому здійснюється його реалізація.
З огляду на наведене, примусове виконання оскаржених постанов про накладення штрафу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої заяви ТзОВ «Магнум-Сервіс» та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області.
Суд звертає увагу на те, що вжиті заходи забезпечення адміністративного позову не є вирішенням справи по суті, а є засобом тимчасового захисту, який рішення по суті спору не підмінює, а лише тимчасово, до вирішення спору, зупиняє процедуру стягнення штрафу за оскаржуваним виконавчим документом.
Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятих Комітетом ОСОБА_3 Європи 13.09.1989, в якій міститься заклик до компетентних судових органів у разі, якщо виконання адміністративного рішення може завдати значної шкоди приватним особам, на яких воно спрямоване, ужити належні заходи тимчасового захисту.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Сервіс» про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі постанов Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ2450/457/НД/АВ/ФС-2 від 15.11.2018 у розмірі 335070,00 грн. та №ЛВ2450/457/НД/АВ/ФС-3 від 15.11.2018 у розмірі 446760,00 грн., які складені першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_4, до набрання законної сили рішенням суду у справі №1.380.2019.000070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Сервіс» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанов про накладення штрафу.
Ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову допустити до негайного виконання.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення .
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду .
Суддя А.Г. Гулик
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2019 |
Оприлюднено | 22.02.2019 |
Номер документу | 79995225 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ніколін Володимир Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні