Постанова

від 06.02.2019 по справі 808/3331/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 808/3331/16

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Іванова С.М.,

секретар судового засідання: Комар Н.В.

за участю: представника заявника апеляційної скарги Забаріна Антона Федоровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Бердянської міської ради

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2016 (головуючий суддя Батрак І.В.)

у справі за поданням Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Комунального підприємства Бердянської міської ради Бердянське узбережжя про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Контролюючий орган, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області, звернувся до адміністративного суду з поданням 02.11.2016 року про стягнення з Комунального підприємства Бердянської міської ради "Бердянське узбережжя" податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності, в сумі 33890,65 грн.

В поданні вимоги обґрунтовує нормами Податкового кодексу України та зазначає, що новостворений податковий борг перед бюджетом виник на підставі не сплати у повному обсязі у встановлені законодавством строки податкового зобов'язання, нарахованого податковим органом за результатом перевірки. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 02.09.2016 на адресу відповідача поштою була направлена податкова вимога №1370-17 від 02.09.2016 на загальну суму 33 750,65 грн. Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості позивач просить стягнути податковий борг з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих КП БМР Бердянське узбережжя в розмірі 33750,65 грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року подання задоволено.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Бердянська міська рада як особа, що не була залучена до участі у справі, проте рішення в якій може вплинути на її права та обов'язки, 23 травня 2018 року подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні подання, вказує на спірні моменти щодо даного питання, заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження. Зазначає, що про існування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року стало відомо з позовної заяви Головного управління ДФС в Запорізькій області до Бердянської міської ради, Виконавчого комітету Бердянської міської ради та Комунального підприємства Бердянської міської ради Бердянське узбережжя про стягнення за рахунок коштів органу місцевого самоврядування податкового боргу вказаного підприємства, яка отримана Бердянською міською радою 13 квітня 2018 року та ґрунтується фактично на прийнятому у даній справі рішенні. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою Бердянська міська рада отримала 04 травня 2018 року та після ознайомлення 14 травня 2018 року з матеріалами справи вирішила оскаржувати в апеляційному порядку постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року.

Ухвалою від 07 червня 2018 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, прийшовши до висновку про неповажність наведених Бердянською міською радою причин пропуску строку апеляційного оскарження, відмовив в задоволенні заявленого нею клопотання про його поновлення та з врахуванням приписів, частини 3 ст. 298 КАС України залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши скаржнику подати заяву про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якій вказати інші підстави для його поновлення і надати відповідні докази на обґрунтування заяви.

В межах наданого для усунення недоліків апеляційної скарги строку Бердянською міською радою надіслано до суду заяву від 22 червня 2018 року про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою від 06 липня 2018 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, зазначивши, що в поданій заяві Бердянською міською радою наведено фактично ті ж самі підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, які наводились в самій апеляційній скарзі та вже визнані неповажними ухвалою суду від 07 червня 2018 року, відмовив як в задоволенні заяви Бердянської міської ради від 22 червня 2018 року, так і у відкритті провадження за апеляційною скаргою на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 06 липня 2018 року, Рада звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування наведених нею в апеляційній скарзі та заяві про поновлення строку апеляційного оскарження причин його пропуску, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Постановою Верховного Суду від 17.10.18 року касаційну скаргу Бердянської міської ради задоволено, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано, справу направлено до суду для продовження розгляду (а.с. 133-137).

У судовому засіданні представник особи, що подала апеляційну скаргу підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що КП БМР Бердянське узбережжя (ідентифікаційний код 35104755) є юридичною особою, яка зареєстрована 20.04.2007 Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №694347. Відповідач з 24.04.2007 узятий на облік в органах ДПС за №1000 та перебуває на обліку у Бердянській ОДПІ (Довідка від 19.04.2011 №119/10/29-026-3497 форма №4-ОПП).

Посадовими особами Бердянської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку КП БМР Бердянське узбережжя за період з 24.04.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено відповідний акт від 18.08.2010 №134/23-108/35104755. Під час перевірки встановлено, зокрема, порушення відповідачем вимог пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємства , підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 22 595грн.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявленого порушення податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 10.01.2011 №0001322310/2, яким відповідачу збільшена сума податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності у розмірі 40 425грн., у тому числі за основним платежем 22 595грн. та штрафними санкціями 17 830грн. Указане рішення 10.01.2011 направлено на адресу підприємства та вручено поштою його уповноваженому представнику 13.01.2011, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 02.09.2016 на адресу відповідача поштою була направлена податкова вимога №1370-17 від 02.09.2016 на загальну суму 33 750,65 грн., яке вручене уповноваженому представнику відповідача 08.09.2016, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Згідно із даними облікової картки платника податків встановлено, що на час розгляду справи у суді у КП БМР Бердянське узбережжя (з урахуванням часткової сплати/ переплати) наявна заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 33 890,65 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого зобов'язання в установлені законодавством строки Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із даним поданням.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, Податковий кодекс України регулює та визначає відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.2, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

Підпунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 п. 56.17 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до п. 102.4. Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу . Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Слід зазначити, що орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків, при цьому додавши до подання такі докази: документальне підтвердження дати направлення (вручення) податкової вимоги платнику податків; докази того, що орган державної податкової служби надіслав відповідачу копії подання та доданих до нього документів.

Однак, матеріали справи не містять документального підтвердження: дати виникнення податкового боргу (для встановлення обставин строків звернення до суду); розміру податкового боргу (для чого потрібно надати відповідні розрахунки із зазначенням періодів, за які виник борг, та підстав виникнення податкового боргу - податкові декларації, податкові повідомлення-рішення тощо).

Контролюючий орган зазначає, що, податкове повідомлення рішення не оскаржувалося ані в адміністративному порядку, ані в судовому порядку, а отже зобов'язання стало узгодженим 10.03.2011р. З цього дня, вважає, і виник податковий борг.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що податковий борг, який заявлено до стягнення у поданні від 02.11.2016р. (узгоджений податковий борг) виник 10.01.2011р. (податкове повідомлення рішення №0001322310/2 від 10.01.2011р.), - перевищує 1095 календарних днів.

Водночас, матеріали справи не містять податкову вимогу від 2011р., при цьому, повторне направлення податкової вимоги не передбачено податковим кодексом України.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції при розгляді справи по суті не враховані вищевказані обставини, які свідчать про наявність пору про право у даних правовідносинах. Наявність спору про право виключає можливість розгляду справи в порядку звернення з поданням, а саме у безспірному порядку. При цьому, контролюючий органи не позбавлений права звернутися з адміністративним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу, з урахуванням строків звернення до адміністративного суду.

Виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами, викладеними в апеляційній скарзі, що надає підстави для її задоволення та скасування постанови суду першої інстанції .

Доводи апеляційної скарги спростовують обґрунтування, покладене в основу постанови суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для її скасування.

У зв'язку з знаходженням головуючого судді у відрядженні у період з 07.02.2019 по 09.02.2019 та у період з 11.02.2019 по 12.02.2019 повний текст рішення складено 15.02.2019.

Керуючись 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської міської ради на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2016 - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2016 - скасувати.

В задоволені подання відмовити.

Постанова набирає законної сили 06.02.2019 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 06.02.2019.

В повному обсязі постанова виготовлена 15.02.2019 .

Головуючий суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя С.М. Іванов