Постанова

від 21.02.2019 по справі 640/19343/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19343/18 Головуючий у І інстанції - Вовк П.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Громадської організації "Народна дія Львів" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Народна дія Львів" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи ОСОБА_2, Приватне підприємство Кантрансбуд про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт,-

В С Т А Н О В И Л А :

Громадська організація "Народна дія Львів" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт Реставрація та пристосування житлового будинку на АДРЕСА_1 (пам'ятка архітектури місцевого значення - охоронний № 2812) під міні-готель та реставрацію з розширенням господарського будинку за рахунок прибудови та надбудови у м. Львові , № ІУ 113180541234 від 23 лютого 2018 року, виданий відповідачем ОСОБА_2 та Приватному підприємству Кантрансбуд .

03 грудня 2018 року Позивачем до суду першої інстанції подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 113180541234 від 23 лютого 2018 року, виданого Відповідачем та заборонити Третім особам ОСОБА_2 та Приватному підприємству Кантрансбуд проведення будь-яких будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, а також вилучення на час дії забезпечення позову відомостей з Єдиного державного реєстру на надання дозволу на Реставрацію та пристосування житлового будинку на АДРЕСА_1 (пам'ятка архітектури місцевого значення - охоронний № 2812) під міні-готель та реставрацію з розширенням господарського будинку за рахунок прибудови та надбудови у м. Львові № ІУ 113180541234 від 23 лютого 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року в задоволенні заяви Громадської організації Народна дія Львів про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Громадською організацією "Народна дія Львів" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити рішення про задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

В апеляційній скарзі Громадською організацією "Народна дія Львів" не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Зокрема, Громадська організація "Народна дія Львів" вказує на те, що необхідність забезпечення даного адміністартивного позову обумовлюється тим, що Третіми особами ОСОБА_2 та ПП КАНТРАНСБУД на підставі оскаржуваного дозволу на виконання будівельних робіт, за адресою АДРЕСА_1 проводяться будівельні роботи без додержання вимог чинного законодавства. Зокрема, Третіми особами вже здійснене повне знесення господарського будинку, який відповідно до проектної будівельної документації та відповідних дозволів і обмежень мав бути реконструйований за рахунок прибудови та надбудови, а також зруйнована частина будівлі - пам'ятки архітектури (охоронний № 2812 ). Такі роботи проведені всупереч вимогам Закону України Про охорону культурної спадщини і можуть привести до знищення вказаної пам'ятки архітектури. Якщо будівництво на даній стадії не зупинити, то до кінця розгляду даного адміністративного позову вище вказаної пам'ятки архітектури вже може не існувати.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Також, Відповідач звертає увагу на те, що оскаржуваний Позивачем дозвіл стосується прав та інтересів лише визначених у ньому осіб, тобто є актом індивідуальної дії. Тобто, право на оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень та подання заяв про зупинення такого акта надано особі, щодо якої цей акт прийнятий, або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у поданій ГО Народна дія Львів заяві відсутнє достатнє та належне обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також, Позивачем не були надані належні та переконливі докази наявності визначених ч. 2 статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої ГО Народна дія Львів заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачам за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів вважає, що зазначені Позивачем у клопотанні про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 23 лютого 2018 року № ІУ 113180541234 замовнику ОСОБА_2, генеральному підряднику (підряднику) Приватному підприємству КАНТРАНСБУД Реставрація та пристосування житлового будинку на АДРЕСА_1 (пам'ятка архітектури місцевого значення - охоронний № 2812) під міні-готель та реставрацію з розширенням господарського будинку за рахунок прибудови та надбудови у м. Львові .

Згідно з ч. 4 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля , підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За приписами частини 3 статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Таким чином, ДАБІ України приймається рішення щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт на підставі сукупності документів, які подаються забудовником.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Таким чином, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені заявником обґрунтування та додані докази не є достатніми для висновку про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, у зв'язку з відсутністю в матеріалах адміністративної справи копій документів, на підставі яких Відповідачем видано оскаржуваний дозвіл.

Крім того, Позивачем не доведено, що невжиття таких заходів призведе до порушень прав, свобод та інтересів Позивача до винесення рішення у справі, або ж унеможливить чи утруднить виконання рішення у майбутньому.

З огляду на спірні правовідносини та обставини справи, заява про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт виданого Відповідачем та заборонити ОСОБА_2 та Приватному підприємству Кантрансбуд проведення будь-яких будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 а також вилучення на час дії забезпечення позову відомостей з Єдиного державного реєстру на надання дозволу, не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів також враховує співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Посилання Громадської організації "Народна дія Львів" на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, так як є обґрунтуванням предмету позову та підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

Таким чином, оцінюючи в сукупності наведене, приймаючи до уваги характер розглядуваного спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову задоволеним бути не може, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Громадської організації "Народна дія Львів", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 77, 150, 151, 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Народна дія Львів" залишити без задоволення , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Г.В.Земляна

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 21.02.2019 року.