Постанова

від 19.02.2019 по справі 820/7198/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №820/7198/16

адміністративне провадження №К/9901/20431/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 (суддя - Тітов О.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді: Ральченко І.М., Шевцова Н.В.) у справі №820/7198/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВН до Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВН (далі - ТОВ НВН ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Київська ОДПІ) від 14.12.2016 № 0005321204 та № 0005331204.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 позовні вимоги задоволено з тих мотивів, що висновки акту перевірки в частині порушення позивачем пункту 57.1 статті 57, статті 126 Податкового кодексу України документально не підтверджено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 змінено в частині підстав та мотивів для задоволення позовних вимог, в іншій частині залишено без змін.

При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час проведення перевірки підприємства позивача фахівцями податкового органу встановлені обставини, які не входять до предмету камеральної перевірки, що в цьому випадку свідчить про те, що відповідач вийшов за законодавчо визначені межі проведення цього виду податкової перевірки, оскільки питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів розглядаються в межах проведення документальної перевірки.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Київська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Київська ОДПІ посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та зазначає, що з набранням чинності Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , яким внесено зміни до статей 75-86 Податкового кодексу України, що регламентують питання проведення перевірок контролюючими органами, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків), своєчасність сплати узгодженої суми податкового грошового зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Київською ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ НВН , про що складено акт від 27.11.2016 № 3432/20-31-12-04-26/31343144.

За наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що в порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України ТОВ НВН несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання з податку на майно в частині плати за землю (орендної плати з юридичних осіб).

На підставі зазначеного акту перевірки Київською ОДПІ 14.12.2016 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0005321204 згідно з яким за затримку на 23, 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 3748,08 грн.;

№ 0005331204, згідно з яким за затримку на 52, 61, 83 календарних днів сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 8009,08 грн.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Наведені законодавчі норми свідчать про те, що законодавець встановив виключні підстави для проведення камеральної перевірки, а саме на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, виходячи із змісту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України перевірку своєчасності сплати податків контролюючий орган уповноважений проводити в рамках документальної перевірки, в той час, як камеральною перевіркою можливість розгляду вказаного питання, на момент проведення Київською ОДПІ камеральної перевірки ТОВ НВН , законом не була передбачена.

З 01.01.2017 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016 наступного змісту: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах .

Таким чином, Законом України №1797-VIII від 21.12.2016 до переліку питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, віднесено і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.

Судами встановлено, що фактичними підставами застосування до позивача штрафних санкцій спірними рішеннями слугували висновки контролюючого органу про те, що ТОВ НВН суму узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на майно в частині плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) сплачено із порушенням граничних строків сплати суми грошового зобов'язання з цього податку.

Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки у листопаді 2016 року досліджувати своєчасність сплати платником податків податкових зобов'язань. Контролюючий орган, здійснюючи перевірку своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату таких зобов'язань.

За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій суду про необхідність задоволення даних позовних вимог безвідносно до мотивів, якими такий висновок обґрунтований.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду