Ухвала

від 19.02.2019 по справі 363/459/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2019 року

Київ

справа №363/459/18

адміністративне провадження №К/9901/63374/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши матеріали адміністративної справи № 363/459/18

за касаційною скаргою Вишгородської міської ради Київської області

на рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні інновації"

до Виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області, Вишгородської міської ради Київської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою від 16 жовтня 2018 року по справі № 363/459/18 відкрито касаційне провадження суддею Верховного Суду Берназюком Я.О.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Представником Вишгородської міської ради Київської області разом з касаційною скаргою подано клопотання про участь у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні та про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року до закінчення розгляду справи у касаційному порядку.

Вирішуючи дані клопотання, касаційний суд виходить з наступного.

Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами; іншим учасникам справи подати (заперечення) відзив на касаційну скаргу; учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.

Вирішуючи заявлене клопотання, Касаційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.

Верховним Судом створено учасникам процесу у справі № 363/459/18 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи викладене, у клопотанні про розгляд цієї справи у судовому засіданні слід відмовити.

Вирішуючи клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У зв'язку з цим, сподівання та припущення заявника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.

Заявлене скаржником у цій справі клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень не відповідає зазначеним вимогам, а тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі статті 340 КАС України суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 345, 355 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотань представника Вишгородської міської ради Київської області про участь у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні та про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року до закінчення розгляду справи у касаційному порядку відмовити.

2. Закінчити підготовчі дії в адміністративній справі № 363/459/18 за касаційною скаргою Вишгородської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні інновації" до Виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області, Вишгородської міської ради Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

3. Призначити розгляд цієї справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 20 лютого 2019 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк