Ухвала

від 19.02.2019 по справі 333/847/19

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/847/19

Пр.№ 2-з/333/8/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Наумової І.Й.,

секретаря судового засідання Кунець В.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.

Одночасно з позовом ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб Тоуоtа Саmгу, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; накладення арешту на 10% корпоративних прав на Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Консалтінг Груп (код ЄДРПОУ: 32195949), які належать на праві власності ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, буд: 49 та заборони всім державним реєстраторам в розумінні вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , зокрема й державним реєстраторам Управління державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84), приватним нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії із корпоративними правами, які належать ОСОБА_3 в Товаристві з обмеженою відповідальністю Бізнес-Консалтінг Груп (код ЄДРПОУ: 32195949), здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, у зв'язку зі зміною складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Консалтінг Груп (код ЄДРПОУ: 32195949).

В обґрунтування вимог зазначив, що 17.12.2015 року він надав ОСОБА_3 позику в розмірі 134 051 долар США із кінцевим строком повернення до 30.06.2016 р. Проте, у встановлений договором строк ОСОБА_4 добровільно борг йому не повернув, у зв'язку із чим, на протязі тривалого часу він неодноразово звертався до нього з усною вимогою про повернення грошових коштів. На його неодноразові вимоги, ОСОБА_4 повідомляв, що у зв'язку із фінансовими труднощами він не може повернути суму боргу, проте найближчим часом виконає свої зобов'язання в повному обсязі за рахунок продажу особистого майна та корпоративних прав. До теперішнього часу ОСОБА_3 не виконав свої зобов'язання відповідно до Договору позики від 17.12.2015 р. та грошові кошти не повернув, у зв'язку із чим, він змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених майнових прав. Позивач зазначає, що умисний характер дій, щодо ухилення від виконання зобов'язання за договором позики, дає обґрунтовані підстави вважати, що навіть після ухвалення судового рішення щодо стягнення суми боргу, Відповідач з метою унеможливлення реального виконання судового рішення відчужить належне йому рухоме майно та корпоративні права. Вважає накладення арешту на зазначене майно є співмірним з позовними вимогами та виключить можливість відчуження майна до вирішення спору по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про забезпечення позову, на підставах, викладених в заяві, просила її задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України визначено принцип обов'язковості до виконання судових рішень, який з огляду на положення ст. 18 , 153 ЦПК України поширюється також на ухвали суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України забезпечення позову за заявою учасника справи допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача. Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову(ст. 156 ,ст. 158 ЦПК України ).

Положеннями п. 1ч.1ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановлені зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Такий вид забезпечення позову як арешт майна передбачає обмеження права власника майна на користування цим майном.

Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб'єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб'єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з вищезазначених положень, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до щорічної декларації за 2017 рік, поданій відповідачем як посадовою особою юридичної особи публічного права та опублікованій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції , поданій 06.04.2018 р., за звітний період ОСОБА_4 задекларував транспортний засіб Toyota Camry, 2016 року випуску, право власності на який останній набув 17.01.2017 р., та вартість якого на дату набуття у власність складала 874 754 грн., а також відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру МВС, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить транспортний засіб - Toyota Camry, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до витягу з Єдиного-державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Кузьменко- Олег Анатолійович, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Консалтінг Груп" (код ЄДРПОУ: 32195949), з часткою внеску до статутного фонду 16 650 грн., що складає 10 % від загального статутного фонду.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, та існує реальна загроза істотного ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі його доведеності, оскільки ставиться питання про значний розмір стягнення суми боргу за договором позики в розмірі 3713703,42 грн. та суми процентів за користування позикою в розмірі 1162 476, грн.., трьох процентів річних за час прострочення виконання зобов'язання за договором позики у розмірі 304 346,34 грн, у зв'язку з чим суд приходить до переконання про можливість задоволення заяви про забезпечення позову, а саме накладення арешту на належний відповідачу на праві власності автомобіль та на 10% корпоративних прав на Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Консалтінг Груп (код ЄДРПОУ: 32195949), які належать на праві власності ОСОБА_3, вартість яких підтверджена матеріалами, доданими позивачем до заяви. Також судом встановлено, що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Консалтінг Груп є ОСОБА_5, який має 90 % корпоративних прав, та ОСОБА_3, який є власником 10 % корпоративних прав даного підприємства, і останній може вжити заходи до відчуження своєї частки у статутному капіталі товариства.

Згідно ч.7 ст. 153 ЦПК України , в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 154 ЦПК України , суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Підстав для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України , суд не вбачає.

Враховуючи обставини справи, застосований судом вид забезпечення позову, суд приходить до висновку, що на даний час немає необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 149 , 15 0, 153 , 154 , 353 , 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, - задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб Тоуоtа Саmгу, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Накласти арешт на 10% корпоративних прав на Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Консалтінг Груп (код ЄДРПОУ: 32195949), які належать на праві власності ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно 10% корпоративних прав на Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Консалтінг Груп (код ЄДРПОУ: 32195949), які належать ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 15-ти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складений 20.02.2019 р.

Адреса проживання та інші анкетні дані стягувача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_3, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 4-а, кв. 1

Адреса проживання та інші анкетні дані боржника: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Строк пред'явлення документу до виконання - до 19.02.2022 р.

Суддя:

---

Наумова Ірина Йосипівна

Секретар:

---

Кунець Вікторія Вікторівна