Ухвала

від 20.02.2019 по справі 478/159/19

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/159/19 Провадження №2-з/478/2/2019

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

20.02.2019 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. розглянувши заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про забезпечення її позову до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма імені Шевченко про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В с т а н о в и в:

28.01.2019 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, звернулася до суду з позовною заявою до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма імені Шевченко (далі - ПСП Агрофірма імені Шевченко ) про визнання договору оренди землі недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №089739 вона є власником земельної ділянки, площею 8,4496 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Шевченківської (Червонознам'янської) сільської ради Казанківського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4823686500:02:000:0005, яка фактично з 2004 року перебуває у оренді ПСП Агрофірма імені Шевченко .

У 2010 році, у зв'язку з хворобою чоловіка, звернулася до керівника ПСП Агрофірма імені Шевченко з проханням надати кошти в рахунок орендної плати, який в свою чергу запропонував підписати договір оренди землі. Так, підписавши останній аркуш договору, де за вказівкою відповідача зазначила, що в подальшому не матиме претензій, отримала 3 тисячі гривень в рахунок орендної плати. В подальшому при звернені до відповідача з приводу виплати орендної плати їй було роз'яснено, що орендну плату наперед отримає у 2018 році, коли буде вирішено питання щодо мораторію на землю.

25.06.2018 року не отримавши обіцяні кошти звернулася до відповідача із заявою про припинення права користування земельною ділянкою, але відповідач проігнорувавши її звернення далі продовжує користуватися її земельною ділянкою з огляду на зазначений вище договір оренди землі.

Вважає, що зазначений договір оренди землі не відповідає вимогам ст.15 Закону України Про оренду землі , оскільки не містить всіх істотних умов. Зокрема, у договорі її підпис міститься лише на останньому аркуші. Аркуші договору, який складається з 2 аркушів та 4 сторінок, не пронумеровано та не скріплено печаткою, окремі пункти договору заповнені чорнилами різних кольорів, що підтверджує той факт, що відповідач на власний розсуд вносив певні умови у текс договору, який в подальшому було зареєстровано, що не відповідає її внутрішній волі.

В договорі не узгоджено орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Також, у спірному договорі зазначено строк його дії 49,5 років без урахування періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою, до того ж у вказаному договорі відсутня дата його підписання, не досягнуто згоди щодо умов і строків передачі земельної ділянки орендарю, не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, не узгоджено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

В договорі орендарем вказано ОСОБА_3 та зазначено його персональні реквізити, в актах прийому-передачі земельної ділянки та межових знаків, в якості орендаря зазначено фізичну особу ОСОБА_3, а не ПСП Агрофірма імені Шевченко , повноваження останнього діяти від імені ПСП Агрофірма імені Шевченко договір не містить, що свідчить про невизначеність сторони-орендаря.

До того ж, у договорі наявні відомості про його державну реєстрацію, але прізвище, ім'я та по батькові особи, яка провела державну реєстрацію цього договору відсутні.

Посилаючись на викладені обставини, просила визнати недійсним договір оренди землі, укладений (дата укладення відсутня) між нею та ПСП Агрофірма імені Шевченко , державну реєстрацію якого проведено Казанківським сектором реєстрації Миколаївської філії Центру ДЗК за №041049101617 від 24.12.2010 року та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою суду від 30.01.2019 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ПСП Агрофірма імені Шевченко про визнання договору оренди землі недійсним.

19.02.2019 року представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову в якій посилаючись на те, що проведення весняно-польових робіт відповідачем та намір останнього в подальшому зібрати врожай створює позивачу перепони у вільному розпорядженні та користуванні земельною ділянкою, просила вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПСП Агрофірма імені Шевченко проводити будь-які аграрні роботи на земельній ділянці, площею 8,4496 га, розташовану на території Шевченківської сільської ради, яка належить ОСОБА_1 та має кадастровий номер 4823686500:02:000:0005, заборонити ПСП Агрофірма імені Шевченко проводити будь-які дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речового права щодо земельної ділянки площею 8,4496 га, розташовану на території Шевченківської сільської ради, яка належить ОСОБА_1 та має кадастровий номер 4823686500:02:000:0005.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані матеріали, приходжу такого висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття їх може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За приписами ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 2 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із матеріалів справи, 24 грудня 2010 року зареєстровано договір оренди землі, загальною площею 8,45 га, розташованої на території Червонознам'янської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Агрофірма імені Шевченко , строк дії договору 49,5 років.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Отже, з моменту державної реєстрації спірного договору оренди зелі ПСП Агрофірма імені Шевченко набуло права орендаря земельної ділянки, тобто використання та здійснення господарської діяльності відповідно до цільового призначення та умов, визначених договором.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при обранні заходів забезпечення позову суд повинен також врахувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Відповідно до діючого законодавства договір оренди землі передбачає обов'язок орендодавця - власника спірної земельної ділянки, за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов'язаний (і має право) використовувати цю земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Застосування такого засобу забезпечення позову, як заборона вчинення дій, направлених на використання земельної ділянки, передбачає не тільки позбавлення ПСП Агрофірма імені Шевченко на час вирішення спору у суді права вільно користуватися й розпоряджатися земельною ділянкою, а й фактичним її використанням, що перешкоджає здійсненню господарській діяльності підприємства, з яким укладено договір оренди, який на даний час є чинним, та може призвести до незворотних наслідків.

Враховуючи вказані положення ЦПК України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, заява представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ПСП Агрофірма імені Шевченко проводити будь-які аграрні роботи на земельній ділянці, площею 8,4496 га, розташованої на території Шевченківської сільської ради, яка належить ОСОБА_1 та заборони проводити будь-які дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речового права щодо зазначеної земельної , задоволенню не підлягає, оскільки суд вважає, що даний захід є неналежним способом забезпечення позову та відповідний захід може спричинити шкоду відповідачу та може вплинути на належне виконання відповідачем подальших зобов'язань за договором оренди.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України ,

У х в а л и в:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма імені Шевченко про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, - відмовити.

Копію цієї ухвали невідкладно направити заявнику для відома.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського Апеляційного суду Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя