Рішення

від 20.02.2019 по справі 501/1198/18

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 20.02.2019

Справа № 501/1198/18

2/501/389/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смирнова В.В.,

за участю:

секретаря - Крамського Д.О., Кочкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку, в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області цивільну справу № 501/1198/18

за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа: служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області,

вимоги позивача: про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням із зняттям з реєстрації місця проживання і про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення,

учасники справи :

представник позивача - ОСОБА_4,

представника позивача - ОСОБА_5,

представника відповідача - ОСОБА_6,

представника третьої особи - ОСОБА_7,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне.

В С Т А Н О В И В:

І. виклад позиції позивача.

08.05.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням із зняттям з реєстрації місця проживання і про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_8 зазначив, що від 08.11.2012 року між ПАТ Украгазпромбанк та ОСОБА_9 був укладений договір про іпотечний кредит №41-Ф-К-ДТУ/12, згідно якого відповідачу надано кошти в розмірі 338 000,00 гривень (т.1 а.с. 16-22). Та відповідно зазначеного договору був укладений іпотечний договір №41-Ф-К-ДТУ/12 на іпотечне майноАДРЕСА_1, за адресою: Одеська область м. Іллічівськ (Чорноморськ), вул. Карла Маркса (ОСОБА_10), буд. 11 (т. 1 а.с.33-38). У відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість до кредиту. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 168 від 14.09.2015 року Про початок процедури ліквідації ПАТ Укргазпромбанк та визначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3217 від 27 липня 2017 року Про продовження строків процедури ліквідації ПАТ Укргазбанк та делегування повноважень ліквідатора було розпочато та запроваджено процедуру ліквідації ПАТ Укрсиббанк у зв'язку з його неплатоспроможностю.

Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2017-08-29-000001-c від 11.09.2017 р. переможцем торгів (аукціону) з придбання права вимоги до ОСОБА_9 стало ТОВ Ей ОСОБА_11 , розташоване за адресою:. м.Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 17, код ЄДРПОУ 36146429 (т. 1 а.с. 41-44).

ОСОБА_11 18.10.2017 року між ТОВ Ей ОСОБА_11 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір відступлення вимоги № 03/2017-ц, відповідно якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги до ОСОБА_9 за договором про іпотечний кредит №41-Ф-К-ДТУ/12 від 08.11.2012 р. (т.1 а.с. 55-58), а тому позивач просить суд:

- визнати ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою № 72 в будинку № 11 по вулиці Віталія Шума у місті Чорноморську Одеської області;

- виселити ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2;

- зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2

- стягнути з ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, адреса місця проживання: 65089, АДРЕСА_3) судові витрати в розмірі 9 114,40 грн. (дев'ять тисяч сто чотирнадцять гривень 40 копійок), які складаються з вартості сплаченого судового збору в розмірі 2114,40 грн., та вартості сплаченої правочинної допомоги в розмірі 7000,00 грн. (т. 1 а.с.1-9).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

30.05.2018 року представником відповідача надано до суду клопотання про ознайомленні з матеріалами справи (т. 1 а.с. 122-125).

14.06.2018 року представник відповідач ОСОБА_9 - ОСОБА_12 надав до суду відзив, проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити позивачу в задоволення позовних вимог (т.1а.с. 110-114).

14.06.2018 року представник відповідач ОСОБА_9 - ОСОБА_12 надав до суду зустрічну позовну заяву (т.1 а.с. 117-121).

15.06.2018 року представником позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_4 до суду надано заяву про ознайомлення з матеріалами справи (т.1 а.с. 126).

04.07.2018 року відповідач ОСОБА_9 надала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову (т.1 а.с. 135-138).

12.07.2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5О, до суду надано заяву про ознайомлення з матеріалами справи (т. 1 а.с. 145-147).

15.06.2018 року представник позивача ОСОБА_13 йдерін О.А. надав до суду заперечення проти прийняття зустрічної позовної заяви (т.1 а.с. 150-152).

16.07.2018 року представником позивача ОСОБА_4А, надано до суду відповідь на відзив (т. 1 а.с. 153-161).

25.07.2018 року представником третьої особи надано до суду висновок по справі (т.1 а.с.207-219).

21.08.2018 року представником відповідача ОСОБА_12Ю надано пояснення на заперечення проти прийняття зустрічної позовної заяви (т.1 а.с. 220-226).

22.08.2018 року представником відповідача ОСОБА_12 до суду надано заяву про розгляд підготовчого судового засідання без їх участі (т.1 а.с. 227).

12.09.2018 року в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_4 надано заяву про залучення доказів до матеріалів справи ( т. 1 а.с. 229-237).

12.09.2018 року представником третьої особи надано заяву про проведення слухання справи без їх участі з урахуванням висновку (т. 1 а.с. 238-239).

26.10.2018 року представником відповідача ОСОБА_12Ю надано до суду заяву про відвід судді (т.2 а.с.1-3).

08.11.2018 року представником третьої особи до суду надано заяву про слухання справи без їх участі (т.2 а.с.31-32).

10.12.2018 року представник позивача ОСОБА_4 надав до суду заяву якою свої позовні вимоги підтримав, наполягав на позовних вимогах та просив суд розглянути справу за її відсутності (т. 2 а.с. 41).

11.12.2018 року представником відповідача ОСОБА_12 надано клопотання про зупинення провадження по справі (т.2 а.с. 44-54).

08.02.2019 року представником позивача ОСОБА_4 надано до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, підтримала позовні вимоги, просили суд задовольнити позов (т.2 а.с. 65-66).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 23.05.2018 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 105).

Ухвалою судді від 15.06.2018 року було продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі та зобов'язано службу у справах дітей залучити законного представника відповідача ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 129).

Ухвалою судді від 06.07.2018 року було задоволено забезпечення позову по справі (т. 1 а.с. 144).

Ухвалою судді від 12.09.2018 року було відмовлено в прийнятті зустрічного позову, та повернено, закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду (т.1 а.с. 241-242).

Ухвалою судді від 26.10.2018 року було зупинено провадження та направлено до канцелярії суду справу для розподілу та вирішенню питання щодо відводу судді (т.2 а.с. 21, 23).

Ухвалою судді від 31.10.2018 року було призначено засідання про розгляду відводу судді (т.2 а.с. 27-28).

Ухвалою судді від 08.11.2018 року було в задоволенні заяви про відвід судді відмовлено (т.2 а.с. 34-35).

Ухвалою судді від 12.11.2018 року було призначено судове засідання (т.2 а.с. 37).

Ухвалою судді від 11.12.2018 року було в задоволенні клопотання про зупинення провадження відмовлено (т. 2 а.с. 56).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

від 08.11.2012 року між ПАТ Украгазпромбанк та ОСОБА_9 був укладений договір про іпотечний кредит №41-Ф-К-ДТУ/12, згідно якого відповідачу надано кошти в розмірі 338 000,00 гривень (т.1 а.с. 16-22).

Згідно зазначеного договору був укладений іпотечний договір №41-Ф-К-ДТУ/12 на іпотечне майноАДРЕСА_1, за адресою: Одеська область м. Іллічівськ (Чорноморськ), вул . ОСОБА_14 (ОСОБА_10), буд. 11 (т. 1 а.с.33-38).

Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2017-08-29-000001-c від 11.09.2017 р. переможцем торгів (аукціону) з придбання права вимоги до ОСОБА_9 стало ТОВ Ей ОСОБА_11 , розташоване за адресою:. м.Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 17, код ЄДРПОУ 36146429 (т. 1 а.с. 41-44).

Згідно договору (купівлі-продажу) № 45 від 28.09.2017 року про відступлення прав вимоги, ПАТ Украгазпромбанк відступив право вимоги по кредитному договору №41-Ф-К-ДТУ/12 від 08.11.2012 року ТОВ Ей ОСОБА_11 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2017-08-29-000001-c від 11.09.2017 року (т.1 а.с. 45-50).

ОСОБА_11 18.10.2017 року між ТОВ Ей ОСОБА_11 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір відступлення вимоги № 03/2017-ц, відповідно якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги до ОСОБА_9 за договором про іпотечний кредит №41-Ф-К-ДТУ/12 від 08.11.2012 р. (т.1 а.с. 55-66).

Договір про відступлення права вимоги по кредитному договору №41-Ф-К-ДТУ/12 бкло посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_15К, за № 4865 від 28.09.2017 року (т.1 а.с. 67-72).

Відповідно копії договору про відступлення вимоги нотаріально посвідчене від 28.10.2017 року між ТОВ Ей ОСОБА_11 та ОСОБА_1 (т.1 а.с. 73-74).

Вихідними № 44 та №45 від 23.10.2017 року повідомлялося відповідача ОСОБА_9 про відступлення права вимоги (т.1 а.с. 75-76).

Згідно відомостей вихідного документу № 30/01/18 від 30.01.2018 року вимога про усунення порушень договору відправлялася відповідачу ОСОБА_9 (т.1 а.с.77-81).

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зазначено про реєстрацію власником квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_1 (т.1 а.с. 82).

Згідно копії довідки №15-3900 про склад зареєстрованих осіб, від 25.04.2018 року відповідачі ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, прописані за адресою: АДРЕСА_5 (т.1 а.с 83).

Вихідним листом № 11/04/18 від 11.04.2018 року на ім'я відповідача ОСОБА_9 направлено вимогу про добровільне звільнення приміщення (т.1 а.с. 84-88).

Згідно висновку виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області як органу опіки та піклування від 24.07.2018 року № 1-17-500, зазначено про недоцільність визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням і зняття з реєстрації, через порушення гарантій прав дитини на житло (т. 1 а.с. 208-210).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 203 ЦК України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. .

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, недійсність якого встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України(кредитний договір), за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові. Наведена норма для відносин кредиту є спеціальною. Кредит вправі надавати банк або інша фінансова станова, до кола яких не належить фізична особа - позивач ОСОБА_16. Зобов'язання кредитора по кредитному договору не може переходити до фізичної особи. Дана норма узгоджується із законодавством про захист прав споживачів та про споживче кредитування.

Дана норма узгоджується із законодавством про захист прав споживачів та про споживче кредитування.

Відповідно практики ВСУ суд зробив висновок, що аналіз змісту договору відступлення права вимоги свідчить, що він містить ознаки договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), оскільки за його за умовами відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останньому грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника). Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин частина третя статті 1079 ЦК визначає, що фактором може бути виключно банк або інша фінансова установа , яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (т.1 а.с. 45-49).

Таким чином, наявні у справі договір про відступлення права вимоги між ГОВ ЕЙ ВІ ГРУП та позивачем, посвідчений нотаріусом 18 жовтня 2017 р, реєстровий номер 710, договір цесії № 03/2017-ц від 18 жовтня 2017 р. з додатковою угодою № 1-03/2017-ц від 18 жовтня 2017 року є нікчемними та не породжують жодних правових наслідків.

Позовні вимоги є нікчемними, необґрунтованими та недоведеними, наявні у справі докази спростовують доводи позивача.

Позивач надав у справу витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (індексний номер 117829369) - про внесення 21.03.2018 державного реєстратора Новоселівської сільської ради ОСОБА_17 реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 за позивачем ОСОБА_1 згідно його заяви від 16.03.2018. Зазначений витяг на підставі ст. 216 ЦК України є таким, що не породжує жодних юридичних наслідків а не повинен прийматись до уваги.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Положеннями цієї статті визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочинами, які порушують публічний порядок, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг. Сторонами договору є фактор і клієнт (стаття 1079 ЦК України). Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа ? підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, тобто останній зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка піддягає виконанню, а також вказано фактора, якому має бути здійснено платіж.

Отже договір факторингу не посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, не спрямований на порушення публічного порядку, а тому не є таким, що порушує публічний порядок.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна (частина перша статті 37 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).

Згідно з положеннями пунктів 2, 7, 9 статті 38, статей 42, 44, 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вважається, що строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута настав; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, при цьому накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі ? банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому статтею 45 цього Закону. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Подібний висновок містить Постанова від Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 липня 2015 року.

Разом с тим, висновки Верховного Суду з цих питань викладені в постанові від 11.09.2018 р. по справі № 909/968/16, які застосовує суд містять наступне розмежування.

По предмету договору.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов'язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 Цивільного кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

ВС зазначив, що метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається за номінальною вартістю без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Отже, якщо відступлення права вимоги здійснюється по номінальній вартості, то вважати цей договір факторингом неможливо.

Навпаки, якщо є хоча б мінімальний прибуток від даної операції (різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається), то такий договір буде кваліфіковано як факторинг.

Варто зазначити, що в даній справі, суд визнав фінансуванням в отриманні новим кредитором від первісного кредитора таких прав щодо боржника: а) права вимоги на стягнення (отримання) від боржника будь-яких грошових нарахувань та вимог, у тому числі передбачених кредитним договором заходів відповідальності, які виникли у первісного кредитора до боржника до моменту укладення цього договору; б) права вимоги, які випливають з факту неналежного виконання боржником умов кредитного договору, в тому числі право на дострокове стягнення суми кредиту, процентів та інших пов'язаних з цим сум; в) права будь-яких інших вимог згідно генерального договору та кредитного договору.

При цьому, ВС зауважив, що цесія (уступка права вимоги) є одним з обов'язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваного у договору не змінює його правової природи.

Розмежування за формою.

ВС здійснив розмежування розглядуваних договорів також за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України Про банки і банківську діяльність кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

При цьому в даній нормі визначено загальні вимоги які зазвичай ставляться до договорів (назва, реквізити, сторони, права та обов'язки), окрім як необхідність зазначення у ньому розміру фінансового активу, зазначеного у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків, а також підтвердження, клієнту повідомлено наступну інформацію: фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість;порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги; правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги; механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги; реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону тощо), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів; розмір винагороди фінансової установи у разі, коли вона пропонує фінансові послуги, що надаються іншими фінансовими установами.

При цьому, Верховний Суд вказав, що правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги . Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність.

З огляду на це, можна зробити висновок, про те, що факторинг передбачає наявність одночасно трьох обов'язкових умов:

- первинний кредитор поступається новому кредиторові грошовою вимогою в цілях здобуття фінансування;

- новий кредитор сплачує первинному кредитору як компенсацію певну грошову суму (фінансування);

- новий кредитор отримує плату за користування грошовими коштами, наданими первинному кредиторові. Способи визначення доходу новою кредитора можуть бути самими різними - знижка з вартості боргу, відсотки, комісійні, їх поєднання.

Відсутність цих ознак, при відступленні права вимоги вказують на те, що має місце цесія або договір купівлі-продажу права грошової вимоги (ст. 656 ЦК України).

Відповідно до ст. 36 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу ч.3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вказані вимоги Закону позивачем не виконані.

Керуючись ст. 3-5, 7, 10, 12, 13, 19, 203, 223, 258-259, 263-265, 281-82, 352 ЦПК України, ст.ст. 228, 319, 321, 346, 383, 391 ЦК України, статті 41 Конституції України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням із зняттям з реєстрації місця проживання і про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення - відмовити .

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Одеської області.

Повний текст складено та підписано 21 лютого 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідач: ОСОБА_9, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, інша відома адреса: АДРЕСА_7.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Третя особа: служба у справах дітей Чорноморської міської ради, місцезнаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, пр-т Миру, буд. 33.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_18