Ухвала

від 18.01.2019 по справі 369/15417/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15417/18

Провадження №2/369/658/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Ріпка Л.Ю.,

розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання попереднього договору купівлі-продажу дійсним, договору купівлі-продажу недійсним , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання попереднього договору купівлі-продажу дійсним, договору купівлі-продажу недійсним .

Згідно позовних вимог позивач просить суд визнати дійсним попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Одночасно із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку,цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0, 0464 га, кадастровий номер 3222480401:01:0805023, що розташована в с.Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України , заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.п. 3,4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову і обґрунтування необхідності його забезпечення, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності.

Проте заявником не надано належного обґрунтування обраного заходу забезпечення позову.

Пунктом 6 частини 1 статті 151 ЦПК України чітко передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Так, пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення, яка має бути зазначена у клопотання про забезпечення позову, не може бути зведена лише до вказівки про відсутність підстави для застосування зустрічного забезпечення,оскільки можливість вжиття такого заходу забезпечення та його розмір залежать не від характеру вимоги, а від розміру можливих збитків, спричинених відповідачу забезпеченням позову. Концепцією нової редакції ЦПК України є конкретна пропозиція позивача виражена у клопотанні.

При цьому реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключеннями, передбаченими частиною 3 статті 154 ЦПК України, в якій наведено випадки, коли суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Отже, вид зустрічного забезпечення повинен бути зазначений заявником, проте суд може визнати зустрічне забезпечення неналежним, зокрема, через його неспівмірний характер, якщо воно не є достатньою гарантією відшкодування можливих збитків або його неможливо швидко реалізувати, тощо. Про що суд має зазначити в ухвалі на виконання вимог ч.7 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України , до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Заявник при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не надала документу, що підтверджує сплату ним судового збору.

Згідно Закону України Про судовий збір зі змінами і доповненнями, судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352,40 грн.

Всупереч вищенаведеному, у заяві про забезпечення позову відсутні обґрунтування необхідності обраного заходу забезпечення позову, пропозиції заявника щодо застосування зустрічного забезпечення відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України. Так, наявність або відсутність підстав для застосування ст. 154 ЦПК України визначається виключно судом на підставі наданих йому пропозицій та доказів.

Водночас, відповідно до ч.9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу , повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що подану заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151 , 153 , 259-261 ЦПК України , суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання попереднього договору купівлі-продажу дійсним, договору купівлі-продажу недійсним - повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Дубас Т.В.