Справа № 373/258/19
УХВАЛА
про арешт майна
19 лютого 2019 року Слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому клопотання прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42019111100000034 від 04 лютого 2019 року, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даному матеріалу,
ВСТАНОВИВ:
Працівниками ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» при проведенні польових робіт з базового лісокористування лісових масивів наприкінці квітня 2018 року, які знаходяться в постійному користуванні державного підприємства згідно матеріалів лісовпорядкування 2001 року, у кварталах № 29 та № 30 виявлено відведення у власність та користування земельних ділянок за рахунок земель лісового фонду, невідомі забудови та паркани на площі 100 га на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області поблизу Канівського водосховища. Оскільки погодження щодо зміни цільового призначення та вилучення земельних ділянок лісового фонду території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області державне підприємство не надало, тому службові особи Циблівської сільської ради та Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації, шляхом зловживання владою та своїм службовим становищем, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, сприяли незаконній передачі земель лісового фонду державної власності, що спричинило тяжкі наслідки, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Правова кваліфікація даного кримінального правопорушення за ч.2 ст. 364 КК України. Кримінальному провадженню було присвоєно № 42019111100000034.
З клопотання прокурора вбачається, що згідно інформації ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп» на протязі 2003-2019 років погодження на вилучення з постійного користування та погодження на передачу у тимчасове користування земель лісового фонду у межах 29, 30 кварталів земельних ділянок з кадастровими номерами 3223388200:02:015:0009, 3223388200:02:015:0087, 3223388200:02:015:0088, 3223388200:02:015:0089, 3223388200:02:015:0110, 3223388200:02:015:0112, 3223388200:02:015:0106,3223388200:02:015:0107 для подальшого використання земельних ділянок для сільськогосподарських потреб не надавалися.
В ході досудового розслідування було встановлено, що вищезазначені земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду, що перебувають у користуванні ДП «Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп».
Згідно постанови прокурора від 05 лютого 2019 року вищезазначені земельні ділянки було визнано речовими доказами.
Вищезазначені земельні ділянки незаконно вибули з власності держави, подальше їх використання з порушенням вимог земельного та лісового законодавства (забудова, незаконна порубка лісових насаджень тощо) призведе до втрати їх якостей.
Тому з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин у кримінальному провадженні, захисту суспільства та держави від кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, недопущення можливості відчуження земельних ділянок, збереження їх індивідуальних ознак, виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначені земельні ділянки та встановлення заборони на вчинення певних дій із ними.
Розгляд клопотання проводиться відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
Неявка прокурора не перешкоджає розглядові клопотання.
Відповідно до ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює повноваження щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
В силу ч. 2 ст. 170 цього Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод захист кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 року) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Європейський суд з прав людини не встановив порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод у рішенні по справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» від 18 січня 2001 року в зв`язку з відмовою держави в наданні заявниці дозволу на будівництво житлового будинку та надалі у праві на безперешкодне проживання у фургоні на земельній ділянці, що належить їй на праві власності.
ЄСПЛ зазначив, що спірна земельна ділянка перебуває в міському «зеленому поясі» на великих площах території ландшафтної консервації, між селищем і відкритою долиною та призначена для прогулянок і верхової їзди, а тому інтереси землеустрою (як національні, так і місцеві) переважають потреби заявника, оскільки основною метою цієї зони є захист навколишньої сільської місцевості від подальших шкідливих змін.
В зв`язку з цим ЄСПЛ визнав, що дії держави прямо відповідають інтересам екологічної політики, а тому втручання у право заявниці на мирне володіння її майном було пропорційним і справедливого балансу дотримано.
ЄСПЛ також зауважив, що не можна погодитися з наданням захисту особам, які, усвідомлюючи заборони, встановлені законодавством, споруджують оселі в екологічно захищених зонах, а якби суд вчинив інакше, він би заохочував до незаконних дій на шкоду захисту прав інших осіб на безпечні екологічні умови проживання.
При цьому ЄСПЛ звернув увагу, що будь-які гуманітарні міркування (єдине житло, важкий матеріальний чи соціальний стан), які могли призвести до іншого результату розгляду на національному рівні, не можуть використовуватися судом як підстава для задоволення вимог заявника, оскільки це б розцінювалося як надання йому винятку щодо застосування національних законів.
Прокурором у клопотанні доведено наявність правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна на підставі пункту 1 частини другої статті 170 КПК України.
Вищезазначені земельні ділянки мають ознаки матеріальних об`єктів, визначених в ч. 1 ст. 98 цього Кодексу.
Дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки у випадку відчуження вищезазначених земельних ділянок їх власниками, розпорядження ними в спосіб пошкодження, зрізування дерев, забудови тощо вони втратять свої індивідуальні ознаки як землі лісового фонду, що ускладнить або зробить неможливим захист порушених інтересів держави щодо повернення у державну власність незаконно виділених земельних ділянок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку, площею 1,5 га (кадастровий номер 3223388200:02:015:0009) для заборони ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки; вчиняти дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації вказаної земельної ділянки; вчиняти будь-які дії на земельній ділянці, в тому числі: пошкоджувати чи зрізувати дерева, наявні на земельній ділянці, здійснювати будівництво об`єктів нерухомості; вчиняти дії, які можуть спричинити зміну цілісності чи її первинного вигляду.
Накласти арешт на земельні ділянки, площею 0,198 га ( кадастровий номер 3223388200:02:015:0087), площею 0,95 га ( кадастровий номер 3223388200:02:015:0107) для заборони ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії по відчуженню земельних ділянок, вчиняти дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації вказаних земельних ділянок; вчиняти будь-які дії на земельних ділянках, в тому числі: пошкоджувати чи зрізувати дерева, наявні на земельних ділянках, здійснювати будівництво об`єктів нерухомості; вчиняти дії, які можуть спричинити зміну цілісності чи їх первинного вигляду.
Накласти арешт на земельні ділянки площею 0,2025 га ( кадастровий номер 3223388200:02:015:0088), площею 0,3259 га ( кадастровий номер 3223388200:02:015:0112) для заборони ОСОБА_7 вчиняти будь-які дії по відчуженню земельних ділянок; вчиняти дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації вказаних земельних ділянок; вчиняти будь-які дії на земельних ділянках, в тому числі: пошкоджувати чи зрізувати дерева, наявні на земельних ділянках, здійснювати будівництво об`єктів нерухомості; вчиняти дії, які можуть спричинити зміну цілісності чи їх первинного вигляду.
Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,1976 га (кадастровий номер 3223388200:02:015:0089) для заборони ОСОБА_8 вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, вчиняти дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації вказаної земельної ділянки; вчиняти будь-які дії на земельній ділянці, в тому числі: пошкоджувати чи зрізувати дерева, наявні на земельній ділянці, здійснювати будівництво об`єктів нерухомості; вчиняти дії, які можуть спричинити зміну цілісності чи її первинного вигляду.
Накласти арештна земельнуділянку, площею 0,1919 га (кадастровий номер 3223388200:02:015:0110) для заборони ОСОБА_9 вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, вчиняти дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації вказаної земельної ділянки; вчиняти будь-які дії на земельній ділянці, в тому числі: пошкоджувати чи зрізувати дерева, наявні на земельній ділянці, здійснювати будівництво об`єктів нерухомості; вчиняти дії, які можуть спричинити зміну цілісності чи її первинного вигляду.
Накласти арештна земельнуділянку, площею 0,95 га (кадастровий номер 3223388200:02:015:0106), для заборони ОСОБА_10 вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, площею 0,95 га (кадастровий номер 3223388200:02:015:0106), вчиняти дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації вказаної земельної ділянки; вчиняти будь-які дії на земельній ділянці, в тому числі: пошкоджувати чи зрізувати дерева, наявні на земельній ділянці, здійснювати будівництво об`єктів нерухомості; вчиняти дії, які можуть спричинити зміну цілісності чи її первинного вигляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2019 |
Оприлюднено | 15.02.2023 |
Номер документу | 80007513 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Кримінальне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні