Ухвала

від 19.02.2019 по справі 357/13024/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

19 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 357/13024/18

провадження № 61-3011ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О. , Кузнєцова В. О. ,

розглянувши касаційну скаргу Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Білоцерківської міської ради, Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового, третя особа - Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі, звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з указаним позовом, в якому просили: визнати незаконним та скасувати підпункт 9.5 пункту 9 рішення Білоцерківської міської ради від 19 червня 2014 року № 1216-60-VI Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та передачі земельної ділянки в оренду Релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового під розміщення Храму в АДРЕСА_1 загальною площею 0,2000 га строком на 5 років за рахунок земель населеного пункту міста Білої Церкви; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1), укладений між Релігійною громадою Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового та Білоцерківською міською радою 26 грудня 2014 року за № 159 (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 14 січня 2015 року № 8423165); скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2000 га, розташованої по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), індексний номер: 32390608, дата формування від 19 січня 2015 року, номер запису про інше речове право: 8423165, дата та час державної реєстрації 14 січня 2015 року 12:58:21, вид іншого права: право оренди земельної ділянки; зобов'язати Релігійну громаду Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового звільнити земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,2000 га, розташовану за вказаною адресою.

Разом з позовною заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до суду заяву про забезпечення позову, в якій просили заборонити Релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії з будівництва Храму в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,2000 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

Заява мотивована тим, що 02 вересня 2018 року по АДРЕСА_1 відбулися загальні збори членів територіальної громади міста за місцем проживання, на яких ОСОБА_4 був обраний головою загальних зборів, а ОСОБА_5 секретарем. Загальні збори ухвалили: Ініціювати скасування чи зміну рішення Білоцерківської міської ради від 19 червня 2014 року № 1216-60-VІ Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та передачі земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1) в оренду Релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового під розміщення Храму строком на 5 років за рахунок земель населеного пункту міста, договору оренди № 159 від 26 грудня 2014 року та декларації про початок будівельних робіт № КС082153062469 від 02 листопада 2015 року та Ініціювати надання статусу Землі рекреаційного призначення (Земельна ділянка зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів) для ділянок навпроти будинків за адресами: Героїв Чорнобиля 5/8, Героїв Чорнобиля 5/7, Героїв Чорнобиля 5/6, Героїв Чорнобиля 5/5, Героїв Чорнобиля 5/4, ГероївЧорнобиля 5/2 та негайно розпочати роботу в цьому направленні . Мешканці житлового масиву Піщаний за власні кошти купили та висадили більше 65 дерев, зробили та встановили пісочниці, небайдужі люди завезли пісок. На спірній земельній ділянці - зеленій зоні - жителі мікрорайону Піщаний проводять своє дозвілля. Невжиття заходів забезпечення позову у справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивачів. Між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відповідачі можуть забудувати спірну земельну ділянку.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено Релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії з будівництва Храму в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,2000 га з кадастровим номером НОМЕР_1.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що необхідність забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки наявні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт на спірній земельній ділянці може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, так як існує реальна загроза того, що відповідач може забудувати спірну земельну ділянку.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового залишено без задоволення, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права

08 лютого 2019 року Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення постановлені всупереч вимогам процесуального права та роз'ясненням пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , зокрема судами не наведено обґрунтованих мотивів, з яких вони дійшли висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення у справі. Позивачами не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а судами не дано належної оцінки даним обставинам.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Релігійній громаді Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії з будівництва новобудови на земельній ділянці, безпосередньо пов'язані з предметом спору у даній справі, а саме з визнанням недійсним договору оренди на вказану земельну ділянку з підстав неправомірності її передачі в оренду під забудову та зобов'язання відповідача звільнити вказану земельну ділянку. Невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті і набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, оскільки зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано позов, ініціювати знесення розпочатого будівництва, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладення яких на позивачів буде неправомірним. Вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом розгляду апеляційного суду та їм дана належна правова оцінка.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (рішення від 23 жовтня 1996 року у справі Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції , рішення від 19 грудня 1997 року у справі Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії ).

Відповідно до частини другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Білоцерківської міської ради, Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви Парафії Різдва Христового, третя особа - Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі, звільнення земельної ділянки .

Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов