Постанова

від 20.02.2019 по справі 2-647/2009

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 2-647/2009

провадження № 61- 38697св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Золотоніська міська рада,

особа, яка подала апеляційну скаргу, -ОСОБА_5,

представник ОСОБА_5 -ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, яка подана представником ОСОБА_6, на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області, у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М., від 07 травня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Золотоніської міської ради про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.

Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, яка все своє майно заповіла йому. Після її смерті відкрилася спадщина на майно у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1716 га у с. Мелесівка Золотоніського району Черкаської області. Частину спадкового майна у вигляді вказаної земельної ділянки ОСОБА_4 успадкував, отримавши свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом. Оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на вказаний будинок він не міг, оскільки ОСОБА_7 за життя не оформила право власності та не отримала правовстановлюючі документи на нього.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просив суд визнати право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7, а у порядку спадкування за заповітом - за ним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та його оскарження

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Визнано право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а в порядку спадкування за заповітом - за ОСОБА_4

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2014 року рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2010 року заява ОСОБА_5 про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року за нововиявленими обставинами залишена без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України, 2004 року.

17 серпня 2010 року ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року разом із заявою про поновлення строку на оскарження вказаного рішення суду.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2010 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року було відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

15 червня 2011 року ОСОБА_5 зверталася до суду із заявою про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_8 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року , яка була залишена без розгляду ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13 липня 2011 року.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 27 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 вересня 2013 року, ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Золотоніського міськрайонного суду від 19 березня 2009 року.

У вересні 2014 року ОСОБА_5 повторно звернулася доЗолотоніського міськрайонного суду Черкаської області з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2016 року відмовлено ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_5 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Золотоніської міської ради про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 31 серпня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_9, до якої приєдналася ОСОБА_5, на рішення Золотоніського міськрайонного суду від 19 березня 2009 року.

24 вересня 2015 року ОСОБА_5 знову подала апеляційну скаргу на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 29 квітня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за повторною апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2016 року відмовлено ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 29 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Золотоніської міської ради про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.

09 червня 2016 року ОСОБА_5 у черговий раз звернулася до суду із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2018 року ОСОБА_5 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за правилами пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї ж особи на те саме судове рішення. ОСОБА_5 неодноразово оскаржувала рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року, а процесуальним законодавством не передбачено можливість повторного звернення того ж самого заявника із апеляційною скаргою на судове рішення, яке було предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою цього заявника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року представником ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2018 року , а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції повно і всебічно не з'ясовано обставини справи, а висновок про відсутність підстав для перегляду оскарженого судового рішення у апеляційному порядку та поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є необґрунтованим. Також заявник просить провести розгляд її касаційної скарги за її присутності, повідомивши про час і місце розгляду справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

26 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Клопотання представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом та за участі заявника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Європейський суд з прав людини висловлював думку, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У пункті третьому частини четвертої статті 297 ЦПК, 2004 року, визначено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Аналогічні положення містить стаття 358 чинного ЦПК України

Відмовляючи ОСОБА_5 у поновленні строку на апеляційне оскарження (та у відкритті апеляційного провадження) на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналіз матеріалів справи № 2-647/2009 свідчить про те, що ОСОБА_5 неодноразово було відмовлено у відкритті апеляційного провадження щодо оскарження нею рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2009 року, що унеможливлює повторне звернення до суду з цього питання.

За таких обставин відсутні підстави для скасування ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2018 року.

Доводи касаційної скарги та зміст оскарженого судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_5, яка подана представником ОСОБА_6, залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников О. В. Білоконь С. Ф. Хопта