ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 923/762/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Ярош А.І., Разюк Г.П.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)
Секретар судового засідання Соловйова Д.В.;
Представники сторін:
Від Селянського (фермерського) господарства «Артем» - ОСОБА_1, договір №23/08/2018, від 23.08.18;
від Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України - не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України
на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 року
у справі №923/762/18
за позовом Селянського (фермерського) господарства «Артем»
до Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України
про стягнення 284366 грн. 47 коп., -
(суддя першої інстанції: Задорожна Н.О., дата та місце винесення рішення: 20.11.2018, Господарський суд Херсонської області, м.Херсон, вул.Театральна, 18)
У серпні 2018 року Селянське (фермерське) господарство "Артем" (далі - СФГ Артем ) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства "Великі Клини" Південної Державної Сільськогосподарської Дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (далі - ДП «Дослідне господарство «Великі Клини» ) про стягнення 284366 грн. 47 коп., у тому числі: 208000 грн. основного боргу за сільськогосподарські послуги, надані на підставі укладеного між сторонами договору б/н від 22.09.2016; 33520 грн. 65 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 34467 грн. 82 коп. інфляційних втрат та 8378 грн. річних за прострочення грошового зобов'язання.
Позов обґрунтовано порушенням договірних зобов'язань щодо проведення повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 (суддя - Задорожна Н.О.) позов СФГ Артем задоволено, стягнуто з ДП "Дослідне господарство "Великі Клини" на користь СФГ "Артем" 208000 грн. основного боргу, 33520 грн. 65 коп. пені; 34467 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 8378 грн. річних, 4265 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору, 25000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції зазначив, що факт надання послуг позивачем доведено належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні положень ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а доказів проведення розрахунку за одержані послуги або заперечень, які б спростовували заявлені вимоги відповідачем не надано, з огляду на що місцевий господарський суд визнав позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Дослідне господарство «Великі Клини» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовної заяви СФГ Артем .
Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає його таким, що прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, з огляду на що підлягає скасуванню в повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що за умовами укладеного між сторонами договору, а саме п.1.2 пункту 1 роботи виконуються сільськогосподарською технікою та інвентарем підрядника (позивач по справі) та зазначено, що копії технічних паспортів на сільгосптехніку додаються, проте дані документи відсутні в матерілах справи. На думку ДП «Дослідне господарство «Великі Клини» вказане ставить під сумнів виконання робіт саме технікою та інвентарем позивача.
Також ДП «Дослідне господарство «Великі Клини» стверджує, що матеріали справи не містять доказів, що вказані в актах прийому-передачі поля (земля) належать саме позивачу; зокрема, до договору від 22.09.2016 не додано карту полів ДП «Дослідне господарство «Великі Клини» з позначенням номеру кожного поля і його площі, технологічної карти на проведення певних видів робіт.
Апелянт зазначає, що суд не звернув належної уваги на той факт, що всі ОСОБА_2 виконаних робіт підписані не уповноваженою особою, а саме Заступником директора відповідача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2018 року колегією суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Ярош А.І., Савицького Я.Ф. відкрито апеляційне провадження по справі №923/762/18 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 року.
11.01.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від СФГ Артем надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2018 апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 року у справі №923/762/18 призначено на 18.02.2019 об 11-00 год.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Савицького Я.Ф. з 13.02.2019 року, 18.02.2019 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/762/18.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 року визначено наступний склад колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Принцевська Н.М., судді-учасники колегії: ОСОБА_3, ОСОБА_2
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 прийнято апеляційну скаргу ДП «Дослідне господарство «Великі Клини» на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 року у справі №923/762/18 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Принцевської Н.М,, суддів: Ярош А.І., Разюк Г.П.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлений належним чином.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представника відповідача, який не з'явився до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2016 між позивачем та відповідачем було укладено Договір б/н про надання про надання сільськогосподарських послуг, предметом якого є послуги з обробітку грунту.
На підставі укладеного між сторонами договору б/н від 22.09.2016, позивач (підрядник) зобов'язався надати відповідачу (замовник) послуги за переліком та ціною, визначених у розділі II цього договору, а відповідач - здійснити їх оплату відповідно до умов договору.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що розрахунки за надані послуги проводяться в 10-денний термін з дня підписання акта приймання-передачі наданих послуг, який підписується замовником та підрядником.
Згідно з приписами п.3.2 договору оплата проводиться шляхом перерахування підрядником коштів на розрахунковий рахунок підрядника.
Відповідно до п.5.1 спірного договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору, сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.
Згідно наданих в матеріали справи двосторонніх актів виконаних робіт від 31.10.2016, 29.12.2016, 31.07.2017, 31.07.2017, 31.07.2017 позивач (підрядник) виконав, а відповідач прийняв послуги (роботи) з обробки ґрунту на загальну суму 392930 грн., у тому числі:
1. Акт № 2 виконаних робіт від 31.10.2016 на полях № 7, 8, 5 (площа 90, 45, 45 га) на суму 86375 грн.
2. Акт № 3 виконаних робіт від 31.10.2016 на полі № 2 (площа 6 га) на суму 1800 грн.
3. Акт б/н виконаних робіт на дослідних ділянках ПДСДС від 29.12.2016 на полі № 10 (площа 82 га) на суму 33300 грн.
4. Акт б/н виконаних робіт на земельних ділянках ДПДГ "Великі Клини" від 31.07.2017 на полі № 4 (90 га) у березні-липні 2017 на суму 72750 грн.
5. Акт б/н виконаних робіт на земельних ділянках ДПДГ "Великі Клини" від 31.07.2017 на полі № 6 (80 га), № 9 (20 га) у квітні-липні 2017 на суму 141705 грн.
6. Акт б/н виконаних робіт на земельних ділянках ДПДГ "Великі Клини" від 31.07.2018 на полі № 7 (90 га), № 5 (45 га), № 8 (45 га) в липні 2017 на суму 57000 грн. (а.с. 19-26).
Відповідач договірні зобов'язання по оплаті вартості виконаних позивачем робіт здійснював з порушенням передбачених умовами договору строків, що стало наслідком утворення боргу, сума якого станом на 01.01.2018 складає 208000 грн.
Факт існування боргу за одержані відповідачем послуги підтверджено також складеним між сторонами та наданим в матеріали справи двостороннім актом звіряння розрахунків. (а.с. 18).
Непогашення відповідачем боргу в сумі 208000 грн. і стало підставою для звернення СФГ Артем до Господарського суду Хероснської області з відповідним позовом.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Між сторонами виникли правовідносини за договором про надання послуг відповідно до якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до ст. 1 цього Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Як зазначалося раніше, в даному випадку первинними документами, що підтверджують надання послуг за спірним договором є акти виконаних робіт: ОСОБА_2 № 2 виконаних робіт від 31.10.2016 на полях № 7, 8, 5 (площа 90, 45, 45 га) на суму 86375 грн., ОСОБА_2 № 3 виконаних робіт від 31.10.2016 на полі № 2 (площа 6 га) на суму 1800 грн., ОСОБА_2 б/н виконаних робіт на дослідних ділянках ПДСДС від 29.12.2016 на полі № 10 (площа 82 га) на суму 33300 грн., ОСОБА_2 б/н виконаних робіт на земельних ділянках ДПДГ "Великі Клини" від 31.07.2017 на полі № 4 (90 га) у березні-липні 2017 на суму 72750 грн., ОСОБА_2 б/н виконаних робіт на земельних ділянках ДПДГ "Великі Клини" від 31.07.2017 на полі № 6 (80 га), № 9 (20 га) у квітні-липні 2017 на суму 141705 грн., ОСОБА_2 б/н виконаних робіт на земельних ділянках ДПДГ "Великі Клини" від 31.07.2018 на полі № 7 (90 га), № 5 (45 га), № 8 (45 га) в липні 2017 на суму 57000 грн.
З актів виконаних робіт вбачається те, що роботи виконані с/г технікою підрядника, зокрема: Трактором МТЗ-82 та комбайном СКА НИВА-5, а також в кожному акті є відомості про використання пального замовника, з огляду на що доводи апелянта в цій частині колегією суддів не приймаються до уваги.
Вказані акти виконаних робіт підписані замовником без будь-яких зауважень.
Крім того, судовою колегією розглянуті та відхилені доводи апеляційної скарги стосовно відсутності повноважень у ОСОБА_4 на підписання актів виконаних робіт з огляду на наступне.
Судова колегія Південно-заіхдного апеляційного господарського суду звертає увагу, що акти виконаних робіт, долучені до матеріалів справи, затверджені директором ОСОБА_5 та скріплені печаткою, що вбачається зі змісту кожного акта.
Крім того, директором відповідача - ОСОБА_5 підписано також договір б/н від 22.09.2016, а також ОСОБА_2 звіряння розрахунків станом на 01.01.2018 про визнання заборгованості перед позивачем на суму 208000,00 грн. основного боргу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що повноваження ОСОБА_5 відповідачем не оспорюється, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта стосовно того, що акти виконаних робіт підписані неповноважною особою підприємства.
Стосовно доводів позивача щодо виконання робіт по збиранню озимого жита згідно акту виконаних робіт б/н від 31.07.2017 на суму 57000,00 грн., які не передбачені умовами укладеного між сторонами договору від 20.09.2016, судова колегія зазначає наступне.
Згідно підписаного відповідачем 31.07.2017 без зауважень та заперечень акту виконаних робіт, яким підтверджено здійснення позивачем збирання озимого жита на полях № 7, 5, 8 на суму 57000,00 грн., виконавцем виконано роботи у відповідності з договором б/н від 22.09.2016.
Зазначений акт затверджено директором ДПДГ Великі Клини .
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що зазначені роботи виконувалися не за договором, який є підставою даного позову.
З огляду на зазначене, враховуючи наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, які підтверджують факт надання послуг СФГ Артем відповідачу, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 208000,00 грн. правомірно задоволені судом першої інстанції.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом апеляційної інстанції враховується, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
За прострочення відповідачем (боржником) грошового зобов'язання, позивач перерахував борг із застосуванням індексу інфляції та нарахував річні за ставкою 3 % від несплаченої та простроченої суми за користування чужими коштами.
Розмір нарахованих позивачем інфляційних втрат складає 34467 грн. 82 коп., 3% річних - 8378 грн.
Врахувавши наведені вище норми чинного законодавства та перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 34467 грн. 82 коп., 3% річних - 8378 грн., тобто в межах заявлених позивачем вимог.
Крім того, за несвоєчасне виконання розрахунку за виконані для відповідача роботи, позивач нарахував відповідачу пеню, сума якої складає 33520 грн. 65 коп., з урахуванням простроченої суми боргу.
Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені в розмірі 33520,65 грн., судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Положення ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, обмеження розміру пені, встановлені даним Законом, застосовуються лише якщо визначений у договорі розмір пені перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за спірний період. Положення цього Закону не є самостійною підставою для застосування пені.
Оскільки умовами договору не передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені.
Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності у судді повноважень на підписання оскаржуваного рішення судовою колегією також відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 116 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення.
Із змісту ст.233 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що ухвалення рішення і складання повного тексту рішення суду можуть не співпадати у часі.
Оскажуване рішення ухвалено судом Іменем України негайно після закінчення судового розгляду 20.11.2018, повний текст рішення складено та підписано 22.11.2018.
Суддя Задорожна Н.О.звільнена 22.11.2018 у відставку.
Враховуючи п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, яким унормовано, що днем звільнення вважається останній день роботи, а повний текст рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 по справі 923/762/18 складено та підписано 22.11.2018, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не приймаються доводи апелянта в частині відсутності повноважень у судді Задорожної Н.О. для підписання повного тексту оскаржуваного рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім того, п.2 ч. 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу,пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані зрозглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, зурахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомогиклієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За положеннями ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, на підтвердження понесення адвокатських витрат представником позивача до матеріалів справи долучено протокол погодження вартості послуг адвоката від 27.08.2018, акт здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 30.08.2018; оригінал квитанції від 23.10.2018.
Розрахунок вартості гонорару наводиться в ОСОБА_2 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).
Відповідно до ОСОБА_2 здачі - приймання виконаних робіт від 30.08.2018 вартість надання правової допомоги в межах дії договору погоджена сторонами та складає 25000 грн.
Таким чином, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованості суми витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, апеляційна скарга скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 року у справі №923/762/18 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 року у справі №923/762/18 скасуванню в частині задоволення позовних вимог Селянського (фермерського) господарства «Артем» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України про стягнення 33520,00 грн. пені., з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, в іншій частині рішення залишити без змін.
Судові витрати розподіляються згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 року у справі №923/762/18 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 року у справі №923/762/18 скасувати частково.
Відмовити в задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства «Артем» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України про стягнення 33520,00 грн. пені.
Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України (код ЄДРПОУ 00497800, 75634, Херсонська область, Голопристанський р-н, с. Великий Клин, вул. Конотопа, буд. 7) на користь Селянського (фермерського) господарства «Артем» (код ЄДРПОУ 21293963, 75634, Херсонська область, Голопристанський р-н, с. Великий Клин, вул. Конотопа, буд. 34) 3796,295 грн. судового збору за подання позовної заяви.
В іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.2018 року у справі №923/762/18 залишити без змін.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Артем» (код ЄДРПОУ 21293963, 75634, Херсонська область, Голопристанський р-н, с. Великий Клин, вул. Конотопа, буд. 34) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Великі Клини» Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації НААН України (код ЄДРПОУ 00497800, 75634, Херсонська область, Голопристанський р-н, с. Великий Клин, вул. Конотопа, буд. 7) 703,8 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.02.2019 року.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: А.І. Ярош
ОСОБА_3
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2019 |
Оприлюднено | 22.02.2019 |
Номер документу | 80021101 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Принцевська Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні