Рішення

від 19.02.2019 по справі 360/4159/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4159/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Карча В.М.,

представника позивача - Попова А.П. (довіреність від 04.01.2019),

представника відповідача - Ханіної М.О. (довіреність від 07.02.2019 № 1250/9/12-32-10-00-29),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2018 № 0016361205,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2018 до суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка (далі - ТОВ ТД Марічка , позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 23.04.2018 № 0016361205. Позовні вимоги мотивовано таким.

23.04.2018 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0016361205 про нарахування ТОВ ТД Марічка грошового зобов'язання на суму 24670,52 грн та штрафних санкцій на суму 6167,63 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає фактичним обставинам, вимогам закону та належить до скасування з наступних підстав.

ТОВ ТД Марічка згідно з договором оренди землі від 19.09.2013 має у користуванні земельну ділянку площею 0,1912 га, розташовану за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Донецька, 282, для утримання автозаправного комплексу, та згідно з договором оренди землі від 19.09.2013 - земельну ділянку площею 0,0606 га, розташовану за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Донецька, 282а, для утримання нежитлових будівель та споруд - кафе Колиба .

Відповідно до статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII в редакції, яка була чинною з 15.10.2014 до 07.06.2016, передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції.

Позивач посилається, що згідно з нормами Закону № 1669-VII він звільнений від сплати земельного податку за вищевказані земельні ділянки.

Відповідно до абз. 3 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Прикінцеві положення ПК України та на підставі статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції земельні податки: за 2014 рік на суму 14100,90 грн, за 2015 рік на суму 24670,52 грн, за 2016 рік на суму 15422,94 грн вважаються надміру сплаченими та підлягають поверненню у вигляді заліку за майбутні платежі земельного податку.

На підставі вищезазначеного позивач 08.06.2017 звернувся до Кремінського відділення Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, де на той час перебував на обліку як платник податків, з уточнюючими податковими деклараціями з плати за землю за 2014, 2015, 2016 роки, з поясненнями до них та з проханням повернення у вигляді заліку за майбутні платежі земельного податку за земельні ділянки на загальну суму 54194,36 грн.

Кремінське відділення Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області прийняло уточнюючі податкові декларації в повному обсязі.

Позивач зазначає, що при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області не врахувало вищевказані обставини, керувалося тільки нормами ПК України та не прийняло до уваги норми Закону № 1669-VII.

Таким чином, на думку позивача, відсутні підстави для нарахування податкового боргу, а податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 № 0016361205 належить до скасування.

Ухвалою суду від 12.12.2018 позов було залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.12.2018 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.01.2019 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 11.01.2019 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.02.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній посилається на таке.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, яким згідно з п. 288.4 статті 288 ПК України передбачено розмір та умови внесення орендної плати.

ТОВ ТД Марічка , код ЄДРПОУ 32909278, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 2а/1, перебуває на податковому обліку як платник податків в Кремінському відділенні Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, та згідно з договорами оренди земельних ділянок від 19.09.2013, укладеними з Кремінською міською радою, користується земельними ділянками площею 0,1912 га та площею 0,0606 га за адресою: м. Кремінна, вул. Донецька, 282.

Згідно з вимогами пунктів 288.1-288.5 ПК України річна сума орендної плати за 2015 рік повинна становити 24670,52 грн.

Згідно з поданими до Кремінського відділення Рубіжанської ОДПІ податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ ТД Марічка задекларовано податкові зобов'язання з орендної плати за землю: за 2015 рік у сумі 0 грн № 9277011702 від 07.02.2018 (уточнююча).

ГУ ДФС у Луганській області 07.03.2018 на підставі п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік ТОВ ТД Марічка , в ході проведення якої встановлено порушення п. 286.2 статті 286, статті 288 ПК України щодо декларування річних показників по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 рік, наданих в уточнюючій податковій декларації, тобто заниження позивачем податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 24670,52 грн, про що складено акт від 07.03.2018 № 563/12-32-12-05/32909278.

За результатами розгляду вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 23.04.2018 № 0016361205, яким позивачеві визначено суму зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 30838,15 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 24670,52 грн, за штрафними санкціями - 6167,63 грн.

Щодо посилань позивача на те, що суб'єкти господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції в період з 14.03.2014 по 07.06.2016 звільнені від сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, відповідач зазначає, що відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем не надавалися до податкового органу сертифікати Торгово-промислової палати України.

Крім того, порядок звільнення від сплати за користування земельними ділянками наведеною нормою Закону № 1669-VII не визначений.

Відповідно до пункту 30.5 статті 30 ПК України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Отже, податкові пільги податковий орган не надає.

Відповідач вважає, що наведені норми ПК України не суперечать Закону № 1669-VII, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

На підставі викладеного відповідач вважає, що він не порушував законні права та інтереси позивача, тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (арк. спр. 84-85).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ТОВ ТД Марічка , ід. код 32909278, зареєстровано як юридична особа 14.06.2004, юридична адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщина, буд. 2а/1, перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.01.2019 № 1004848922 (арк. спр. 75-78).

19.09.2013 між Кремінською міською радою (Орендодавець) та ТОВ ТД Марічка (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0606 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Донецька, 282а, для утримання нежитлових будівель та споруд - кафе Колиба (арк. спр. 117-121).

За умовами договору оренди від 19.09.2013 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 39614,22 грн, орендна плата нараховується у розмірі 4753,71 грн на рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

19.09.2013 між Кремінською міською радою (Орендодавець) та ТОВ ТД Марічка (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1912 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Донецька, 282, для утримання автозаправного комплексу (арк. спр. 122-126).

За умовами договору оренди від 19.09.2013 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 124987,44 грн, орендна плата нараховується у розмірі 14998,44 грн на рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

14.02.2015 позивач подав до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в яких самостійно визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 24670,52 грн за рік (зі сплатою протягом січня-листопада по 2055,87 грн щомісяця та у грудні - 2055,95 грн) (арк. спр. 112-116).

Зазначені суми самостійно визначених платежів з орендної плати за землю щомісячно відображались податковим органом в інтегрованій картці ТОВ ТД Марічка за видом платежу орендна плата з юридичних осіб (арк. спр. 98-99).

У подальшому, 07.02.2018 позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, якою з урахуванням звільнення від її сплати в силу ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції зменшено податкові зобов'язання на 24670,52 грн (арк. спр. 14-16, 20-21).

У зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (Кремінна) ТОВ ТД Марічка , код ЄДРПОУ 32909278, № 9277011702 від 07.02.2018 за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 07.03.2018 № 563/12-32-12-05/32909278 (арк. спр. 86-87).

За результатами перевірки встановлено заниження ТОВ ТД Марічка суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у сумі 24670,52 грн, чим порушено вимоги ст. 288 ПК України.

23.04.2018 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0016361205, яким на підставі акта від 07.03.2018 № 563/12-32-12-05/32909278 ТОВ ТД Марічка збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб на 30838,15 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 24670,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6167,63 грн (арк. спр. 6).

Вирішуючи питання щодо правомірності вказаного податкового повідомлення-рішення, суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Разом з цим, відповідно до п. 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як установлено судом, позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік у встановленому законом порядку.

Підставою для зменшення податкових зобов'язань в уточнюючій податковій декларації позивачем визначено ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669), що підтверджується письмовими поясненнями позивача до уточнюючої податкової декларації та проти чого не заперечував відповідач.

Закон № 1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з частиною третьою статті 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669 Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язано, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Закон № 1669) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 13, зокрема, зазначено: м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада), пункт Райони під номером 5 зазначено Кремінський район: м. Кремінна (Кремінська міська рада).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 13, зокрема, зазначено: м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада), пункт Райони під номером 5 зазначено Кремінський район: м. Кремінна (Кремінська міська рада).

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 .

Таким чином, як місто Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада), так і місто Кремінна (Кремінська міська рада) є населеними пунктами, на території яких здійснювалась антитерористична операція, а відтак, позивач користувався правом, встановленим статтею 6 Закону № 1669, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності у 2015 році.

Щодо посилань відповідача на ту обставину, що позивачем не надано сертифікат Торгово-промислової палати України щодо настання форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.

За приписами статті 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, статтею 6 Закону № 1669 не вимагається отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від плати за землю.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування (набув чинності 08.06.2016) внесено зміни до статті 6 Закону № 1669, а саме текст статті 6 викладено в такій редакції: Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

Отже, статтею 6 Закону № 1669 (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення місто Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада) та місто Кремінна (Кремінська міська рада) не зазначено.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, в постанові від 22.12.2018 у справі № 812/1725/17.

Зазначена підстава відносно позивача встановлена судом при розгляді цієї справи, тому суд робить висновок про те, що в силу Закону № 1669 ТОВ ТД Марічка в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 звільнено від сплати орендної плати за землю в місті Кремінна (Кремінська міська рада).

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Посилаючись на вказану норму, відповідач нарахував позивачу штрафні (фінансові) санкції.

Однак, з огляду на те, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про безпідставність визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за період з січня по грудень 2015 року, підстави для застосування до підприємства відповідача штрафних (фінансових) санкцій, що передбачені статтею 123 Податкового кодексу України, відсутні.

Таким чином, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 № 0016361205 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка суми грошового зобов'язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб на 30838,15 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 24670,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6167,63 грн., є протиправним і належить до скасування.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн, що підтверджується квитанцією від 10.12.2018 № 1 (арк. спр. 2).

У зв'язку з задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору належить відшкодувати позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2018 № 0016361205 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 23.04.2018 № 0016361205, яким товариству з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб на 30838,15 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 24670,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6167,63 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 39591445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 2а/1, код ЄДРПОУ 32909278) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2019 року.

Суддя І.О. Свергун