ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2019 року справа №360/4159/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 360/4159/18 (головуючий 1 інстанції Свергун І.О. повний текст рішення складено 22 лютого 2019 року у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка (далі - позивач, ТОВ ТД Марічка ) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 23.04.2018 року № 0016361205 (а.с. 3-5, 30-32).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 23.04.2018 року № 0016361205, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб на 30838,15 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 24670,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6167,63 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн (а.с. 129-132).
Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, яким згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК України передбачено розмір та умови внесення орендної плати. ТОВ ТД Марічка , код ЄДРПОУ 32909278, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 2а/1, перебуває на податковому обліку як платник податків в Кремінському відділенні Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, та згідно з договорами оренди земельних ділянок від 19.09.2013 року, укладеними з Кремінською міською радою, користується земельними ділянками площею 0,1912 га та площею 0,0606 га за адресою: м. Кремінна, вул. Донецька, 282. Згідно з вимогами пунктів 288.1-288.5 ПК України річна сума орендної плати за 2015 рік повинна становити 24670,52 грн. Згідно з поданими до Кремінського відділення Рубіжанської ОДПІ податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ ТД Марічка задекларовано податкові зобов'язання з орендної плати за землю: за 2015 рік у сумі 0 грн № 9277011702 від 07.02.2018 року (уточнююча). ГУ ДФС у Луганській області 07.03.2018 року на підставі п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік ТОВ ТД Марічка , в ході проведення якої встановлено порушення п. 286.2 статті 286, статті 288 ПК України щодо декларування річних показників по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 рік, наданих в уточнюючій податковій декларації, тобто заниження позивачем податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 24670,52 грн, про що складено акт від 07.03.2018 року № 563/12-32-12-05/32909278. За результатами розгляду вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 23.04.2018 року № 0016361205, яким позивачеві визначено суму зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 30838,15 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 24670,52 грн, за штрафними санкціями - 6167,63 грн. Зазначає, що відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивачем сертифікати Торгово-промислової палати України до податкового органу та під час розгляду справи в суді не надавалися. Крім того, порядок звільнення від сплати за користування земельними ділянками наведеною нормою Закону № 1669-VII не визначений (а.с. 138-139).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Згідно вимог частин 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Позивач - ТОВ ТД Марічка , відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.01.2019 року № 1004848922 зареєстрований як юридична особа 14.06.2004 року за юридичною адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщина, буд. 2а/1, перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області (а.с. 75-78).
19.09.2013 року між Кремінською міською радою (Орендодавець) та ТОВ ТД Марічка (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0606 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Донецька, 282а, для утримання нежитлових будівель та споруд - кафе Колиба . Зі змісту умов вказаного договору оренди вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 39614,22 грн, орендна плата нараховується у розмірі 4753,71 грн на рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 117-121).
19.09.2013 року між Кремінською міською радою (Орендодавець) та ТОВ ТД Марічка (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1912 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Донецька, 282, для утримання автозаправного комплексу. З вказаного договору аренди вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 124987,44 грн, орендна плата нараховується у розмірі 14998,44 грн на рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 122-126).
14.02.2015 року позивач подав до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в яких самостійно визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 24670,52 грн за рік (зі сплатою протягом січня-листопада по 2055,87 грн щомісяця та у грудні - 2055,95 грн) (а.с. 112-116).
Зазначені суми самостійно визначених платежів з орендної плати за землю щомісячно відображались податковим органом в інтегрованій картці ТОВ ТД Марічка за видом платежу орендна плата з юридичних осіб (а.с. 98-99).
07.02.2018 року позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, якою з урахуванням звільнення від її сплати в силу ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції зменшено податкові зобов'язання на 24670,52 грн (а.с. 14-16, 20-21).
На підставі уточнюючої податкової декларації відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (Кремінна) ТОВ ТД Марічка , код ЄДРПОУ 32909278, № 9277011702 від 07.02.2018 року за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 07.03.2018 року № 563/12-32-12-05/32909278 (а.с. 86-87).
Податковим органом, за результатами перевірки встановлено заниження ТОВ ТД Марічка суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року у сумі 24670,52 грн, чим порушено вимоги ст. 288 ПК України.
ГУ ДФС у Луганській області 23.04.2018 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0016361205, яким на підставі акта від 07.03.2018 року № 563/12-32-12-05/32909278 ТОВ ТД Марічка збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Орендна плата з юридичних осіб на 30838,15 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 24670,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6167,63 грн (а.с. 6).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі-ПК України), Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі Закон № 1669-VII) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
У п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Проте, відповідно до п. 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Судами встановлено, що позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік у встановленому законом порядку.
Підставою для зменшення податкових зобов'язань в уточнюючій податковій декларації позивачем визначено ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII, що підтверджується письмовими поясненнями позивача до уточнюючої податкової декларації та проти чого не заперечував відповідач.
2 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону 1669-VII період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.
Поруч з цим, згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відтак положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу. Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.
Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон № 1669-VII прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.
Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції, чинній до 08.06.2016 року) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Відповідно до п. 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язано, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014 року, у період з 14.04.2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Закон № 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 13, зокрема, зазначено: м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада), пункт Райони під номером 5 зазначено Кремінський район: м. Кремінна (Кремінська міська рада).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 13, зокрема, зазначено: м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада), пункт Райони під номером 5 зазначено Кремінський район: м. Кремінна (Кремінська міська рада).
Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 .
Отже, місто Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада), та місто Кремінна (Кремінська міська рада) є населеними пунктами, на території яких здійснювалась антитерористична операція, а відтак, позивач користувався правом, встановленим статтею 6 Закону № 1669-VII, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності у 2015 році.
Щодо доводів апелянта про відсутність у позивача сертифікатів Торгово-промислової палати України стосовно настання форс-мажорних обставин, слід відзначити, що статтею 6 Закону № 1669-VII , яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин. Дійсно сертифікат Торгово-промислової палати України є доказом, що підтверджує причини та настання обставин, які не залежали від учасника подій. Проте у даній справі дані обставини не підлягають підтвердженню таким сертифікатом, в силу вимог статті 6 Закону № 1669-VII та Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого внесено міста Сєвєродонецьк та Кремінна.
Відтак, згідно з положеннями Закону № 1669-VII достатньою підставою зокрема для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.
Вказана правова позиція висловлена зокрема в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 812/1511/16 та постанові Верховного Суду від 28.03.2019 року у справі № 812/1657/17.
Таким чином апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу Закону № 1669-VII ТОВ ТД Марічка в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року звільнено від сплати орендної плати за землю в місті Кремінна (Кремінська міська рада).
Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки вони суперечать чинному законодавству та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Рішення суду першої інстанції прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 360/4159/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний Дім Марічка до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 360/4159/18 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений та підписаний 6 травня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2019 |
Оприлюднено | 07.05.2019 |
Номер документу | 81532868 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні