П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2898/18
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Час і місце ухвалення: 05.11.2018р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Осіпова Ю.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРВІНДОУС" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
15.06.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРВІНДОУС звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки №1937 від 21.03.2018 року; скасування податкових повідомлень-рішень від 22 травня 2018 року №0020271407 та №0020261407.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0020271407 від 22.05.2018р. та №0020261407 від 22.05.2018р. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 20.12.2018 року Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій наголошує, що судом першої інстанції не правильно надана оцінка всім обставинам справи, що мало наслідком ухвалення рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Апелянт наголошує, що в ході проведеної перевірки виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ "ТД ІНТЕРВІНДОУС" даних податкового кредиту в сумі 119,5 тис. грн. по взаємовідносинах з МПП "ЕТАЛОН" за період з 01.12.2016 року по 31.01.2017 року та з ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО-ХОЛДИНГ за період з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року, що містяться у податковій декларації з ПДВ за липень 2016 року, грудень 2016 року та січень 2017 року. Апелянт наголошує на відсутності реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.
З огляду на зазначене, Головне управління ДФС в Одеській області просить суд про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року та прийняття нового - про відмову в задоволенні позовних вимог.
15.02.2018 року від ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРВІНДОУС" надійшов відзив на вказану апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти її задоволення та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 21.03.2018 року №1937 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРВІНДОУС , у період з 23.03.2018 року по 29.03.2018 року ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРВІНДОУС з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами-постачальниками МПП ЕТАЛОН (код ЄДРПОУ 21013722) за період з 01.12.2016 року по 31.01.2017 року, ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ (код ЄДРПОУ 40354654) за період з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.04.2018 року №753/15-3214-07-33113060, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРВІНДОУС п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) (рядок 19) на загальну суму 13317 грн. (в т.ч. по періодах: липень 2016 року - 12331 грн., січень 2017 року - 986 грн.) та до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 106195 грн. (в т.ч. по періодах: липень 2016 року - 56606 грн., грудень 2016 року - 22000 грн., січень 2017 року - 27589 грн.).
Зокрема, в акті перевірки зазначено про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту в сумі 119,5 тис. грн. по взаємовідносинах з МПП ЕТАЛОН за період з 01.12.2016р. по 31.01.2017р., ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ за період з 01.07.2016р. по 31.07.2016р., що містяться у податковій декларації з ПДВ за липень, грудень 2016 року, січень 2017 року.
На підставі акту перевірки від 05.04.2018 року №753/15-3214-07-33113060 ГУ ДФС в Одеській області 22.05.2018р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0020271407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 106195 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 26549 грн. та податкове повідомлення рішення №0020261407, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 13317 грн.
Не погоджуючись з правомірністю наказу про проведення позапланової перевірки №1937 від 21.03.2018 року та правомірністю податкових повідомлень-рішень від 22 травня 2018 року №0020271407 та №0020261407, ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог стосовно визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки виходив з того, що позивачем було допущено посадових осіб до проведення перевірки, а тому вказаний наказ вичерпав свою дію його виконанням.
Задовольняючи позов ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 травня 2018 року №0020271407 та №0020261407 суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем надано докази реальності проведених господарських операцій з МПП ЕТАЛОН та ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ , їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та, як наслідок, обґрунтованість формування позивачем показників податкової звітності.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції, на підставі ч.1 ст. 308 КАС України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги податкового органу, тобто в частині вимог товариства про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, та погоджується з наявними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до ст.1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 44 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно ст.1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення, так як податковий кредит та податкове зобов'язання у платників податків виникають внаслідок здійснення реальної операції, а податкова накладна лише складається для її документального підтвердження. Податкова накладна є вторинною по відношенню до господарської операції, та сама по собі, без здійснення операції не дає право на податковий кредит. Без здійснення реальної господарської операції, не може бути ні податкового зобов'язання, ні податкового кредиту.
В акті перевірки від 05.04.2018 року №753/15-3214-07-33113060 зазначено, що в ході проведеного аналізу первинних документів та інформації, наявної в інформаційно-аналітичних системах ГУ ДФС в Одеській області, встановлено фіктивне введення позивачем в обіг товару при придбанні його у ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ (пофарбований лист Ranila 1,25х2 м, алюмінієва композитна панель, заклепка алюмінієва) на загальну суму 413624 грн. (сума ПДВ - 68937,33 грн.), що свідчить про нереальність здійснення господарських відносин між ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ та ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС за період липень 2016 року. Також, зазначено, що згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ від 28.02.2017 року №9270507767 у вказаного підприємства основні засоби, складські приміщення, транспортні засоби відсутні, що дає можливість зробити висновок про не реальність здійснення операцій.
У зв'язку з цим, податковим органом зроблено висновок, що первинні документи щодо взаємовідносин ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС з ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ , які надано до перевірки, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам первинного документу, не відображають реального здійснення господарських операцій, тобто є недостовірними, що не дає права позивачу на формування податкового кредиту, що враховується при визначенні сум ПДВ.
Щодо перевірки господарських правовідносин позивача та МПП ЕТАЛОН , посадовими особами контролюючого органу зазначено наступне.
Згідно інформаційних баз ГУ ДФС в Одеській області встановлена відсутність придбання МПП ЕТАЛОН товарів (матеріалів) відповідної номенклатури, які використовувались при облаштуванні світлопрозорих фасадів на об'єкті (згідно додатку №1 до договору підряду №19/12-ФО-К від 19.12.2016 року) такі як: метал оцинкований пофарбований, саморізи (4,2х25, 4,2х60), пенеполістерол 40мм, піна монтажна, герметик універсальний, клей піна Cerezit, гідробарьєрна плівка, ударний дюбель (8х80 мм), бури (8мм, 10мм), свердла (10 мм), диски відрізні (125 мм), Біти (РН-2, РН-3, Т-25). Відсутність придбання товарів (матеріалів) ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС відповідної номенклатури, які використовувались при облаштуванні світлопрозорих фасадів на об'єкті (згідно додатку №1 до договору підряду №19/12-ФО-К від 19.12.2016 року) такі як: алюмінієва система Алютех F50 и W72, Болт М10Х80DIN931 в комплекті (шайби+гайка), лента бутилова, Анкер HILTI10Х100, клей однокомпонентний (для склеювання кутків), стіклопакети-формула: (40мм) 6мм HP Neutral 60\40 ESG GE\14Ar PS\4ESG GE\12PS\4ESG GE.
В ході проведеного аналізу первинних документів та інформації, наявної в інформаційно-аналітичних системах ГУ ДФС в Одеській області, не підтверджено реальність фактичного здійснення фінансово-господарських робіт/послуг при придбанні у МПП ЕТАЛОН : виготовлення та монтаж світлопрозорого фасаду та матеріалів, за допомогою яких були здійсненні роботи на загальну суму 303450 грн. (сума ПДВ - 50575 грн.), що свідчить про нереальність здійснення господарських відносин МПП ЕТАЛОН із ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС за період грудень 2016 року, січень 2017 року.
Зроблено висновок, що первинні документи щодо взаємовідносин ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС з МПП ЕТАЛОН , надані до перевірки, хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам первинного документу, не відображають реального руху товарно-матеріальних цінностей, тобто є недостовірними, що не дає права ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС на формування податкового кредиту, що враховується при визначенні сум ПДВ. Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції, а саме послуги з виготовлення та монтаж світлопрозорого фасаду за період грудень 2016 року, січень 2017 року: відсутність можливості встановити кількість працівників для виконання робіт та послуг, а також матеріально-технічної бази, придбання матеріалів, з допомогою яких були здійснені роботи, дозволяють зробити висновки щодо недостовірності складених ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС та МПП ЕТАЛОН первинних документів для цілей оподаткування. Укладений між ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС та МПП ЕТАЛОН договір №19/12-ФО-К від 19.12.2016р. не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет; наданими до перевірки документами не доведено правомірність збільшення податкового кредиту ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС та МПП ЕТАЛОН у грудні 2016 року, січні 2017 року на загальну суму 50575 грн.
Надаючи правову оцінку таким висновкам податкового органу колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС уклало договір поставки № 04/05-АКП від 04.05.2016 року з ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ , за умовами якого ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ зобов'язується поставити товар - пофарбований лист Ranila 1,25х2 м, алюмінієва композитна панель, заклепка алюмінієва.
На підтвердження проведення господарської операції виписана видаткова накладна №РН-0000012 від 13.07.2016 року. Згідно даного договору було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000012 від 13.07.2016р.
Перевезення придбаного товару підтверджує товарно-транспортна накладна №0000008 від 13.07.2016р.
Факт оплати вказаного товару підтверджено платіжними дорученнями №435 від 30.06.2016р., №449 від 13.07.2016р., №450 від 13.07.2016р., №451 від 13.07.2016р., №452 від 13.07.2016р.
Придбаний товар в подальшому використано у господарській діяльності ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС на виконання взятих на себе зобов'язань перед ТОВ УКРЗВ`ЯЗОКГІДРОБУД згідно договору підряду №01/02-МВ від 01.02.2016 року, за умовами якого позивач, як субпідрядник, забезпечує виконання робіт по об`єкту: Реконструкція Морського вокзалу інв. №073000, осі 17-30 на рівні 3, 4-ого поверхів з утворенням нової зони митного оформлення на пасажирському комплексі Одеської філії АМПУ .
Матеріалами справи підтверджується факт використання товару, придбаного у ТОВ ТД ДНІПРО-ХОДИНГ , на даному об`єкті, в підтвердження чого позивачем надано ТТН №0000008 від 13.07.2016р., місцем розвантаження в якій вказано: м. Одеса, вул. Приморська, 6, об`єкт Реконструкція морського вокзалу . Виконання робіт за умовами вищевказаного договору №01/02-МВ від 01.02.2016 року підтверджується, зокрема, актами наданих послуг, що оплачені генпідрядником.
Таким чином, податковим органом не враховано, що факт придбання, перевезення та подальшого використання товарів, придбаних у ТОВ ТД ДНІПРО-ХОЛДИНГ , у власній господарській діяльності позивача підтверджено належними первинними документами.
Колегія суддів, з наявної в матеріалах справи копії договору №19/12-ФО-К від 19.12.2016 року, укладеного між ТОВ ТД ІНТЕРВІНДОУС та МПП ЕТАЛОН , вбачає, що позивач є замовником, а МПП ЕТАЛОН виконавцем будівельних робіт з встановлення світлопрозорих фасадів на об`єкті, розташованому за адресою: м. Одеса, 13-та станція Великого Фонтану, середня тераса, об`єкт - КОМЕТА-3D . За умовами договору, роботи виконуються з матеріалів замовника.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.04.2016 року між позивачем та ТОВ ЯГУАР був укладений договір субпідряду №4-16КМ на виконання виготовлення та монтаж зовнішніх конструкцій із алюмінієвого профілю Alutech на об`єкті: Будівництво готелю на 120 місць із спортивно-оздоровчим та культурно-розважальним комплексом за будівельною адресою: м. Одеса, 13 ст. Великого Фонтану, середня тераса . За умовами договору позивач є субпідрядником з правом залучення третіх осіб, в рамках якого позивач уклав договір з МПП ЕТАЛОН .
Колегія суддів зазначає, що для виконання умов договору підряду, укладеного між позивачем та МПП ЕТАЛОН , не обов`язкова наявність факту придбання позивачем матеріалів, які використовувались при проведенні робіт, оскільки такі матеріали були надані позивачу генпідрядником за договором №4-16КМ від 08.04.2016р.
Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.
Більше того, чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.
На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача були діючими юридичними особами та зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
За наслідками дослідження наданих позивачем первинних документів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони дають змогу встановити реальність факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДНІПРО-ХОЛДИНГ та МПП ЕТАЛОН .
У справі, що розглядається, Головним управлінням ДФС в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач діяв з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22 травня 2018 року №0020271407 та №0020261407 та, у зв'язку з цим, про наявність підстав для їх скасування.
Апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Одеським окружним адміністративним судом правильну надано правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду від 05.11.2018 року - відсутні.
Таким чином, резюмуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: О.А. Шевчук
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2019 |
Оприлюднено | 24.02.2019 |
Номер документу | 80030519 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Бойко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні