УХВАЛА
04 квітня 2019 року
Київ
справа №815/2898/18
адміністративне провадження №К/9901/8478/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 815/2898/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інтервіндоус до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ Торговий дім Інтервіндоус звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки №1937 від 21.03.2018 року; скасування податкових повідомлень-рішень від 22 травня 2018 року №0020271407 та №0020261407.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0020271407 від 22.05.2018р. та №0020261407 від 22.05.2018р. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу податкового органу без задоволення.
Головне управління ДФС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 815/2898/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі є скасування податкового повідомлення-рішення № 0020271407 від 22.05.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 106195,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 26549,00 грн. та податкове повідомлення рішення № 0020261407 від 22.05.2018, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 13317,00 грн.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що позивачем достовірно відображено отримання податкових накладних від контрагентів, які у відповідності до законодавства зареєстровано платником ПДВ, установчі документи юридичних осіб не були визнані недійсними, операції відбулися на підставі укладених договорів про надання послуг, належне виконання яких підтверджується актами виконаних робіт, видатковими накладними, податковими накладними, а оплата коштів виписками банківського рахунку та платіжними дорученнями. Отримання послуг (товарів) опосередковано підтверджується їх використанням в основній господарській діяльності позивача.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 815/2898/18.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2019 |
Оприлюднено | 08.04.2019 |
Номер документу | 80979823 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні