Постанова

від 19.02.2019 по справі 910/7059/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7059/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Котков О.В.)

від 18.09.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.)

від 26.11.2018

у справі № 910/7059/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біото"

про присудження до виконання обов'язку в натурі.

за участю представників учасників справи:

позивача - Петраш С.А.

відповідача - Герасименко М.В.

третьої особи - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" (далі - ТОВ "Софа ЛТД") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ "КБ "Приватбанк") про присудження до виконання обов'язку в натурі, а саме: передання ТОВ "Софа ЛТД" оригіналів кредитного договору № 4Б15111И від 16.12.2015 та усіх інших документів, що підтверджують перехід позивачу права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біото" за зазначеним кредитним договором (платіжні доручення, квитанції тощо), та всі інші документи, які свідчать про його виконання, на підставі договору поруки № 4Б15111И/П від 25.10.2016.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Софа ЛТД" зазначає про те, що виконавши обов'язок боржника за кредитним договором від 16.12.2015 № 4Б15111И, він набув права на отримання від ПАТ "КБ "Приватбанк" оригіналів документів, які засвідчують обов'язок боржника виконати свої зобов'язання перед поручителем - ТОВ "Софа ЛТД".

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/7059/18 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Софа ЛТД" відмовлено.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/7059/18 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між ТОВ "Софа ЛТД", як поручителем, та ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, 25.10.2016 було укладено договір поруки № 4Б15111И/П;

- предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Біото" своїх зобов'язань за кредитним договором від 16.12.2015 № 4Б15111И, а саме з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору (п. 1 договору);

- відповідно до п. 2 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору;

- згідно з пунктами 5 та 6 договору у випадку невиконання боржником обов'язку пункту 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання.

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних дні з моменту отримання вимоги;

- зі змісту пункту 7 договору вбачається, що у випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого пунктом 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору;

- за умовами пункту 8 договору поруки, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання;

- згідно із пунктом 10 договору поруки, кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором;

- ТОВ "Софа ЛТД" зазначив, що виконав обов'язок боржника за кредитним договором № 4Б15111И від 16.12.2015, що підтверджується платіжним дорученням № 358 від 25.10.2016 на суму 441 941 818,11 грн, проте Банк не передав йому оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника виконати свої зобов'язання перед поручителем - ТОВ "Софа ЛТД";

- вказані обставини, на думку ТОВ "Софа ЛТД", свідчать про те, що до нього перейшли всі права кредитора за зазначеним кредитним договором.

2.4. Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Софа ЛТД" не подано належних та допустимих доказів відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України на підтвердження дійсного розміру заборгованості за кредитним договором № 4Б15111И від 16.12.2015, та того, що за рахунок сплачених товариством коштів було в повному обсязі погашено заборгованість боржника за вказаним кредитним договором. Як наслідок місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність товариством факту виконання ним, як поручителем, зобов'язань боржника за кредитним договором в повному обсязі.

Крім цього, суд вказав про те, що положеннями договору поруки передбачено обов'язок відповідача передати позивачу саме належним чином засвідчені копії відповідних документів, а не оригінали, як того вимагає товариство.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 у справі № 910/7059/18, ТОВ "Софа ЛТД" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД":

- рішення судів попередніх інстанцій прийняті при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 517, 556 Цивільного кодексу України, статтю 20 Господарського кодексу України, статей 2, 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим зроблені невірні висновки щодо обставин справи;

- суди не надали належної оцінки зазначеним вимогам закону та умисності дій відповідача щодо тривалості ухилення від виконання покладеного на нього законодавством та умовами договору обов'язку щодо передачі документів;

- суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінку недобросовісності відповідача щодо невиконання своїх зобов'язань, встановлених договором, що призвело до того, що товариство вимушено вирішувати свій спір, скориставшись правом, передбаченим статтями 4, 5 Господарського процесуального кодексу України.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Аналогічні положення викладено у статті 20 Господарського кодексу України, відповідно до якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

4.2. Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

4.3. Відповідно до статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

4.4. За змістом статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

4.5. Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

4.6. Відповідно до частин 1, 2 статті 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

4.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Софа ЛТД" на підтвердження факту перерахування Банку грошових коштів на виконання умов договору № 4Б15111И/П надав платіжне доручення № 358 від 25.10.2016 на суму 441 941 818,11 грн, вважаючи, що ним виконано зобов'язання за кредитним договором № 4Б15111И від 16.12.2015. При цьому суди встановили відсутність належних доказів виконання ТОВ "Софа ЛТД" зобов'язань боржника у повному обсязі.

4.8. Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постановах від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15, часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

4.9. Згідно з пунктом 10 укладеного між сторонами договору № 4Б15111И/П у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором кредитор зобов'язаний передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

4.10. Отже, суди попередніх інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку, що ні положеннями частини 1 статті 556 Цивільного кодексу України, ні умовами укладеного між сторонами договору № 4Б15111И/П не передбачено зобов'язання кредитора передати поручителю саме оригінали кредитного договору та договорів, які засвідчують обов'язок боржника виконати свої зобов'язання перед поручителем.

4.11. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про присудження до виконання обов'язку в натурі, а саме: передання ТОВ "Софа ЛТД" оригіналів кредитного договору № 4Б15111И від 16.12.2015 та усіх інших документів, що підтверджують перехід позивачу права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біото" за зазначеним кредитним договором (платіжні доручення, квитанції тощо), та всі інші документи, які свідчать про його виконання, на підставі договору поруки № 4Б15111И/П від 25.10.2016.

4.12. Доводи, викладені в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД", колегією суддів відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та, передусім, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.13. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин колегія суддів враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 910/14023/17, від 04.04.2018 у справі № 910/14024/17, від 04.04.2018 у справі № 910/14034/17.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на ТОВ "Софа ЛТД".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 у справі № 910/7059/18 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська