Ухвала

від 07.02.2019 по справі 150/127/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 150/127/13-ц

провадження № 61-2203ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення у справі № 150/127/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції, Державної казначейської служби, відділення Державного казначейства у Чернівецькому районі Вінницької області про стягнення заборгованості за час прострочення виконання грошового зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09 жовтня 2018 року скасовано та постановлено нову ухвалу.

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення задоволено частково.

Змінено спосіб та порядок виконання рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 21 липня 2013 року у цивільній справі № 150/127/13-ц, визначено, що присуджені за цим рішенням суду інфляційні відсотки за період невиконання рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24 травня 2004 року в розмірі 33 625,54 грн та 3 % річних від простроченої суми - 6217,00 грн, а всього - 39 870,00 грн, а також судові витрати в розмірі 400,00 грн, підлягають до стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1

Видано виконавчий лист відповідно до постанови суду.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

22 січня 2019 року Державна казначейська служба України направила касаційну скаргу на зазначену постанову апеляційного суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ухвала суду першої інстанції щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення зазначена в пункті 26 частини першої статті 353 ЦПК України, а тому касаційному оскарженню не підлягає. Також не підлягає касаційному оскарженню постанова апеляційного суду, прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що Державна казначейська служба України подала касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення у справі № 150/127/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції, Державної казначейської служби, відділення Державного казначейства у Чернівецькому районі Вінницької області про стягнення заборгованості за час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько