Рішення

від 13.02.2019 по справі 657/2936/17

КАЛАНЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 657/2936/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019 року Каланчацький районний суд Херсонської області

у складі головуючого судді Скригун В.В.,

при секретарі Березницькій Т.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Каланчак цивільну справу за позовом ОСОБА_3, в інтересах якого на підставі доручення діє ОСОБА_1, до Товариства з обмеженою відповідальністю Рис Агро про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недісним договір оренди землі від 25 жовтня 2017 року, що укладений між ОСОБА_3 і ТОВ Рис Агро та зареєстрований державним реєстратором ОСОБА_4, комунального підприємства Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської області за № 23200431 від 31 жовтня 2017 року.

Мотивуючи свої вимоги, представник позивача вказує, що згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ХС № 006238 позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 9,72 га. Отримавши 30 жовтня 2017 року на належну йому земельну ділянку кадастровий номер звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Каланчацької селищної ради Херсонської області з заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Однак, у державній реєстрації земельної ділянки йому було відмовлено, оскільки таке право вже було зареєстровано. Крім того, позивач дізнався, що на належну йому земельну ділянку зареєстровано право оренди. З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об єктів нерухомого майна, позивачу стало відомо, що відповідач 31 жовтня 2017 року зареєстрував на його ім я право власності на земельну ділянку, а також право оренди на належну йому земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 25 жовтня 2017 року строком на 15 року. Такі дії відповідача вважає незаконними, оскільки на їх вчинення відповідача не уповноважував.

Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. Ухвалою суду від 25 січня 2018 року призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. В ході розгляду справи, представником позивача, заявлялось клопотання про залучення співвідповідача, в задоволенні якого ухвалою суду від 18.10.2018 року відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначивши, що ОСОБА_3 не надавав згоду на укладення договору оренди землі і з ним умови спірного договору не обговорювалися.

Позивач ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснив, що дійсно надавав довіреність на ім"я ОСОБА_5, однак ніяких договірних відносин з відповідачем "Рис Агро" підтримувати не хоче. Орендну плату отримував за за 2017 рік, на даний час від отримання орендної плати відмовляється, так як бажає визнати спірний договір недійсним.

Представник відповідача ТОВ Рис Агро ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі. У встановлений судом строк, представником відповідача надано суду відзив на позов, в якому зазначено, що позов є безпідстваним, оскільки всі сторони договору, які його уклали, на момент укладення мали необхідну дієздатність. Позивач своєю довіреністю уповноважив ОСОБА_5, зокрема, на укладення, розірвання та (або) внесення змін, підписання від його імені різного роду правочинів в т.ч. договорів найму (оренди), тому його вимоги про відсутність волевиялення є безпідставними.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 81-82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення, загальною площею 9,72 га, яка розташована на території Каланчацької селищної ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії IV-XC №006238 від 27 лютого 2002 року.

29 квітня 2015 року позивачем довіреністю, яка видана строком на три роки, уповноважено, зокрема, ОСОБА_5 на укладення, розірвання та (або) внесення змін, підписання від його імені різного роду правочинів в т.ч. договорів найму (оренди), без права відчуження належної йому земельної ділянки, що розташована в адміністративних межах Каланчацької селищної ради ( а.с. 32).

25 жовтня 2017 року ОСОБА_5, діючи в інтересах позивача ОСОБА_3, уклав з відповідачем ТОВ Рис Агро договір оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 15 років, який зареєстровано державним реєстратором ОСОБА_4, комунального підприємства Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської області за № 23200431 від 31 жовтня 2017 року (а.с. 29-31).

В матеріалах справи, міститься розписка від 08 листопада 2017 року позивача ОСОБА_3, відповідно до змісту якої позивач погодився з умовами зазначеного договору оренди землі та отримав оредну плату за 2017 рік ( а.с. 27).

Зі змісту заявленого позову, який впродовж розгляду справи не змінювався та не уточнювався, вбачається, що предметом позову є визнання договору оренди землі недійсним в зв язку з відсутністю волевиявлення позивача на укладання і реєстрацію такого правочину, а також в зв"язку з тим, що договір оренди укладений 25.10.2017 року, тобто до отримання позивачем кадастрового номеру 6523255100:02:001:0575 на належну йому земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 204 ЦК України закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зокрема, згідно вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом та на підставі вказаної частини статті Кодексу та статті 125 ЗК України є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України „Про оренду землі".

В оспорюваному договорі оренди землі сторонами зазначені всі істотні умови, визначені статтею 15 Закону України „ Про оренду землі" у редакції, яка була чинною на час підписання договору.

Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, склали і підписали відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Посилання позивача на відсутність волевиявлення під час укладення договору оренди землі, спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, довіреністю відповідно до якої позивач уповноважив ОСОБА_5 на укладення від його імені договору оренди землі та розпискою, зі змісту якої вбачається, що позивач погодився з умовами договору, тому суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимим доказами не довів відсутність його волевиявлення при укладанні договору оренди землі та порушення ст. 15 Закону України „Про оренду землі".

Посилання позивача, як на підставу визнання недійсним договору оренди землі на той факт, що позивач отримав кадастровий номер 6523255100:02:001:0575 на належну йому земельну ділянку після укладення договору оренди, суд до уваги не приймає, так як реєстрацію спірного договору здійснено 31.10.2017 року, тобто після присвоєння кадастрового номеру належній позивачу земельній ділянці. Крім того, позивачем не доведено яким саме чином зазначений факт порушує його права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимоги про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору, також задоволенню не підлягають в зв язку з відмовою в задоволені позову.

Керуючись 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264,265, 268 ЦПК України ст. 125 ЗК України, ст.ст. 202, 203, 204, 207, 210, 215, 792 ЦК України, ст. 15 ЗУ Про оренду землі , суд-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_3, в інтересах якого на підставі доручення діє ОСОБА_1, до Товариства з обмеженою відповідальністю Рис Агро про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Рис Агро , ЄДРПОУ 41241879, юридична адреса смт. Каланчак вул. І. Кудрі, 3/121.

Повний текст рішення суду складено 20 лютого 2019 року.

Суддя: Скригун В. В.