Ухвала

від 21.02.2019 по справі 295/3774/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 295/3774/18 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.

Категорія 53 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

21 лютого 2019 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді Шевчук А.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Бенефіс Фешн

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2018 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бенефіс Фешн про стягнення компенсації за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Житомирського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Бенефіс Фешн на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2018 року залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Зі змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію вказаної ухвали представник Товариства з обмеженою відповідальністю Бенефіс Фешн ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються копією довіреності від 24 травня 2018 року та строк дії якої до 31 грудня 2019 року, отримав 31 січня 2019 року (а.с.31, 75).

Станом на 21 лютого 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуті.

Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод представлено право на суд, разом із правом на доступ до суду. Між тим, Європейський суд з прав людини у рішенні від 18 лютого 2011 року у справі Мушта проти України зазначив, що право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним , воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).

За таких обставин, оскільки недоліки апеляційної скарги не усунуті, то вона вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст.185,357 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бенефіс Фешн на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2018 року вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя