Постанова

від 11.02.2019 по справі 465/4985/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/4985/18 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/811/2118/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

в серпні 2018 року ОСОБА_4 звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заборгованості в розмірі 14 496 438 (чотирнадцять мільйонів чотириста дев'яносто шість тисяч чотириста тридцять вісім) гривень на підставі договору позики від 18.02.2015 року.

17 серпня 2018 року представник позивача ОСОБА_6 подав до суду заяву про забезпечення позову у даній справі, в якій просив накласти арешт на все майно ОСОБА_2, в тому числі на нерухоме майно:

земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_4), загальною площею 0,0278 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянка 10 та належать ОСОБА_2 та заборонити вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_2 та будь-яким органам та особам в тому числі, але не виключно і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним);

земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_5), загальною площею 0,0971 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка 10 та належать ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) та заборонити вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_2 та будь-яким органам та особам в тому числі, але не виключно і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним);

житловий будинок №10 загальною площею 126,3 кв.м., житлова площа 51,2 кв.м. який розташований за адресою: АДРЕСА_1 яка належать ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) та заборонити вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_2 та будь-яким органам та особам в тому числі, але не виключно і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним);

1/3 будинку АДРЕСА_3 який належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) та заборонити вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_2та будь-яким органам та особам в тому числі, але не виключно і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним)

квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 130 кв.м., 89.8 кв.м. житлова площа, що складається з чотирьох житлових кімнат та кухні, площа підвалу 8.4 кв.м яка зареєстрована за ОСОБА_7 (іден. код. НОМЕР_2, зареєстрована за адресою АДРЕСА_4) та заборонити вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_7 та будь-яким органам та особам в тому числі, але не виключно і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним);

тимчасово обмежити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, шляхом заборони перетину державного кордону України до повного виконання зобов'язань за договором позики від 18 лютого 2015 року укладеного з ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3);

накласти арешт на частку (корпоративні права) в статутному капіталі ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) приватного підприємства ФІРМА ЮЛІЯ (ідентифікаційний код юридичної особи 23887572, місцезнаходження юридичної особи: 79495, Львівська обл., м. Львів, м. Винники, вул. Лермонтова, буд. 10) у розмірі, що становить 100% статутного капіталу в межах суми заборгованості в розмірі 14 496 438,50 грн. гривень. Заборонити державним реєстраторам та іншим суб'єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії пов'язані із зміною частки у статутному капіталі приватного підприємства ФІРМА ЮЛІЯ (ідентифікаційний код юридичної особи 23887572, місцезнаходження юридичної особи: 79495, Львівська обл., м. Львів, м. Винники, вул. Лермонтова, буд. 10), яка належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2);

накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) та знаходяться на рахунках у всіх банках та фінансових установах України.

Оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2018 року заяву представника позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволено частково.

Забезпечено позов шляхом накладення арешту на:

земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_4), загальною площею 0,0278 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянка 10 та належать ОСОБА_2 та заборонено вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_2 та будь-яким органам та особам, в тому числі, але не виключно, і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним);

земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_5), загальною площею 0,0971 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка 10 та належать ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) та заборонити вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_2 та будь-яким органам та особам, в тому числі, але не виключно, і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним);

житловий будинок №10 загальною площею 126,3 кв.м., житлова площа 51,2 кв.м. який розташований за адресою: АДРЕСА_1 яка належать ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) та заборонити вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_2 та будь-яким органам та особам, в тому числі, але не виключно, і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним);

1/3 будинку АДРЕСА_3 який належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) та заборонено вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_2 та будь-яким органам та особам, в тому числі, але не виключн, і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним)

В порядку забезпечення позову заборонено вчинення будь-яких дій щодо відчуження квартири АДРЕСА_4 загальною площею 130 кв.м., 89.8 кв.м. житлова площа, що складається з чотирьох житлових кімнат та кухні, площа підвалу 8.4 кв.м яка зареєстрована за ОСОБА_7 (іден. код. НОМЕР_2, зареєстрована за адресою АДРЕСА_4) та заборонено вчинення будь-яких дій щодо відчуження вказаного майна ОСОБА_7 та будь-яким органам та особам в тому числі, але не виключно і Управлінню державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг, нотаріусам (державним та приватним);

Накладено арешт на частку (корпоративні права) в статутному капіталі ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) приватного підприємства ФІРМА ЮЛІЯ (ідентифікаційний код юридичної особи 23887572, місцезнаходження юридичної особи: 79495, Львівська обл., м. Львів, м. Винники, вул. Лермонтова, буд. 10) у розмірі, що становить 100% статутного капіталу в межах суми заборгованості в розмірі 14 496 438,50 грн. гривень. Заборонено державним реєстраторам та іншим суб'єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії пов'язані із зміною частки у статутному капіталі приватного підприємства ФІРМА ЮЛІЯ (ідентифікаційний код юридичної особи 23887572, місцезнаходження юридичної особи: 79495, Львівська обл., м. Львів, м. Винники, вул. Лермонтова, буд. 10), яка належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2);

Тимчасово обмежено ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, шляхом заборони перетину державного кордону України до повного виконання зобов'язань за договором позики від 18 лютого 2015 року укладеного з ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3).

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2, в апеляційній скарзі вказує, що при поданні заяви про забезпечення позову заявником не обґрунтовано необхідності забезпечення позову та співмірності визначеного позивачем виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, оскільки позивачем не надано доказів, які б вказували на вартість нерухомого майна, на яке просить накласти арешт. Зазначає, що суд, в порядку забезпечення позову заборонив вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_4, яка зареєстрована на праві власності за його дружиною, що є порушенням вимог п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України. Також апелянт звертає увагу на те, що серед видів забезпечення позову, передбачених ст. 150 ЦПК України, не передбачено вжиття судом такого забезпечення позову, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Крім того, вказує, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань, однак матеріали справи не містять доказів невиконання таких зобов'язань відповідачем чи ухилення від їх виконання. Просить ухвалу суду в частині задоволених вимог скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Стаття 149 чинного ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пункти 1, 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Пункт 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень п. п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого п.4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 14 496 438 грн. 50 коп. Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що 18.02.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір безпроцентної позики, за яким ОСОБА_4 зобов'язався надати безпроцентну позику ОСОБА_2 в сумі 388 000 доларів США, що у еквіваленті становить 10 398 273, 51 грн. за офіційним курсом Національного банку України на момент підписання договору позики та строком до 18.02.2016 року. Стверджує у позовній заяві, що позикодавець свої зобов'язання за договором виконав, однак позичальник у встановлений строк позики не повернув, а відтак загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 станом на момент звернення позивача до суду становить 14 496438,50 грн.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивача зазначив, що за рахунок належного відповідачу майна можливим є часткове погашення заборгованості, яка склалася у відповідача перед позивачем, у якого існують підстави вважати, що таке майно відповідач може відчужити, а тому до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі та видачі виконавчих листів, існує загроза відчуження майна відповідачем для уникнення відповідальності та унеможливлення стягнення з нього заборгованості, а відтак невжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, поновлення порушених прав позивача.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який постановляючи оскаржувану ухвалу та частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з того, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а саме, стягнення з відповідача на його користь 14 496 438 грн. 50 коп., відповідач має реальну можливість реалізувати належні йому на праві власності земельні ділянки, житлові будинки чи статутні капітали, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не зазначено причин та обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, спростовуються заявою представника позивача ОСОБА_6 про вжиття заходів забезпечення позову, у якій заявник зазначив та обґрунтував причини необхідності вжиття заходів забезпечення позову, які були враховані судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність оскаржуваної ухвали в частині заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_4, яка зареєстрована на праві власності за його дружиною, ОСОБА_7, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 надавала свою згоду чоловікові, ОСОБА_2, на укладення договору позики, яка укладалася, як стверджує ОСОБА_7 в договорі позики, в інтересах сім'ї, що підтвердила своїм підписом в договорі позики. (а.с.11).

Дружина відповідача, ОСОБА_7, надала свою згоду на отримання ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_4 за договором позики від 18.02.2015 року, що також підтверджується її підписом на розписці від 18.02.2015 року. (а.с.12).

Забезпечення позову ОСОБА_4 у виді заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_4, яка зареєстрована на праві власності за його дружиною, ОСОБА_7, і була набута нею під час перебування у шлюбі, спростовує доводи апелянта про неправомірність оскаржуваної ухвали в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про застосування такого виду забезпечення позову, як тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, шляхом заборони перетину державного кордону України до повного виконання зобов'язань за договором позики від 18 лютого 2015 року, укладеного з ОСОБА_4, з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.7 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Крім того, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених в порядку, передбаченому ст. 18 Закону України Про виконавче провадження та ст. 441 ЦПК України, зокрема, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду в частині задоволення вимоги заяви про забезпечення позову про застосування до ОСОБА_2 такого заходу забезпечення позову, як тимчасове обмеження ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, шляхом заборони перетину державного кордону України до повного виконання зобов'язань за договором позики від 18 лютого 2015 року укладеного з ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3), слід скасувати та відмовити у задоволенні цієї вимоги заяви про забезпечення позову. В решті ухвалу суду слід залишити без змін.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381- 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2018 року в частині забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2), у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, шляхом заборони перетину державного кордону України до повного виконання зобов'язань за договором позики від 18 лютого 2015 року укладеного з ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) - скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову у виді тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України. відмовити у задоволенні цієї вимоги

В решті ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 22.08.2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 21.02.2019 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Крайник Н.П.

Цяцяк Р.П.