Постанова

від 07.02.2019 по справі 362/5434/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №362/5434/17

Апеляційне провадження №22-ц/824/969/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Тімуш Д.І.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога на ухвалу Фастівського міскрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2018 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога до Державного реєстратора КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Хіхлушко Сергія Сергійовича, ОСОБА_2, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про скасування запису про державну реєстрацію інших речових прав,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) стосовно земельної ділянки, внесеної на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Хіхлушко С.С. КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району за номером запису №19639775.

Ухвалою Фастівського міскрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2018 року провадження у даній справі закрите у відповідності до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач, не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, вважає, що вона підлягає скасуванню як така, що не відповідає дійсним обставинам справи, прийнята в умовах неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для її вирішення, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаргу обґрунтував тим, що суд першої інстанції не врахував, що позов стосується не виключно дій реєстратора, а й питання правомірності укладеного між двома відповідачами договору оренди, реєстрації цього договору в період дії договору на цю ж ділянку, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 В даному випадку позивачем фактично оскаржується правомірність набуття третіми особами права власності на нерухоме майно, яке на його думку належить йому, а не фактичні адміністративно - управлінські функції державного реєстратора, який приймає рішення і проводить державну реєстрацію. За таких умов спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Просив скасувати ухвалу про закриття провадження у даній справі, ухвалити нове рішення яким відкрити та продовжити провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач сільськогосподарське ТОВ Відродження вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а судове рішення без змін. Вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а судове рішення - законним і обґрунтованим, що в повному обсязі відповідає вимогам діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав:

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії державного реєстратора Хіхлушко С.С. КП Центру розвитку та інвестицій Васильківського району полягають у вчиненні державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Такі дії не є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, а відтак відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень постанови Верховного суду України від 14.06.2016 року. За таких умов даний спір носить публічно-правовий характер та має розглядатися за правилами адміністративного судочинства судом адміністративної юрисдикції.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з п.1, 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст.4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника, за вирішенням якого він і звернувся до суду, задоволення якого він має в якості кінцевої мети судової процедури. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень. Таким чином, хоча участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового, в той же час не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року в справі № 526/233/16-ц.

З огляду на вищевказані положення не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та фізичною особою як суб'єктом приватного права, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом не публічного, а цивільного права, зокрема оскарження правомірності набуття третіми особами права на нерухоме майно, яке, як зазначає заявник, належить товариству позивача. У такому випадку фактично цей спір є спором щодо наявності чи відсутності та захисту цивільного права позивача, незважаючи на те, що у ньому бере участь суб'єкт публічного права.

Зі змісту позовної заяви сільськогосподарського ТОВ Перемога вбачається, що позов стосується не виключно дій реєстратора, в даній справі оскаржується правомірність укладеного договору між ОСОБА_2 та сільськогосподарського ТОВ Відродження та реєстрація такого договору в період дії попереднього договору (договір між ОСОБА_2 та позивачем по справі). Вимоги до державного реєстратора висунуті з метою захисту неправомірно порушеного з точки зору позивача його права на спірне майно.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у справі №817/1048/16 від 04.04.2018 року, з огляду на те, що вимоги позивача пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Оскільки спір стосується майнового інтересу і обов'язково буде впливати на майнові права тієї особи, щодо якої ці реєстраційні дії будуть скасовані, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Викладені у оскаржуваній ухвалі висновки ж суду першої інстанції з цього приводу апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію, визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про непоширення цивільної юрисдикції на даний спір, тому його ухвала про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду у відповідності до частини 1 ст. 37 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Фастівського міскрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2018 року скасувати.

Справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Перемога до Державного реєстратора КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Хіхлушко Сергія Сергійовича, ОСОБА_2, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про скасування запису про державну реєстрацію інших речових прав, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Д.О. Таргоній

К.П.Приходько