ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2019 року м. Дніпро Справа № 908/1632/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А. , Паруснікова Ю.Б.
при секретарі судового засідання: Дон. О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та кредит" Ірклієнка Ю.П. та Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
на постанову Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.), прийняту 02.10.2018р. у м. Запоріжжя о 10.50. (дата складання повного тексту постанови - 03.10.2018) у справі № 908/1632/18
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітязь" (вул. Космічна, 150, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 32273026)
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітязь" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Антонюка Олександра Анатолійовича.
Не погодившись із постановою, ухваленою господарським судом першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та кредит" Ірклієнка Ю.П., в якій просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18 в частині призначення ліквідатора банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" та призначити ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" в порядку, передбаченому ст. 95 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при призначенні ліквідатора банкрута, яким призначено власника та директора банкрута, який є заінтересованою особою щодо банкрута.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2018р. поновлено Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та кредит" Ірклієнка Ю.П. строк подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та кредит" Ірклієнка Ю.П. на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 15.01.19р.
Також, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18 та провадження у справі № 908/1632/18 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітязь" закрити.
Так, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що господарським судом при прийнятті постанови не було враховано не дотримання ліквідаційною комісією боржника порядку ліквідації юридичної особи встановленого ст. 111 ЦК України, зокрема щодо виявлення кредиторів боржника та відображення реальної кредиторської заборгованості у проміжному ліквідаційному балансі. При цьому, апелянт зазначає, що він є кредитором боржника за вимогами про сплату виконавчого збору, проте боржником дана заборгованість не врахована та не включена до проміжного ліквідаційного балансу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018р. поновлено Головному територіальному управлінню юстиції у Запорізькій області строк подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та кредит" Ірклієнка Ю.П., розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 15.01.19р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 31.01.19р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.19р. в судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2019р.
У судовомі засіданні представники апелянтів доводи своїх апеляційних скарг підтримали у повному обсягу.
Ліквідатор у відзивах на апеляційні скарги та в судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційні скарги апелянтів безпідставними, посилаючись при цьому на відсутність у Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області статусу учасника справи про банкрутство боржника, а відтак і права на оскарження процесуальних рішень у справі.
Також, ліквідатор вказує, що заявлені Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області кредиторські вимоги є безпідставними та не підлягають визнанню, а ліквідаційною комісією Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" були вчинені усі дії, передбачені чинним законодавством, які передують зверненню до господарського суду з заявою про визнання банкрутом в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .
Щодо апеляційної скарги АТ "Банк "Фінанси та кредит", то ліквідатор зазначає, що призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії передбачено ч. 2 ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.10.2018р. у справі № 908/1632/18 звільнено ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" Антонюка О.А. від виконання ним своїх обов'язків та призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" арбітражного керуючого Овсієнко Аллу Вікторівну.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянтів та ліквідатора, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.18р. голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" (надалі - боржник) згідно зі ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.08.18р. автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство по даній справі визначено кандидатуру арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.08.2018. заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" прийнята до розгляду, підготовче засідання призначено на 04.09.2018р., арбітражного керуючого Сокола О.Ю. зобов'язано протягом трьох днів з дня отримання ухвали надати заяву на участь у цій справі відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" разом з належно посвідченими копіями договору страхування ризиків діяльності (оригінал для огляду в судове засідання) та свідоцтва.
31.08.2018р. до Господарського суду Запорізької області від арбітражного керуючого Сокола О.Ю. надійшла заява про згоду на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь".
03.09.2018. до Господарського суду Запорізької області від арбітражного керуючого Кравченка Р.М. надійшла заява № 01-23/216, якою він надає також надає згоду на участі у справі № 908/1632/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь".
12.09.2018. до Господарського суду Запорізької області від арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшла заява про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь".
Також, 12.09.2018. до Господарського суду Запорізької області від арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича надійшла заява, якою від надає згоду на участь у справі про банкрутство № 908/1632/18.
Заявою за № 01-34/10-09 від 11.09.2018. арбітражний керуючий Сокол О.Ю. повідомив суд про неможливість участі у справі № 908/1632/18 про банкрутство ТОВ "Вітязь" та просив суд не розглядати його кандидатуру.
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" відкрито ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.09.2018р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено підготовче засідання суду на 02.10.2018р.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітязь" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Антонюка Олександра Анатолійовича.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість постанови Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018 року, яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
Як встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваній постанові, відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" № 1-18 від 23.05.2018., у зв'язку з повною втратою фінансової платоспроможності, відсутністю господарської діяльності та неспроможністю залучення інвестиційного капіталу, зборами вирішено припинити діяльність Товариства шляхом його ліквідації, призначено голову ліквідаційної комісії - Антонюка Олександра Анатолійовича та затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури, яким зокрема встановлений строк для пред'явлення вимог кредиторів у два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржник з 01.06.2018. перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників, про що внесено до реєстру відповідний запис. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлений до 01.08.2018.
13.06.2018. до Олександрійського ГУ ДФУ у Запорізькій області та ГУ ДФУ у Запорізькій області боржником направлено повідомлення про припинення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь".
Також, про свою ліквідацію боржник повідомив органи Пенсійного фонду, Фонди соціального страхування тощо.
Як свідчать документи бухгалтерської звітності, а також згідно заявленим кредиторами претензій загальна сума кредиторської заборгованості, що не оспорюється боржником складає 3 574 784,61грн. Заборгованість по сплаті податків і зборів відсутня. Заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства відсутня.
В ході ліквідаційної процедури була проведена інвентаризація активів боржника, за наслідками якої встановлено, що станом на 01.08.2018. основні засоби, товарно-матеріальні цінності, готова продукція, оборотні активи та дебіторська заборгованість за рахунок яких можливо провести розрахунки з кредиторами складає 380 400,00 грн. Залишок грошових коштів на р/рахунках боржника становить 14 500,00 грн.
Проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь", складений станом на 01.08.2018., свідчить про перевищення пасиву над активом (актив - 395,0, пасив - 5000,9).
Згідно протоколу № 2-18 від 02.08.2018. загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" прийнято рішення затвердити проміжний ліквідаційний баланс боржника та зобов'язано голову ліквідаційної комісії звернутися до Господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" банкрутом в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Встановивши вищенаведені обставини, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що згідно наявних у справі матеріалів боржником дотриманий порядок ліквідації юридичної особи відповідно до вимог законодавства, вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, що в силу ст. 95 Закону є підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду передчасним та помилковим, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює усі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 3, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Також, частинами 1, 3, 4 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки, закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, а також вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
За ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до вимог пункту 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до пункту 4 Розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 року № 879 (надалі - Положення про інвентаризацію) проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об'єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.
Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка (пункт 5 Розділу І Положення про інвентаризацію).
Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи (пункт 6 Розділу І Положення про інвентаризацію). Проведення інвентаризації є обов'язковим у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу (пункт 7 Розділу І Положення про інвентаризацію).
Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. В акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства (пункт 15 Розділу ІІ Положення про інвентаризацію).
Таким чином, враховуючи зазначені правові норми, необхідними передумовами для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 цього Закону є: прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про припинення юридичної особи, проведення повної інвентаризації майнового стану підприємства, оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення контролюючих органів про ліквідацію підприємства та надання ним документів юридичної особи для проведення перевірок, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника. При цьому, заява про порушення справи про банкрутство боржника за статтею 95 Закону про банкрутство має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, визначеного частиною 5 статті 105 ЦК України.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції вищенаведене не врахував та не дослідив належним чином дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України.
Так, в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство зазначено про наявність у боржника заборгованості, яка ним не оскаржується, на суму 5 000 900,00грн., однак будь-яких доказів на підтвердження наявності у боржника такої заборгованості до матеріалів справи не подано. Не подавалося головою ліквідаційної комісії і доказів звернення кредиторів до боржника з відповідними вимогами у процедурі досудової ліквідації, розгляду та визнання ліквідаційною комісією таких вимог, повідомлення про їх розгляд кредиторів.
Окрім цього, згідно з поданим головою ліквідаційної комісії Переліку кредиторів боржника станом на 02.08.2018р. загальна сума кредиторських вимог становить 3 574 784,61грн., а до цього переліку не включені вимоги Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по виконавчому збору за відкритими виконавчими провадженнями про стягнення з боржника грошових коштів на користь ПАТ Банк Фінанси та кредит та КП Водоканал , хоча Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області направлялася боржнику інформація про прийняття виконавчих проваджень від Комунарського відділу ДВС м. Запоріжжя.
Отже, матеріалами справи не підтверджується наявність у боржника кредиторської заборгованості у розмірі 5 000 900,00грн., наявність якої фактично і була підставою для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, натомість підтверджується заборогованість перед іншим кредитором, яка не була встановлена під час здійснення процедури досудової ліквідації та не відображена в матеріалах інвентаризації.
Відсутній в матеріалах справи і проміжний ліквідаційний баланс ТОВ Вітязь , складений станом на 01.08.2018р., який затвержувався загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" 02.08.2018р. (протокол № 2-18).
До матеріалів справи головою ліквідаційної комісії долучено лише фінансовий звіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" станом на 30.09.2018р., згідно з яким автиви боржника становлять 395,0тис.грн., пасиви - 5000,9тис.грн.
При зверненні з заявою до господарського суду головою ліквідаційної комісії, також було подано Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на ТОВ Вітязь станом на 01.08.2018р., згідно з яким за боржником зареєстровані транспортні засоби на суму 0,00грн., а саме полупричеп бортовий тентований SCHMITZ SPR 24, а також два полупричепа рефрижератора YORK YTVN 46.3, які списані у 2008р. та у 2011р.
Натомість з наданої головою ліквідаційної комісії до матеріалів справи копії Інвентаризаційного опису станом на 01.08.2018р. вбачається, що у боржника наявні ще об'єкти нерухомого майна вартістю 516 536,00грн., а з довідки АТ Укрсіббанк від 31.08.2018р. вбачається, що на рахунку боржника наявні грошові кошти у сумі 8 938,98грн.
Наявність у боржника нерухомого майна, яке частково знаходиться в іпотеці, також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
За наведених обставин дані щодо кредиторської заборгованості та проведеної ліквідаційною комісією інвентаризації не можна вважати достовірними та такими, що підтверджують неплатоспроможність боржника та можливість задоволення боржником вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
Не підтверджується належними доказами і закриття боржником перед зверненням з заявою до суду усіх рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на час звернення голови ліквідаційної комісії до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у боржника було відкрито 12 рахунка у різних банківських установах.
Не подавалися головою ліквідаційної комісії органам доходів і зборів та Пенсійному фонду України, документи юридичної особи, у тому числі первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок, звітність за останній звітний період (докази у справі відсутні).
Частина 7 статті 111 Цивільного кодексу України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію боржника та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника в межах встановленого в публікації строку, перевірка фінансового-господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов'язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов'язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним (висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 16.08.2018 року у справі № 915/1490/16).
Окрім цього, згідно частини 4 статті 11 Закону, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.
Таким чином, нормами Закону встановлено додаткову вимогу до заяви боржника про порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (висновок про застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 904/1853/17, від 01.08.2018 року у справі № 911/3540/17).
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення з заявою до господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство у боржника були наявні грошові кошти лише у сумі 8 938,98грн., чого недостатньо для покриття усіх судових витрат в провадженні у справі про банкрутство.
Виходячи з усього вищенаведеного, колегія суддів вважає, що боржником не дотримано передбачених законодавством передумов, необхідних для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, не доведено неможливості задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі в процедурі добровільної ліквідації, а висновок суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів здійснений без встановлення відповідних обставин, проведення аналізу активів та пасивів боржника та не ґрунтується на належних доказах, тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Також, необгрунтованою є оскаржувана постанова і в частині призначення ліквідатором у справі про банкрутство голови ліквідаційної комісії боржника - засновника Антонюка О.А., який як вбачається з матеріалів справи є одним з трьох учасників ТОВ "Вітязь" та був його директором, тобто відповідно до ст. 1 Закону є заінтересованою особою стосовно боржника.
Отже, розглядаючи справу у судовому засіданні, господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та закрити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.
Так, в частині 1 статті 83 Закону встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом; 6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною 2 статті 83 Закону провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
З урахуванням зазначених норм процесуального права провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" підлягає закриттю на підставі пункту 11 частини 1 статті 83 Закону.
При цьому, апеляційний суд враховує, що згідно з ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" є забезпеченим кредитором банкрута, а Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області має кредиторські вимоги до боржника, які заявило після визнання ТОВ Вітязь банкрутом, та які не розглянуті судом першої інстанції у зв'язку з оскарження постанови у справі та знаходженням справи у суді апеляційної інстанції.
Отже, скаржники мають право на оскарження в апеляційному порядку постанови господарського суду у даній справі, яка безпосередньо впливає на їх права та інтереси, оскільки визнання боржника банкрутом суттєво змінює статус боржника, порядок і можливість погашення вимог кредиторів.
При цьому, апеляційний суд враховує, що вирішення питання про обґрунтованість кредиторських вимог Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області до боржника не є предметом даного апеляційного провадження, а тому відповідні доводи ліквідатора є безпідставними.
Виходячи з усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" задовольнити частково, а апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задовольнити повністю, постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18 скасувати, як таку, що прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а провадження у справі закрити внаслідок безпідставності його відкриття господарським судом.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та кредит" Ірклієнка Ю.П. на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18 - задовольнити у повному обсягу.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018р. у справі № 908/1632/18 - скасувати.
Провадження у справі № 908/1632/18 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь" - закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 25.02.2019 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2019 |
Оприлюднено | 26.02.2019 |
Номер документу | 80050901 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні