Рішення

від 08.02.2019 по справі 911/2116/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2116/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я., за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелфер два", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр", Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення 107 731 грн. 42 коп.

Представники:

позивача - Бойкініч Р.С.;

відповідача - Волтарніст М.О.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № РЦ021391 від 22.01.2014 року у розмірі 107 731 грн. 42 коп.

04.12.2018 р. через канцелярію суду представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій просить суд, стягнути з відповідача: 107 483 грн. 24 коп. - борг; 3 251 грн. 00 коп. - 3% річних; 9 110 грн. 55 коп. - інфляційні втрати.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, в зв'язку з чим подана заява підлягає розгляду судом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок прострочення відповідачем оплати за поставлений товар.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, щодо заяви про збільшення позовних вимог також просить відмовити, оскільки в поданій до суду позовній заяві позивач не заявляв вимогу про стягнення інфляційних втрат та 3% річних передбачених ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.01.2019 року по 08.02.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2014 року між ДП Рітейл Центр та ТОВ Шелфер Два було укладено договір № РЦ021391, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Відповідно до п. 3.4. договору пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця. Товар поставляється на умовах DDP, що передбачені Інкотермс Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати , введених в дію 01.01.2000 р.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця.

Згідно з п. 7.9. договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 35 (тридцять п'ять) днів. При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 (п'ятсот) грн. з кожного магазину.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних, копії яких міститься в матеріалах справи, на загальну суму 2 527 130 грн. 99 коп., проте відповідач не виконав належним чином обов'язок по оплаті поставленого товару, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 107 731 грн. 42 коп.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 107 731 грн. 42 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 9 110 грн. 55 коп. - інфляційних втрат та 3 251 грн. 00 коп. - 3% річних.

Відповідач у запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог посилається на те, що з поданих позивачем доказів до суду не вбачається за можливе встановити початок перебігу строку для нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки ТОВ Шелфер Два не надано доказів реалізації товару з посиланням на конкретні дати.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд погоджується з доводами відповідача, що під збільшенням позовних вимог розуміється збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У зв'язку з тим, що позивачем не було заявлено в позовній заяві інфляційних втрат та 3% річних, тому заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Рітейл Центр (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код 38734018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шелфер Два (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, код 37814266) - 107 731 (сто сім тисяч сімсот тридцять одна) грн. 42 коп. - боргу, 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 22.02.2019 року.

Суддя Л.Я. Мальована