Ухвала

від 25.02.2019 по справі 915/1758/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

25 лютого 2019 року Справа № 915/1758/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : фізичної особи-підприємця Смирнова Дмитра Володимировича (АДРЕСА_1),

до відповідача: Міської лікарні № 4 (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 1),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція безпеки "Альфа-Щит", (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 69),

про : визнання дій незаконними та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні майном шляхом скасування вимоги,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Терещенко М.Г., ордер МК№034577 від 25.02.19

Смирнов Д.В., паспорт НОМЕР_1 виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 20.04.1999

від відповідача: Іванцов І.А., довіреність №7 від 22.02.19

від третьої особи: не з'явився, -

встановив :

12 грудня 2018 року фізична особа-підприємець Смирнов Дмитро Володимирович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 11.12.2018 (вх. № 16734/18) до відповідача - міської лікарні № 4, в якій просить суд:

1) визнати дії посадових осіб міської лікарні № 4 міста Миколаєва, які полягають у виданні вимоги про заборону проникнення та перебування фізичної особи-підприємця Смирнова Дмитра Володимировича на територію міської лікарні №4 - незаконними;

2) зобов'язати посадових осіб міської лікарні № 4 усунути перешкоди у користуванні фізичною особою-підприємцем Смирновим Дмитром Володимировичем належній йому на праві власності нежитловій будівлі бюро ритуальних послуг загальною площею 86,3 кв.м., що складається з нежитлової будівлі літ. Б5 та знаходиться за адресою: вул. Адмірала Макарова, 1/2, в м. Миколаєві, Миколаївської області, шляхом скасування вимоги посадових осіб міської лікарні № 4 міста Миколаєва про заборону проникнення та перебування на території міської лікарні № 4.

Ухвалою суду від 17.12.2018 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.01.2019 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 31.01.2019, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті.

Ухвалою суду від 31.01.2019 задоволено клопотання відповідача за вих. №92 від 30.01.2019, підготовче засідання відкладено на 25 лютого 2019 року об 11.30 год. з повідомленням учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, поновлено відповідачеві процесуальний строк для подання відзиву, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті.

25.02.2019 відповідачем подано до господарського суду відзив від 22.02.2019, з доказами надіслання копії відзиву з додатками позивачеві та третій особі листом з описом вкладення від 22.02.2019.

У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про витребування у відповідача копії договору про надання правової допомоги, укладеного із адвокатом Іванцовим І.А.

Судом клопотання представника позивача відхилено з тих підстав, що ч. 4 ст. 60 ГПК України врегульовано питання підтвердження повноважень представників сторін та необхідності подання договору про надання правової допомоги не передбачено.

Представником позивача повідомлено суду, що станом на поточну дату позивачем не отримано відзиву. На думку представника позивача, відповідачем не виконано належним чином вимоги ухвали суду від 31.01.2019, відзив подано до суду із порушенням встановленого судом процесуального строку, що свідчить про затягування відповідачем попереднього провадження у справі. Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 178 ГПК України, представник позивача вважає, що відзив слід залишити без розгляду, справу розглядати за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 31.01.2019 відповідачеві було встановлено 5-денний строк від дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст.165 ГПК України.

Зазначену ухвалу відповідачем отримано 06.02.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.02.2019 №54001 35581573.

Отже, встановлений судом відповідачеві процесуальний строк на подання відзиву закінчився 12.02.2019.

Таким чином, відповідачем відзив подано до господарського суду з порушенням встановленого процесуального строку.

У судовому засіданні представник відповідача просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та поновлення процесуального строку на подання відзиву посилаючись на те, що штатний юрист відповідача перебуває на навчанні, належний відзив не було кому оформити, адвоката залучено до участі лише 22.02.2019.

Представник позивача заперечує проти визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на подання відзиву, посилаючись на те, що клопотання про поновлення процесуальних строків відповідачем заявлено вже вдруге, у відповідача було достатньо часу для подання відзиву, просить суд відмовити відповідачеві у визнанні поважними причин пропуску строку та поновленні процесуальних строків.

Представником відповідача заявлено клопотання про продовження підготовчого провадження у справі, відкладення підготовчого засідання на іншу дату для надання суду доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку.

Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання представника відповідача, вважає, що у відповідача було достатньо часу для підготовки захисту та надання доказів на підтвердження обставин, на які відповідач посилається, з метою дотримання принципів рівноваги та неупередженості, вважає за необхідне діяти як передбачено ГПК України.

На підставі ст. 233 ГПК України, в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд:

1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів;

2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;

10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;

11) направляє судові доручення;

12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;

13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;

14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;

15) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

16) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

17) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;

18) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Частиною 3 ст. 177 ГПК України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Стосовно клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

За приписами частин 3, 4 зазначеної статті, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Ухвалою суду від 08.01.2019 про відкриття провадження у справі відповідачеві було запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, підготовче засідання було відкладено на 31.01.2019.

Відповідачем у встановлений процесуальний строк відзиву стосовно позовних вимог суду не надано.

Клопотанням за вих. №92 від 30.01.2019 (вх. №1495/19 від 31.01.2019) відповідач просив суд про відкладення підготовчого засідання у справі на іншу дату, поновлення міській лікарні №4 строку на подання відзиву.

Ухвалою від 31.01.2019 судом було задоволено клопотання відповідача, поновлено відповідачеві процесуальний строк для подання відзиву, встановлено відповідачеві 5-денний строк від дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст.165 ГПК України.

Зазначену ухвалу відповідачем отримано 06.02.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.02.2019 №54001 35581573.

Встановлений судом відповідачеві процесуальний строк на подання відзиву закінчився 12.02.2019, а відзив подано до суду лише в день підготовчого засідання - 25.02.2019.

Таким чином, відповідачем вдруге не виконано процесуального обов'язку щодо надання суду відзиву у встановлений судом процесуальний строк, доказів поважності причин пропуску строку суду не надано.

Ці дії відповідача суд розцінює як зловживання процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. Положеннями частини 3 цієї статті визначено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим кодексом.

Із приписів цієї статті вбачається, що суд зобов'язаний вживати заходів у разі невиконання учасником справи його обов'язків.

Згідно із п.1 ч. 1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов'язків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про застосування до міської лікарні №4 за невиконання процесуального обов'язку сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, неподання суду відзиву у встановлений процесуальний строк, неодноразове необґрунтоване звернення до господарського суду із клопотанням про поновлення процесуальних строків, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1921,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 135 ГПК України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Листом Державної судової адміністрації України № 11-12948/18 від 12.07.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування надходжень від сплати штрафу (як засобу процесуального примусу) на користь держави: отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31116106026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стосовно тверджень позивача про необхідність розгляду справи за наявними доказами суд зазначає настуне.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

Враховуючи вищевикладене, за результатами проведеного підготовчого засідання, враховуючи, що станом на поточну дату завдання підготовчого провадження судом не виконано, з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи та недопущення порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника відповідача, продовжити підготовче провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання відкласти на іншу дату з повідомленням учасників справи про дату, час і місце проведення наступного судового засідання.

Керуючись ст. ст. 135, 177-185, 196, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження - задовольнити.

2.Продовжити підготовче провадження у справі на 30 днів.

3.Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи - задовольнити.

4.Підготовче засідання відкласти на 11 березня 2019 року о 10.00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх.

5.В задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву - відмовити.

6.Застосувати до відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

7.Стягнути з Міської лікарні № 4 (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 1, код ЄДРПОУ 01998408) в дохід Державного бюджету 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп. штрафу (отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31116106026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100).

8.Надіслати ухвалу Центральному відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1 (5-й поверх)) для примусового виконання в частині стягнення штрафу.

9 Повідомити учасників справи про призначення судового засідання.

10.Участь учасників справи у судовому засіданні не є обов'язковою.

11.Дану ухвалу надіслати учасникам справи.

12.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а саме 25.02.2019.

13.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

За даним судовим рішенням в частині стягнення штрафу:

Стягувач - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795),

Боржник - Міська лікарня № 4 (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 1, код ЄДРПОУ 01998408).

Ухвала є виконавчим документом.

Ухвалу може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців.

Повний текст ухвали складено і підписано 25.02.2019.

Суддя В.О.Ржепецький