Постанова

від 25.02.2019 по справі 640/20916/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20916/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Дирекція "Автотранспошта" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Дирекція "Автотранспошта" до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 14.10.2018, винесеної в рамках виконавчого провадження №557326473.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року відмовлено у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, у зв'язку з тим, що позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дана справа підлягає розгляду та вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, дійшов висновку, що даний позов може бути розглянуто виключно у порядку цивільного судочинства, судом, яким видано виконавчий документ, а саме Ірпінським міськрайонним судом Київської області.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується постанова про накладення штрафу від 14.10.2018, яка винесена у рамках виконавчого провадження ВП № 557326473, відкритого з виконання виконавчого листа № 367/8553/17, виданого Ірпінським міськрайонним судом Київської області, за результатом розгляду цивільної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою статті 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, Закон України Про виконавче провадження встановив спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо накладення штрафу, згідно з яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів і мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.

Тому з дати набрання чинності Законом України Про виконавче провадження № 1404-VIII, а саме з 5 жовтня 2016 року, справи про оскарження постанов державного виконавця щодо накладення штрафів мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц , від 13 червня 2018 року у справі № 307/1451/15-ц та від 28 листопада 2018 року у справі 753/4348/17.

Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07 лютого 2014 року № 6, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

За таких обставин, висновок суду першої інстанцій про відмову у відкритті провадження в цій справі, є помилковим.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції помилково вважав про наявність встановлених п.1 ч.1 ст.170 КАС України підстав для відмови у відкритті провадження в даній адміністративній справі.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Дирекція "Автотранспошта" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Дирекція "Автотранспошта" до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду справи до суду першої інстанції .

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяВ.Ю. Ключкович

Повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року.