Постанова

від 21.02.2019 по справі 761/45459/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/45459/17 Головуючий 1 інстанція- Осаулова А.А.

Проваження № 22-ц/824/1063/2018 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 лютого 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,

при секретарі Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ремонтник на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2018 року у справі:

- за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ремонтник , третя особа Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, визнання рішень правління кооперативу недійсним, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошову компенсацію за невикористану відпустку та середнього заробітку за затримку розрахунку,-

- за зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ремонтник до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути документи кооперативу, відшкодування збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернуласядо суду із вказаним вище позовом,який мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, обслуговування якого здійснює Обслуговуючий кооператив ЖБК Ремонтник .

Вказувала, що 02 червня 2005 року вона була обрана головою правління ЖБК Ремонтник і виконувала свої обов'язки до жовтня 2015 року. Однак, у жовтні 2015 року в результаті протиправних дій, фальсифікації та підробки підписів членів кооперативу були проведені загальні збори членів кооперативу, на яких її звільнено з посади голови правління та обрано головою правління ОСОБА_3 Вважає своє звільнення незаконним, бо загальні збори членів кооперативу не проводилися, коруму не було, а рішення про обрання головою правління ОСОБА_3 не приймалось, що є підставою для поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Окрім того, при звільненні з нею не було проведено розрахунку, зокрема не була виплачена заробітна плата за жовтень 2015 року та

- 2 -

грошова компенсація за невикористані відпустки, а тому наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку.

19 січня 2016 року на зборах правління ЖБК Ремонтник звільнено з посади голову правління ЖБК Ремонтник ОСОБА_3 із 29 січня 2016 року та переведено на цю посаду ОСОБА_4, що також на її думку зроблено незаконно.

У зв'язку з наведеним, просила взнати її звільнення з посади голови правління ЖБК Ремонтник із 30 жовтня 2015 року незаконним та поновити її на посаді голови правління Обслуговуючого кооперативу ЖБК Ремонтник ; скасувати державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 10741070008008371 від 19 жовтня 2015 року) щодо ОСОБА_3; визнати рішення зборів членів правління ЖБК Ремонтник про обрання ОСОБА_4 головою правління, що оформлене протоколом зборів членів правління ЖБК Ремонтник № 19/16 від 19 січня 2016 року, недійсним; скасувати державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна відомостей про керівника юридичної особи (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 10741070010008371 від 08 лютого 2016 року) щодо ОСОБА_4; стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЖБК Ремонтник на її користь: середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 31 жовтня 2015 року по дату ухвалення рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 45262,30 грн.; заробітну плату за період із 01 жовтня по 30 жовтня 2015 року у розмірі 1850 грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 30.10.2015 року по дату ухвалення рішення суду у розмірі 45262,30 грн.; грошову компенсацію за невикористану щорічнну відпустку за період із 30 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2015 року у розмірі 4528,05 грн., а також середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за період із 30 жовтня 2015 року по дату ухвалення рішення суду у розмірі 47921,81 грн.

У лютому 2018 року відповідач Обслуговуючий кооператив ЖБК Ремонтник подав до суду зустрічний позов, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 передати голові правління ОК ЖБК Ремонтник ОСОБА_4 всі документи, які були передані ОСОБА_1 за актом передачі юридичних документів від 06 червня 2005 року та за період своєї діяльності із 2005 по 2015 роки; стягнути із ОСОБА_1 на користь ОК ЖБК Ремонтник збитки на суму 143921,47 грн., моральну шкоду в сумі 50000 грн. та судовий збір. Зустрічний позов мотивований тим, що після звільнення ОСОБА_1 не повернула бухгалтерські та фінансові документи кооперативу, а на неодноразові звернення до неї не реагує. В процесі здійснення діяльності було встановлено зловживання ОСОБА_1 вже після звільнення, документами, які залишилися у неї в наявності. Окрім того, у зв'язку з неповерненням документів, зокрема акту введення в експлуатацію закінченого будівництвом будинку, який був необхідний для перереєстрації у фіскальних органах з метою приведення статутних документів у відповідність із вимогами Податкового кодексу України, з метою отримання такого акту ОК ЖБК Ремонтник було понесені витрати в сумі 350 грн. для отримання такого документа в Державному архіві м.Києва, а також 150 грн. на придбання книг по заробітній платі та бухгалтерських бланків. Крім того, 31 жовтня 2014 року ОСОБА_1 самовільно було прийнято рішення про переведення коштів ЖБК Ремонтник до ПАТ КБ Надра в сумі 108800 грн., а через 4 місяці вказаний банк став банкрутом і вищевказані кошти залишились замороженими . Тобто, кооперативу нанесені збитки в сумі 143421,47 грн. з вини ОСОБА_1, дії якої суперечили статуту, бо вона мала право розпоряджатися

- 3 -

коштами на поточному рахунку кооперативу в установах банку, відповідно до затверджених загальними зборами членів ЖБК Ремонтник кошторису та фінансового плану, однак такого рішення загальних зборів не було. Окрім того, ОСОБА_1 намагається підірвати довіру мешканців будинку до нового складу правління ЖБК та голови правління, розповсюджуючи ганебні плітки, які не відповідають дійсності, та вводить членів ЖБК в оману. Такими діями відповідачки кооперативу завдано моральної шкоди, яку оцінює в 50000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2018 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу ЖБК Ремонтник на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період із 30 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2015 року у розмірі 4528 грн. 05 коп. та середній заробіток за затримку розрахунку по виплаті коштів грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 30 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2015 року у розмірі 47921,81 грн. В задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено.

Зустрічний позов Обслуговуючого кооперативу ЖБК Ремонтник задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути уповноваженій особі Обслуговуючого кооперативу ЖБК Ремонтник отримані нею по акту прийму-передачі від 06 червня 2015 року документи. В задоволенні решти вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позовних вимог та скасувати в частині задоволення вимог кооперативу за зустрічним позовом і в цій частіні ухвалити нове, яким її вимоги задоволити у повному обсязі, а у задовоелнні вимог за зустрічним позовом відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, невірну оцінку доказів, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скарга мотивована хибністю висновків суду про дотримання вимог закону при проведенні 05 жовтня 2015 року загальних зборів кооперативу, оскільки в судовому засіданні не було підтверджено, що усі 72 особи, які брали участь у загальних зборах членів кооперативу є його членами, доказів про це суду не надано. Отже, загальні збори 05 жовтня 2015 року не були правомочними приймати рішення про її звільнення. Окрім того, рішення про її звільнення приймалося фактично правлінням кооперативу, що суперчить ст.16 Закону України Про кооперацію . Суд не врахував незаконість обрання ОСОБА_3, а потім і ОСОБА_4 на посаду голови правління, самим правлінням кооперативу, що також суперечить ст.16 Закону України Про кооперацію . Задовольняючи вимоги за зустрічним позовом, суд не звернув уваги на те, що вона не має змоги передати ці документи, бо була незаконо усунута з посади і не має доступу до цих документів.

ОК ЖБК Ремонтник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1, а зустрічні вимоги кооперативу задоволити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скарга мотивована помилковістю висновків суду про наявність підстав для стягнення компенсації за відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку, з огляду на відсутність доказів про невикористання останньою відпустки. Суд не врахував, що після звільнення ОСОБА_1 не передала бухгалтерських та інших документів, в тому числі печатки кооперативу, які, як встановлено судом і це підтвердли свідки, , не азберігала вдома. Вказує, що ОСОБА_1, яка була головою правління, використала всі відпустки, бо тривалий час в літній період була відсутня на

- 4 -

роботі. Суд невірно відмовив у задоволенні зустрічного позову про відшкодування матеріальних і моральних збитків, залишивши поза увагою, що кооператив витратив кошти на виготовлення нових документів, які відповідачка відмовиласся передавати новому голові правління.

ОК ЖБК Ремонтник подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення щодо відмови у задоволенні вимог про поновлення на роботі та інших похідних від цієї вимог, і правомірно відмовив у задоволенні первісного позову, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду в цій частині.

ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу ОК ЖБК Ремонтник не подала.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1подану нею апеляційну скаргу підтримала, просила задоволити та скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва як незаконне. Проти задоволення апеляційної скарги ОК ЖБК Ремонтник заперечила.

Представники ОК ЖБК Ремонтник голова правління ОСОБА_4 і адвокат Нищенко С.І. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечували, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення в частині відмови у задоволенні вимог первісного позову та відсутність підстав для його скасування. Апеляційну скаргу кооперативу просили задоволити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу ЖБК Ремонтник підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. У вказаному будинку утворено Обслуговуючий кооператив ЖБК Ремонтник .

02 червня 2005 року ОСОБА_1 була обрана головою правління ОК ЖБК Ремонтник .

05 жовтня 2015 року на позачергових загальних зборах членів ЖБК Ремонтник припинено поовноваження попереднього правління кооперативу і обрано правління ЖБК Ремонтник у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також обрано членів ревізійної комісії кооперативу у складі: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Окрім того, вирішено розпочати перевірку фінансової діяльності ЖБК Ремонтник та звітних документів новопризначеною

- 5 -

ревізійною комісією в присутності новопризначених членів правління.

Протоколом № 1 засідання правління ЖБК Ремонтник від 14 жовтня 2015 року вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади голови правління ЖБК Ремонтник .

Наказом №1 від 15 жовтня 2015 року звільнено ОСОБА_1 від виконання обов'язків голови правління ЖБК Ремонтник , підстава: протокол позачергових зборів членів ЖБК Ремонтний від 05 жовтня 2015 року.

Відповідно до наказу № 2 від 16 жовтня 2015 року ОСОБА_3 приступив до виконання обов'язків голови правління ЖБК Ремонтник із 16 жовтня 2015 року, підстава: рішення позачергових зборів членів ЖБК Ремонтний від 16 жовтня 2015 року.

Протоколом № 19/16 зборів членів правління ЖБК Ремонтник від 19 січня 2016 року звільнено ОСОБА_3 з посади голови правління ЖБК Ремонтник із 29 січня 2016 року та переведено ОСОБА_4 на цю посаду із 01 лютого 2016 року. Як вказано в наказі № 5 від 23 січня 2016 року, ОСОБА_4 приступила до виконання обов'язків голови правління ЖБК Ремонтник з 30 січня 2016 року за сумісництвом, підстава: протокол позачергових зборів членів ЖБК Ремонтник від 19 січня 2016 року.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що при звільненні позивачки відповідачем було дотримано передбачену Статутом ЖБК ремонтник процедуру обрання членів та голови правління ЖБК Ремонтник , наслідком чого є правомірність рішень щодо обрання головою правління ОСОБА_3, а пізніше ОСОБА_4

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Встановлено, що в будинку № АДРЕСА_1 власниками квартир було утворено Житлово-будівельний кооператив Ремонтник .

На момент виникнення спірних правовідносин діяв статут ЖБК Ремонтник , затверджений рішенням загальних зборів членів ЖБК від 15 вересня 1997 року.

Згідно п.2 статуту кількість членів ЖБК відповідає кількості квартир - 108.

Згідно п.33 статуту органами управління ЖБК є загальні збори і правління ЖБК.

Згідно п.п.37,38 статуту загальні збори членів ЖБК вважаються правомочними при наявності на них не менше 2/3 загального числа членів ЖБК. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх, а рішення з питань виключення з членів ЖБК, дострокового відкликання членів правління і ревізійної комісії - більшістю не менш 3/4 голосів.

Згідно п.40 статуту правління ЖБК обирається загальними зборами членів ЖБК в кількості не менше трьох осіб строком на два роки. Правління обирає зі свого складу голову та його заступника. Інші члени правління розподіляють між собою обов'язки згідно потреб ЖБК.

Згідно п.44 статуту члени правління і ревізійної комісії можуть бути відкликані на підставі рішення загальних зборів членів ЖБК.

Вказані положення статуту ЖБК Ремонтник повністю відповідають чинному як на час затвердження статуту, так і наданий час Примірному статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою РМ УРСР № 186 від 30 квітня 1985 року в редакції постанови КМ України № 467 від 08 липня 1994 року.

Згідно розділу ІV Примірного статуту органами управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу і обране зборами правління кооперативу, яке зі свого складу обирає голову правління (п.п.60,63).

Встановлено, що ОСОБА_1 була обрана головою правління у червні 2005 році,

- 6 -

визначений статутом кооперативу дворічний строк її повноважень витік у червні 2007 року, після чого вона здійснювала повноваження голови правління без достатніх законних підстав і повноважень, тому рішення загальних зборів щодо обрання нового правління і як наслідок обрання зі складу нового правління його голови відповідає вимогам статуту кооперативу.

Доводи позивачки ОСОБА_1 про те, що на загальних зборах членів кооперативу, які відбулися 05 жовтня 2015 року, був відсутній кворум і було менше 72 осіб із 108 осіб, спростовуються дослідженими судом списками осіб, які брали участь на вказаних зборах і з яких вбачається, що були присутні саме 72 особи та присутні представляли як власники кожен свою квартиру, що відповідає положенням п.2 статуту ЖБК.

Посилання позивачки на те, що в списках значилися померлі особи необгрунтовані. Суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку, що такі доводи не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно із витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про смерть, ці особи померли після проведення зборів ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Зокрема ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, а ОСОБА_18 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що її звільнення суперечить положенням ст.ст.15,16 Закону України Про кооперацію , які передбачають обрання голови кооперативу та його відкликання виключно вищим органом управління кооперативу, яким є загальні збори членів кооперативу, колегія суддів вважає необгрунтованими.

27 серпня 2003 року набув чинності Закон України Про кооперацію , який визначив інший склад керівних органів кооперативу, зокрема поряд із загальними зборами і правлінням кооперативу як виконавчими органами увів поняття голови кооперативу, який очолює роботу правління і який обирається загальними зборами.

Проте, на думку колегії суддів дані положення Закону не поширюються на ОСОБА_1, оскільки по-перше, вона не була обрана головою кооперативу, а обиралася правлінням як голова правління, а не голова кооперативу, що стверджується записом у трудовій книджці та витягом з протоколу. Посади голови правління та голови кооперативу є різними за своїм змістом та повноваженнями, а тому не є тотожними.

По-друге, позивачку як голову правління було звільнено у зв'язку із обранням іншого складу правління і відповідно до положень Статуту, який не визнаний недійсним, а також відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, який є чинним в редакції постанови КМ України № 467 від 08 липня 1994 року.

Посилання позивачки на те, що такі положення статуту суперечать ч.3 ст.41 Закону України Про кооперацію , згідно якої до приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону, безпідставні.

Обрання позивачки і її звільнення саме як голови правління не суперечить вказаному закону, бо як вище вказувалося ОСОБА_1 яе голова ЖБК Ремонтник у встановленому Законом України Про кооперацію порядку не обиралася і такого статусу не має.

За відсутності підстав для визнання звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління незаконним та поновлення її на вказаній посаді, суд прийшов до вірного висноку, що не підлягають до задоволення похідні вимоги, зокрема щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсними рішення правління кооперативу та скасування державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особ щодо зміни керівника.

Також, колегія суддів важає вірним висновки суду про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь невиплаченого заробітку та середнього заробітку

- 7 -

за час затримки розрахуннку, оскільки як вбачається із платіжних відомостей за вересень та жовтень 2015 року ОСОБА_1 отримала заробітну плату, що стверджується її підписом.

В той же час колегія суддів не може погодитися із рішенням суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 4528,05 грн. та середнього заробітку за затримку розрахунку у розмірі 47921,81 грн.

Вирішуючи спір в цій частині суд керувався показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що при звільненні позивачки їй не було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період із 30 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2015 року.

Колегія суддів не може погодитися із такими висновками, оскільки суд першої інстанції не врахував положення процесуального закону щодо допустимості та достовірності доказів. Згідно ст.ст.78,79 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Покази свідка ОСОБА_19 щодо невиплати компенсації за відпустку із 2012 року не є допустими та достовірним доказом, оскільки свідку не відомо чи використовувала відпустку, чи ні ОСОБА_1

При цьому колегія суддів враховує, що об'єктивним, належним та достовірним доказом використання чи невикористання працівником відпустки є статистична звітність, яка має подаватися підприємством, установою чи організацією щоквартально відповідно до Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) Звіт з праці , затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 404 від 26 жовтня 2009 року, зареєстрованою в МЮ України 15 грудня 2009 року № 1212/17228 (з полідуючими змінами). Зокрема згідно п.3.8. Інструкції у звіті має відображатися кількість людино-годин щорічних відпусток працівників (основних та додаткових).

Вказані звіти за 2012-2015 роки позивач ОСОБА_1 до суду не надала, відповідач посилається на те, що такі звіти йому не передавалися позивачкою.

З урахуванням заперечень відповідача про те, що всі документи кооперативу, в тому числі і трудова книжка ОСОБА_1, знаходяться у позивача, а також з урахуванням того, що позивачка не надала доказів що вона не використала відпустку за 2012-2015 роки і такі у справі відсутні, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову ОСОБА_1 не грунтується на матеріалах справи, ухвалене з порушенням норм процесуального права щодо допустимості та достовірності доказів і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові в цій частині з огляду на його недоведеність.

У зв'язку із відмовою у задоволенні вимог ОСОБА_1 в повному обсязі відповідно підлягає скасуванню і рішення в частині стягнення з кооперативу на користь держави

- 8 -

судового збору.

Щодо вимог за зустрічним позовом, то колегія суддів погоджується із висновком суду про часткове задоволення вимог кооперативу про зообов'язання ОСОБА_1 повернути документи.

Вирішуючи спір в цій частині, суд вірно врахував, що ОСОБА_1 відповідно до акту передачі юридичних документів та господарських справ по ЖБК Ремонтник від 06 червня 2005 року отримані такі документи: 1) статут кооперативу (вісім листів), 2) устав ЖБК Ремонтник від 17.11.69 р №691, 3) креслення генплану та інженерні комунікації, 4) договори (тепломережа, водозбут, Київенерго, Альшфатер , газ), 5) креслення поверхів - 1 книга, 6) бланки доручень з №182637 по 182650, 7) чекова книжка НОМЕР_1, 8) штамп ЖБК Ремонтник - 1 шт., 9) кругла печать ЖБК Ремонтник - 1 шт., 10) житловий будинок загальною площею 5055 м2, 11) журнал по плану та експлуатації, що підтверджується її ідписом.

Відповідно до акту ревізії фінансово-господарської діяльності ЖБК Ремонтник від 16 лютого 2016 року, встановлено, що ОСОБА_1 незаконно утримуються такі документи: технічний паспорт на будинок за адресою АДРЕСА_1; протокол загальних зборів та правління ЖБК Ремонтник за період 2005-2015 роки; накази, табелі обліку, виписки з банку, касові книги, чекові книги за період 2005-2015 роки; картки квартирного обліку форми №16; технічна документація на лічильник теплової енергії; проект, технічна характеристика та технічні умови на бойлер з 2005 року по 2014 роки.

Як встановлено судом першої ігстанції при звільненні ОСОБА_1 не повернула документи ЖБК Ремонтник новообраному голові правління.

За таких обставин, беручи до уваги акт передачі юридичних документів та господарських справ по ЖБК Ремонтник , в якому чітко зафіксовані документи, які були прийняті ОСОБА_1 та безпідставність знаходження вказаних в акті документів у останньої суд вірно зобов'язав ОСОБА_1 повернути уповноваженій особі ЖБК Ремонтник отримані нею по акту прийму-передачі від 06 червня 2015 року документи, які до цього часу не передані.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що задовольняючи вимоги за зустрічним позовом, суд не звернув уваги на те, що вона не має змоги передати ці документи, бо була незаконо усунута з посади і не має доступу до цих документів, необгрунтовані. Такі обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і доказів про неможливість передачі документів позивачка не надала.

Відхиляючи даний довід, колегія суддів враховує, що суд зобов'зав ОСОБА_1 передати документи лише ті, які отримані нею по акту, а не будь-які-інші.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду про відмову у задоволенні вимог зустрічного позову в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути документи за період діяльності з 2005 по 2015 роки, враховуючи відсутність чіткого переліку документів, що має бути повернутий та не підтвердження належними та допустимими доказами знаходження їх у відповідача за зустрічним позовом.

Окрім того, колегія суддів важає вірною відмовою в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, оскільки судом не встановлено фактів понесення Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Ремонтник збитків саме з вини ОСОБА_1, а також заподіяння кооперативу моральної шкоди.

В даному випадку Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Ремонтник не довів незаконність дій ОСОБА_1, які спричинили йому моральну шкоду, причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями з боку ОСОБА_1, які це спричинили. Крім того, не надано жодних доказів завдання моральної шкоди та не

- 9 -

обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

При цьому колегія суддів враховує, що на користь юридичної особи моральна шкода може бути стягнута згідно ст.23 ЦК лише у випадку порушення ділової репутації чого судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ремонтник задоволити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період із 30 жовтня 2012 року по 30 жовтня 2015 року, середнього заробітку за затримку розрахунку скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1у вказаній частині.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2018 року в частині стягнення із Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Ремонтник в дохід держави судового збору у розмірі 704 гривні скасувати.

В решті рішення зилишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: