Постанова

від 06.06.2007 по справі 31-28/198-05-4541

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

31-28/198-05-4541

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 червня 2007 р.                                                                                   № 31-28/198-05-4541  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді                                                           Кривди Д.С.,

суддів                                              Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача:        Цебровський П.П.

від відповідача:    не з'явився

розглянувши  касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Урожайненський комбінат хлібопродуктів"

на рішення  Господарського суду Одеської області  від 26.12.2006р.

у справі №  31-28/198-05-4541 Господарського суду Одеської області

за позовом  Відкритого акціонерного товариства " Урожайненський комбінат хлібопродуктів"

до Приватного підприємства "Мелопт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олма"

про  визнання договору недійсним та стягнення 33750,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства “Мелопт” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Олма” про визнання недійсним договору підряду від 27.08.2003р. № МУ-04/03-77 та стягнення 15000грн. авансу та 2065,46грн. пені.

Заявою від 25.06.2005р. Відкрите акціонерне товариство “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” частково змінив предмет позову та просив розірвати договір підряду від 27.08.2003р. № МУ-04/03-77 на виготовлення фундаменту, стягнути 15000грн. авансу та 2065,46грн. пені.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.06.2006р. (суддя Г.І.Гуляк) позовні вимоги задоволено частково, розірвано договір на виготовлення фундаменту від 27.08.2003р. № МУ-04/05-77, укладеного між  Відкритим акціонерним товариством “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” та Приватним підприємством “Мелопт”, стягнуто з Приватного підприємства “Мелопт” на користь  Відкритого акціонерного товариства “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” витрати по сплаті держмита у розмірі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 09.06.2006р., Відкрите акціонерне товариство “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” подало касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2006р. касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Урожайненський комбінат хлібопродуктів”  задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2006р. у справі № 28/198-05-4541 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Відкрите акціонерне товариство “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” змінило предмет позову та просить визнати недійсним договір № МУ-04/03-77 на виготовлення фундаменту, стягнути з Приватного підприємства “Мелопт” заподіяні збитки в подвійному розмірі, які складаються із суми авансу в 15000грн. перемноженого на 2, а всього 30000грн. та моральну шкоду в розмірі 25% від суми авансового платежу, а саме 3750грн.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер № 31-28/198-05-4541, рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2006р. (суддя В.М.Лєсогоров) в задоволенні позовних вимог відмовлено, покладено на Відкрите акціонерне товариство “Урожайненський комбінат хлібопродуктів”  судові витрати у справі  по держмиту у розмірі 340,98 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” на користь Державного бюджету України  державно мито у розмірі 166,85 грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2006р., Відкрите акціонерне товариство “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” подало касаційну скаргу, в якій просить  скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2006р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Свою вимогу Відкрите акціонерне товариство “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” мотивує тим, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Урожайненський комбінат хлібопродуктів” підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено, що:

27.08.2003р. між позивачем та відповідачем –Приватним підприємством “Мелопт” був укладений договір на виготовлення фундаменту за № МУ-04/03-77, за умовами якого відповідач зобов'язався виконати будівельні роботи по встановленню підземної частини (фундамент) для вагонних ваг типу ВВ-150 Є, а позивач зобов'язався сплатити 29865грн., з яких 50% позивач зобов'язався сплатити протягом 5 днів з дня підписання договору.

На виконання вказаного договору платіжним дорученням № 563 від 30.10.2003р.  позивачем сплачено 15000грн.

Відповідач –Приватне підприємство “Мелопт” на час укладення договору не мало ліцензії на будівельну діяльність, у т. ч. і на зведення фундаментів, наявність якої вимагалося чинним законодавством.

Як вже було зазначено, при новому розгляді справи позивач змінив предмет позову та просить визнати договір № МУ-04/03-77 на виготовлення фундаменту недійсним, стягнути з Приватного підприємства “Мелопт” заподіяні збитки в подвійному розмірі, які складаються із суми авансу в 15000грн. перемноженого на 2, а всього 30000грн. та моральну шкоду в розмірі 25% від суми авансового платежу, а саме 3750грн.

Згідно ст. 332 ЦК Української РСР, чинної на час укладення оспорюваного договору, за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що за даним видом договору, що саме підрядник має виконати за завданням замовника певну роботу.

Як випливає з встановлених господарським судом фактів, між позивачем та відповідачем –Приватним підприємством “Мелопт” було укладено договір підряду на будівництво, за яким відповідач –Приватне підприємство “Мелопт” зобов'язався виконати будівельні роботи по встановленню підземної частини (фундамент) для вагонних ваг типу ВВ-150 Є.

Відповідно до 354 ЦК Української РСР договір підряду на капітальне будівництво укладається замовником з однією будівельною організацією, а у випадках і в порядку, що визначаються Радою Міністрів СРСР, з двома і більше будівельними організаціями, які вправі як генеральний підрядчик на основі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям (стаття 164 цього Кодексу). Таки чином, як випливає з приписів даної правової норми, підрядчик вправі як генеральний підрядчик на основі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим підприємствам.

Проте, місцевим господарським судом на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не було досліджено обставин щодо того, які роботи за договором підряду з позивачем було доручено відповідачем –Приватним підприємством “Мелопт” субпідрядним підприємствам та з якими субпідрядними підприємствами було укладено даним відповідачем відповідні договори. Не досліджено господарським судом і обставин щодо того, які роботи мав виконувати та виконав відповідач Приватне підприємство “Мелопт” та чи прийняті дані роботи позивачем, що свідчить про неповне з'ясування обставин, необхідних для правильного вирішення даного господарського спору.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема,  визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом. Таким чином, імперативним приписом даної правової норми визначено обов'язок держави щодо захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Права господарського суду щодо прийняття рішення встановлено ст. 83 ГПК України, згідно якої господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи імперативний припис ст. 20 ГК України щодо обов'язку держави захищати права і законі інтереси суб'єктів господарювання, то приписом ст. 83 ГПК України на господарський суд покладено обов'язок при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

За таких обставин, роз'яснення місцевого господарського суду, що господарський суд не вважає за можливе застосовувати приписи ст. 83 ГПК України є порушенням даної правової норми та ст. 20 ГК України.

Враховуючи, що господарський суд у розгляді даної справи припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то прийняте по суті справи рішення грунтується на неповно з'ясованих обставинах, які входять до предмету доказування, а отже неможливо зробити висновок про правильність застосування господарським судом норм матеріального права.

Порушення судами першої та апеляційної інстанції вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти з'ясування обставин справи, неповне дослідження предмету і правової природи позову унеможливило правильне застосування приписів матеріального і процесуального законодавства і є підставою скерування справи для нового розгляду судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України                             

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Урожайненський комбінат хлібопродуктів”  задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2006р. у справі № 31-28/198-05-4541 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий - суддя                                                      Кривда Д.С.

судді                                                                                Жаботина Г.В.

                                                                                        Уліцький А.М.