Постанова

від 13.06.2007 по справі 20/583

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20/583

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 червня 2007 р.                                                                                   № 20/583  

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства " Фор-саж",                м. Коцюбинське

на постанову від 21.03.2007Київського апеляційного господарського суду

у справігосподарського суду № 20/583м. Києва

за  позовом

Приватного підприємства "Фор-саж",                 м. Коцюбинське

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Полаяр Плюс", м. Київ

про

стягнення 4 900,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –                           Попов А.С.

від відповідача –                     не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.12.2006 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 р. відмовлено в позові Приватного підприємства "Фор-саж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Полаяр Плюс" про стягнення 4 900,00 грн. заборгованості за договором поставки від 03.08.2005 р. № 03/08/05.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідно змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляю другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Укладеним між сторонами договором поставки, зазначає суд, можливості його розірвання в односторонньому порядку не передбачено, а доказів надіслання пропозиції відповідачу про розірвання договору, як того вимагає ст. 188 ГК України, позивач суду не надав.

Оскаржуючи постанову апеляційного суду та рішення господарського суду скаржник просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити посилаючись на те, що при винесенні судових рішень судом порушено норми матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом невірно застосовано вимоги        ст. 188 ГК України, зокрема зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом ( п.2 ст. 651 ЦК України).

Зазначена норма, не містить вимоги щодо обов'язкового правила дотримання досудової процедури врегулювання спору про розірвання договору.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Приватним підприємством "Фор-саж" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Полаяр Плюс" (покупець) 03.08.2005 р. укладено договір № 03/08/05 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність  покупця, а покупець прийняти і оплатити товар, який зазначений в накладних, в порядку і на умовах визначених цим договором.

Строк дії договору до 03.08.2006 р.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем щотижнево протягом 2 банківських днів по закінченню тижня, протягом якого проводилась реалізація товару в торгівельній мережі покупця, у розмірі реалізованого протягом тижня товару.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач у період з 04.08.2005 р. по 02.12.2005 р. поставив відповідачу товар на суму 55 554,68 грн.

За період з 04.08.2005 р. по 02.12.2005 р. відповідач повернув товар на суму 20 429,04 грн. та частково оплатив вартість одержаного товару в сумі 30 225,64 грн.

В іншій частині відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Позивач звернувся 15.11.2006 р. до відповідач з вимогою про оплату одержаного товару, яка залишена без відповіді.

Приватне підприємство "Фор-саж" звернулося до суду з позовом про розірвання договору поставки № 03/08/05 від 03.08.2005 р. та стягнення 4 900,00 грн. збитків через істотне порушення відповідачем умов укладеного договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, підставно зазначив, що  відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляю другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що укладеним між сторонами договором можливості його розірвання в односторонньому порядку не передбачено, доказів дотримання вимог ст. 188 ГК України порядку розірвання договору позивач суду не надав.

Вимоги про стягнення з відповідача збитків, які завдані розірванням договору, є похідною від вимоги про розірвання договору, а тому у задоволенні вимог про стягнення збитків суди відмовили правомірно.

Посилання скаржника на те, що ст. 651 Цивільного кодексу України не містить вимоги щодо обов'язкового правила дотримання досудової процедури врегулювання спору про розірвання договору до уваги не приймається, оскільки порядок розірвання договору визначений ст. 188 ГК України, відповідно до якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Суд апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом  апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст. 1115 та ч.1,2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Київським апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 у справі № 20/583 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                       Л.Невдашенко

Судді:                                                                                             М.Михайлюк

                                                                                           Н.Дунаєвська