Рішення

від 25.02.2019 по справі 815/2661/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2661/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі представника позивача Ганган В.Г. (згідно ордеру),

представника відповідача Коротких О.М. (згідно довіреності),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справі за позовом Приватного підприємства ШАКЛІН ГРУП до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2018 року № 0225171307, № 0019141407, № 0019261407, № 0019171407, № 0019381407

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ШАКЛІН ГРУП до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № 00225171307 про застосування фінансових санкцій у розмірі 27647,50 грн., за податковим зобов'язанням 37430,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № 0019141407 про застосування до Приватного підприємства ШАКЛІН ГРУП фінансових санкцій у розмірі 821223,00 грн. за податковими зобов'язаннями 4759046,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № 0019261407 про застосування фінансових санкцій в розмірі 231117,00 грн. за податковими зобов'язаннями 924468,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № 0019171407 про застосування фінансових санкцій в розмірі 119124,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2018 року № 0019381407 про застосування фінансових санкцій в розмірі 19883,33 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що на підставі наказу № 1741 від 14 березня 2018 року проведена планова виїзна документальна перевірка ПП ШАКЛІН ГРУП з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Перевірка ПП ШАКЛІН ГРУП проводилася з 26.03.2018 року по 06.04.2018 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 10.04.2018 року по 16.04.2018 року на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області. Висновками акту перевірки на думку інспекторів-ревізорів встановлені порушення ПП ШАКЛІН ГРУП :

П. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 ПКУ, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 0,1.04.2016 року по 30.09.2017 року всього у сумі 4 759 045,00 грн., в тому числі: за 2015 рік у сумі 1474154,00 грн., за 2016 рік у сумі 1405382,00 грн., за 2017 рік у сумі 1879510,00 грн.;

П. 44.1 ст. 44, п. 185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 924468,00 грн., у тому числі за квітень 2015 року в сумі 36897,00 грн., травень 2015 року в сумі 30502,00 грн., червень 2015 року в сумі 29364,00 грн., липень 2015 року в сумі 52907,00 грн., вересень 2015 року в сумі 10610,00 грн., жовтень 2015 року в сумі 32232,00 грн., листопад 2015 року в сумі 19933,00 грн., грудень 2015 року в сумі 48180,00 грн., січень 2016 року в сумі 35852,00 грн., лютий 2016 року в сумі 48365,00 грн., березень 2016 року в сумі 1467,00 грн., квітень 2016 року в сумі 23700,00 грн., травень 2016 року в сумі 333,00 грн., червень 2016 року в сумі 23070,00 грн., липень 2016 року в сумі 34772,00 грн., серпень 2016 року в сумі 36489,00 грн., вересень 2016 року в сумі 69427,00 грн., жовтень 2016 року в сумі 7784,00 грн., листопад 2016 року в сумі 2500,00 грн., грудень 2016 року в сумі 22157,00 грн., квітень 2017 року в сумі 99151,00 грн., червень 2017 року в сумі 63546,00 грн., липень 2017 року в сумі 53037,00 грн., серпень 2017 року в сумі 79834,00 грн., вересень 2017 року в сумі 22485,00 грн., листопад 2017 року в сумі 7233,00 грн., грудень 2017 року в сумі 32641,00 грн.;

П. 44.1 ст. 44, п. 185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 119124,00 грн., у тому числі за серпень 2015 року в сумі 2532,00 грн., грудень 2017 року в сумі 1165.92,00 грн.;

П.п. 14.1.180, п. 14.1, ст. 14, п. 127.1 ст. 127, п.п. 162.1.3, п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.1, п.п. 164.1.2, п. 164.1, п.п. 164.2.5, п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 ПКУ, не сплачено (не перераховано) податковим агентом податок на доходи фізичних осіб до бюджету за період, що перевірявся в сумі 37430,00 грн., у т. ч. за 2015 рік - 12200,00 грн., за 2016 рік - 17880,00 грн., за 2017 рік - 7350,00 грн.;

П. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення , п.п. 162.1.3, п. 162.1 ст. 162, п.п. 163.1.1, п.п. 163.1.2, п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.1, п.п. 164.1.2, п. 164.1, п.п. 164.2.5, п. 164.2 ст. 164 ПКУ, не сплачено військовий збір за 2015-2017 роки на загальну суму 3322,50 грн., у т.ч. за 2015 рік - 1220,00 грн., за 2016 рік - 1490,00 грн., за 2017 рік - 612,50 грн.;

П. 6.2 ст. 6, п. 7.1 ст. 7 та п. 9.2 ст. 9 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в результаті чого донарахуванню підлягає сума єдиного внеску у розмірі - 1452,00 грн.;

П. 4 ст. 6 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у результаті чого відбулось несвоєчасне подання звітів про сум нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2015 року;

Ст. 51, п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 ПКУ та порядку заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та суми утриманого з них податку за перевіряє мий період надавалась з помилками та не в повному обсязі.

Позивач не погоджується з висновками, що наведені в акті перевірки та вважає їх необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим, прийняті на підставі висновків вказаного акту податкові-повідомлення рішення, які оскаржує ПП ШАКЛІН ГРУП мають бути скасовані.

Ухвалою суду від 20.08.2018 року відрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.09.2018 року.

06.09.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДФС в Одеській області не визнає, не погоджується з доводами позивача та вважає, що позо не належить до задоволення.

07.11.2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 15.11.2018 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд поновив провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2019 року.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові та у відповіді на відзив на адміністративний позов.

Представники відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Суд вислухав думку представників сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Суд зазначає, що згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 ПКУ та на підставі наказу від 14.03.2018 року № 1741, ГУДФС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка ПП ШАКЛІН ГРУП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

Термін проведення перевірки продовжувався з 10.04.2018 року по 16.04.2018 року на підстав наказу ГУ ДФС в Одеській області від 06.04.20148 року № 2426.

30.03.2018 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено запит на адресу ПП ШАКЛІН ГРУП з приводу необхідності надання даних бухгалтерського обліку та первинної документації.

03.04.2018 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено запит на адресу ПП ШАКЛІН ГРУП з приводу необхідності надання пояснень з документальними підтвердженнями щодо реалізації чи не реалізації імпортованих підприємством автомобілів, первинну документацію.

13.04.2018 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено запит на адресу позивача щодо необхідності надання оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів, регістрів бухгалтерського обліку та роз'яснення, яким чином відображені у бухгалтерському обліку підприємства задекларовані показники у звітах про фінансові результати підприємства.

16.04.2018 року ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 415/15-32-14-07/38294979 про ненадання позивачем до перевірки даних бухгалтерського обліку ПП ШАКЛІН ГРУП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року - 31.12.2017 року.

Позивач стверджує, що під час перевірки посадові особи ГУ ДФС в Одеській області не прийняли до уваги документи, які ПП ШАКЛІН ГРУП надали у паперовому вигляді, та просили надати інформацію в електронному вигляді через бухгалтерський електронний програмний документооборот та облік M.E. DOC , проте позивач повідомив перевіряючим, що такої можливості не має, у зв'язку із вилученням на підприємстві 31.03.2017 року співробітниками прокуратури Одеської області всю первинну документацію, комп'ютери та системні блоки, на яких містилися налаштування звантажених програм 1С , M.E. DOC , які після повернення техніки збиті, а відомості бухгалтерського обліку відсутні.

23.04.2018 року, за результатами документальної планової виїзної перевірки ПП ШАКЛІН ГРУП складено акт № 874/15-32-14-07/38294979, з огляду на який, відповідачем, встановлено порушення ПП ШАКЛІН ГРУП :

п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 ПКУ, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 0,1.04.2016 року по 30.09.2017 року всього у сумі 4 759 045,00 грн., в тому числі: за 2015 рік у сумі 1474154,00 грн., за 2016 рік у сумі 1405382,00 грн., за 2017 рік у сумі 1879510,00 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 924468,00 грн., у тому числі за квітень 2015 року в сумі 36897,00 грн., травень 2015 року в сумі 30502,00 грн., червень 2015 року в сумі 29364,00 грн., липень 2015 року в сумі 52907,00 грн., вересень 2015 року в сумі 10610,00 грн., жовтень 2015 року в сумі 32232,00 грн., листопад 2015 року в сумі 19933,00 грн., грудень 2015 року в сумі 48180,00 грн., січень 2016 року в сумі 35852,00 грн., лютий 2016 року в сумі 48365,00 грн., березень 2016 року в сумі 1467,00 грн., квітень 2016 року в сумі 23700,00 грн., травень 2016 року в сумі 333,00 грн., червень 2016 року в сумі 23070,00 грн., липень 2016 року в сумі 34772,00 грн., серпень 2016 року в сумі 36489,00 грн., вересень 2016 року в сумі 69427,00 грн., жовтень 2016 року в сумі 7784,00 грн., листопад 2016 року в сумі 2500,00 грн., грудень 2016 року в сумі 22157,00 грн., квітень 2017 року в сумі 99151,00 грн., червень 2017 року в сумі 63546,00 грн., липень 2017 року в сумі 53037,00 грн., серпень 2017 року в сумі 79834,00 грн., вересень 2017 року в сумі 22485,00 грн., листопад 2017 року в сумі 7233,00 грн., грудень 2017 року в сумі 32641,00 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 119124,00 грн., у тому числі за серпень 2015 року в сумі 2532,00 грн., грудень 2017 року в сумі 116592,00 грн.;

п.п. 14.1.180, п. 14.1, ст. 14, п. 127.1 ст. 127, п.п. 162.1.3, п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.1, п.п. 164.1.2, п. 164.1, п.п. 164.2.5, п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 ПКУ, не сплачено (не перераховано) податковим агентом податок на доходи фізичних осіб до бюджету за період, що перевірявся в сумі 37430,00 грн., у т. ч. за 2015 рік - 12200,00 грн., за 2016 рік - 17880,00 грн., за 2017 рік - 7350,00 грн.;

п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення , п.п. 162.1.3, п. 162.1 ст. 162, п.п. 163.1.1, п.п. 163.1.2, п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.1, п.п. 164.1.2, п. 164.1, п.п. 164.2.5, п. 164.2 ст. 164 ПКУ, не сплачено військовий збір за 2015-2017 роки на загальну суму 3322,50 грн., у т.ч. за 2015 рік - 1220,00 грн., за 2016 рік - 1490,00 грн., за 2017 рік - 612,50 грн.;

п. 6.2 ст. 6, п. 7.1 ст. 7 та п. 9.2 ст. 9 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в результаті чого донарахуванню підлягає сума єдиного внеску у розмірі - 1452,00 грн.;

п. 4 ст. 6 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у результаті чого відбулось несвоєчасне подання звітів про сум нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2015 року;

ст. 51, п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 ПКУ та порядку заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та суми утриманого з них податку за перевіряє мий період надавалась з помилками та не в повному обсязі.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 23.04.2018 року № 874/15-32-14-07/38294979, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується із частиною встановлених ГУ ДФС в Одеській області під час перевірки порушень та звернувся до суду з вимогами про скасування відповідних податкових повідомлень-рішень.

Так, 15.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0225171307 відповідно до якого, у зв'язку із встановленням порушень п.п. 14.1.180, п. 14.1, ст. 14, п. 127.1 ст. 127, п.п. 162.1.3, п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.1, п.п. 164.1.2, п. 164.1, п.п. 164.2.5, п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 ПКУ, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 37430,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 27647,50 грн.

15.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019114407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за податковими зобов'язання у розмірі 4759046,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 821223,00 грн.

15.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019261407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями у розмірі 924468,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 231117,00 грн.

15.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019171407 відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 119124,00 грн.

15.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019381407 про застосування до ПП ШАКЛІН ГРУП штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 18379,81 грн. та 1503,33 грн.

Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України , платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. 134.1.1, пп. 134.1.2, пп. 134.1.3, пп. 134.1.4, пп. 134.1.5, п. 134.1 ст. 134 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся, об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи; дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;дохід операторів, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу; дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

Приписами п. 135.1 ст. 135 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.3 статті 198 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), встановлює, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 198.2 статті 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної;б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п 198.5 ст. 198 ПКУ (ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (у редакції, чинній до 03.01.2017 року), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

Приписами ч. ч. 1, 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (у редакції, чинній до 03.01.2017 року), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність ( у редакції чинній з 03.01.2017 року), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (у редакції чинній з 03.01.2017 року), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, які стали підставою, для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з приводу збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість, ґрунтуються наступних доводах.

Так, в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року встановлено його заниження на загальну суму 4 759 045грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 1 474 154 грн., за 2016 рік у сумі 1 405 382 грн., за 2017 рік у сумі 1 879 510 грн.

Підставою для таких висновків стали твердження відповідача щодо відсутності ведення на підприємстві бухгалтерського обліку та не підтвердження документально даних фінансового звіту малого підприємства за 2015 та 2016 роки, а також, заниження рядка 01 декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку всього у сумі 811 754 грн. за 2017 рік.

На підтвердження правильності ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, підтвердження сум, що вказані у фінансових звітах позивача за 2015, 2016, 2017 роки, а також, з метою спростування висновків відповідача, які стали підставою для нарахування позивачу податку на прибуток, суду надано копії первинних документів за період з 2015 по 2017 роки, на підставі яких сформовано фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва, та зведені таблиці щодо сум отриманого доходу за господарськими операціями, на підтвердження реальності яких складено відповідні первинні документи, що на думку суду, спростовує висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість за період з 2015 по 2017 роки з підстав відсутності ведення на підприємстві бухгалтерського обліку та не підтвердження документально даних фінансового звіту.

Щодо висновків відповідача з приводу заниження позивачем доходу за 2017 рік у сумі 811754 грн. у зв'язку із реалізацією імпортованих із США автомобілів, суд зазначає наступне.

Під час перевірки ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до листа Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області від 19.04.2018 року № 31/15-2379, встановлено факт реалізації ПП ШАКЛІН ГРУП 5 імпортованих автомобілів:

Легковий автомобіль (електромобіль), що був у використанні - 1 шт. - марка автомобіля NISSAN, модель LEAF, номер кузова № НОМЕР_17 імпортованого згідно ВМД № 100503 у лютому 2017 року, реалізований фізичній особі ОСОБА_3, згідно з договором, укладеним у СГ № 8, акт огляду 7380/17/000013 від 08.02.2017 року, загальна вартість з ПДВ - 240 068,45 грн.;

Легковий автомобіль (електромобіль), що був у використанні - 1 шт. - марка автомобіля NISSAN, модель LEAF, номер кузова № НОМЕР_18 імпортованого згідно ВМД № 1005200 у лютому 2017 року, реалізований фізичній особі ОСОБА_4, згідно з договором, укладеним у СГ № 9, акт огляду 7380/17/000008 від 07.02.2017 року, загальна вартість з ПДВ - 168 096 грн.;

Легковий автомобіль (електромобіль), що був у використанні - 1 шт. - марка автомобіля NISSAN, модель LEAF, номер кузова № НОМЕР_19 імпортованого згідно ВМД № 1487 у травні 2017 року, реалізований фізичній особі ОСОБА_5, згідно з договором, укладеним у СГ № 16, акт огляду 7380/17/000019 від 23.09.2017 року, загальна вартість з ПДВ - 198 930 грн.;

Легковий автомобіль (електромобіль), що був у використанні - 1 шт. - марка автомобіля NISSAN, модель LEAF, номер кузова № НОМЕР_20 імпортованого згідно ВМД № 100261 у січні 2017 року, реалізований фізичній особі ОСОБА_6, згідно з договором, укладеним у СГ № 7, акт огляду 7380/17/000012 від 23.09.2017 року, загальна вартість з ПДВ - 179 706 грн.;

Легковий автомобіль, що був у використанні - 1 шт. - марка автомобіля VOLKSWAGEN, модель E-GOLF, номер кузова № НОМЕР_21 імпортованого згідно ВМД № 1474 у червні 2017 року, реалізований фізичній особі ОСОБА_7, згідно з договором, укладеним у СГ № 22, акт огляду 7380/17/000021 від 23.09.2017 року, загальна вартість з ПДВ - 197 304 грн.

Суд зазначає, що відповідач в акті перевірки зазначає, що всього позивачем було імпортовано із США 21 автомобіль, 12 з яких реалізовано та за фактом реалізації складено відповідні податкові накладні, які включені у склад податкових зобов'язань згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за відповідні періоди.

ПП ШАКЛІН ГРУП надало суду митні декларації, за якими реалізовані автомобілі ввезені на митну територію України, виписки, з яких вбачається факт сплати коштів фізичними особами ПП ШАКЛІН ГРУП за перевезення, доставку та купівлю автомобілів, меморіальні ордери та податкові накладні, договори купівлі-продажу, специфікації.

На підтвердження факту ввезення на митну територію України автомобілів, які наведені у листі Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області від 19.04.2018 року № 31/15-2379, позивач надав копії відповідних митних декларацій, договори купівлі-продажу з специфікаціями.

При цьому, з огляду на акт перевірки та відзив на адміністративний позов, доводи ГУ ДФС в Одеській області щодо заниження позивачем сум доходу, отриманого у 2017 році та відповідно податку на прибуток, що має бути сплачений підприємством, ґрунтується лише на отриманій від центру МВС інформації про реєстрацію транспортних засобів, що імпортовані ПП ШАКЛІН ГРУП за певними фізичними особами, відповідач взагалі не досліджував факту отримання позивачем коштів від вказаних фізичних осіб за реалізовані транспортні засоби, тоді як на думку суду, факт встановлення отримання підприємством коштів за реалізований товар має бути взятий до уваги при встановленні дотримання чи порушення законодавства в частині нарахування та сплати податку на прибуток, тоді як в даному випадку відповідач вказаний факт взагалі не досліджував та керувався лише відповіддю на запит, що надана центром МВС, що є суттєвим порушенням на думку суду та свідчить про неправомірність висновків відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що податкове повідомлення рішення № 0019114407 належить до скасування.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, встановлено заниження нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року у сумі 924 468 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року - 31.12.2017 року всього у сумі 119 124 грн.

Так, однією із підстав для такого висновку, ГУ ДФС в Одеській області стало встановлення факту заниження позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 4500,00 грн., у зв'язку із недекларуванням податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПФ ІМУНІТЕТ , тоді як ПФ ІМУНІТЕТ задекларовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 4500,00 грн.

Суд зазначає, що між позивачем та ПФ ІМУНІТЕТ , укладено договір транспортного експедирування № 13/10/17 від 13.10.2017 року про надання ПП ШАКЛІН ГРУП на адресу ПФ ІМУНІТЕТ транспортно-експедиторських послуг.

За результатом надання послуг, ПП ШАКЛІН ГРУП складено 17.10.2017 року податкові накладні № 19,18, в яких невірно вказано код ЄДРПОУ контрагента, у зв'язку із чим позивач надав 01.11.2017 року розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 1 та № 2 у зв'язку із виправленням помилки в індивідуальному податковому номері покупця, кориговані накладні прийнято ДФС України.

17.10.2017 року позивачем виписано та зареєстровано податкові накладні № 36 та № 37 про надання на адресу ПФ ІМУНІТЕТ послуг з перевезення вантажів на суму 13500,00 грн. та 13500, 00 грн. відповідно, у тому числі ПДВ 2250,00 грн. та 2250,00 грн. відповідно.

Таким чином, доводи відповідача з приводу недекларування позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 4500,00 грн. у декларації за жовтень 2017 року спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо доводів відповідача в акті перевірки з приводу реалізації 5 імпортованих автомобілів без виписки податкових накладних та без включення у склад податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає, що вказане порушення встановлено щодо реалізації 5 імпортованих автомобілів (4 автомобіля марки NISSAN та 1 автомобіль марки VOLKSWAGEN), про які судом вказано вище та встановлено, що відповідач не дослідив під час перевірки, а також не довів під час розгляду справи факт отримання підприємством коштів за реалізований товар, що на думку суду свідчить про протиправність висновків відповідача та прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області самостійно в акті перевірки вказує, що згідно банківських виписок сплата фізичними особами за вказані автомобілі відсутня, у зв'язку з чим відповідач визначає дату податкових зобов'язань за датою договорів та датою оформлення транспорту на покупця, тоді як ГУ ДФС в Одеській області взагалі не досліджувалися обставини, за яких вказані 5 автомобілів передані та зареєстровані за фізичними особами, а також, причину несплати станом на час проведення перевірки фізичними особами коштів за отримані автомобілі.

Також, в акті вказано, що з 21 імпортованих автомобілів підприємством реалізовано 17. 4 автомобілі є нереалізованими, не перебувають на балансі підприємства, що підтверджується довідкою, що надана бухгалтером підприємства. Таким чином, відповідач, враховуючи встановлену нестачу 4 імпортованих автомобілів ПП ШАКЛІН ГРУП та відсутність факту реалізації вказаних автомобілів у 2018 році, вважає, що ПП ШАКЛІН ГРУП повинно було нарахувати податкові зобов'язання у розмірі 21091,83 грн., враховуючи факт декларування підприємством податкового кредиту внаслідок імпорту вищевказаних автомобілів у наступних податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що відсутність на балансі підприємства основних засобів, ТМЦ та відсутність засобів на позабалансовому рахунку підприємства обліку вказаних автомобілів, на думку суду є недостатнім доказом їх нестачі, оскільки, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, позивач імпортував із-за кордону автомобілі з метою їх подальшої реалізації іншим особам, відсутність факту розрахунку з позивачем за отримані автомобілі фізичними особами станом на час перевірки та відсутність даних з приводу реєстрації за цими фізичними особами таких автомобілів, на думку суду не є беззаперечним фактом нестачі автомобілів та не доводить факту їх використання платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника та не спростовує можливості передачі вказаних автомобілів підприємством позивача покупцям та відстрочення розрахунків. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, приймає податкові повідомлення-рішення лише на підставі інформації отриманої з листа сервісного центру МВС, про який вказано вище судом, та довідки, що складена бухгалтером підприємства, не досліджуючи при цьому взагалі договірні відносини, що виникли між підприємством позивача та фізичними особами.

Так, представник позивача у письмових поясненнях на адміністративний позов зазначив, що ПП ШАКЛІН ГРУП згідно з деклараціями з березень 2017,за червень 2017, жовтень 2017 року задекларовано та перераховано на спец рахунок ДФС України сум ПДВ в розмірі 210 901,93 грн. під час оформлення вантажно-митних декларацій з поставки 4-х транспортних засобів та включено до складу податкових зобов'язань, зареєстровано податкову накладну, на даний час транспортні засоби не реалізовані та рахуються на підприємстві на підставі зареєстрованих митних декларацій з метою подальшого продажу та не використовуються для власного споживання.

Вказані доводи представник відповідача під час розгляду справи не спростував.

Під час перевірки відповідач встановив, що ПП ШАКЛІН ГРУП здійснювало операції, які обліковуються за нульовою ставкою, проте, згідно наданих коносаментів по організації міжнародного перевезення для підприємства ПП АВТОЕНТЕРПРАЙЗ на загальну суму 293 522,35 грн. встановлено відсутність жодного зазначення ПП ШАКЛІН ГРУП в коносаменті, ані як Вантажоотримувач, ані як учасник перевезення, які зазначаються у п. 4 або у п. 9. Тобто встановити надання даної послуги саме ПП ШАКЛІН ГРУП не має можливості.

Суд встановив, що між ПП ШАКЛІН ГРУП та ПП Автоентерпрайз укладено договір № 70 транспортного експедирування від 05.07.2016 року. У відповідності до умов вказаного договору, ПП ШАКЛІН ГРУП зобов'язується за плату і за рахунок коштів клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг (пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів ПП Автоентерпрайз , у тому числі морських міжнародних перевезень, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу). Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 вказаного договору передбачено право ПП ШАКЛІН ГРУП укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями, агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами та нерезидентами, для виконання своїх зобов'язань за договором.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, суду надано рахунки на оплату, акти надання послуг, платіжні доручення.

03.05.2013 року між ТОВ Бі Ес Ей Юкрейн ЛТД , агент морської суднохідної лінії EVERGREEN MARINE CORPORATION та ПП ШАКЛІН ГРУП укладено договір №10Э, відповідно до умов якого ТОВ Бі Ес Ей Юкрейн ЛТД надає ПП ШАКЛІН ГРУП послуги з морських перевезень зовнішньоторгових і транзитних вантажів.

На підтвердження виконання умов договору між ТОВ Бі Ес Ей Юкрейн ЛТД та ПП ШАКЛІН ГРУП суду надано: платіжні доручення, рахунки.

Судом встановлено, що з огляду на наявні в матеріалах справи коносаменти, перевезення вантажу, отримувачем якого є ПП Автоентерпрайз здійснювалося через морську суднохідну лінію EVERGREEN MARINE CORPORATION , агентом якої є ТОВ Бі Ес Ей Юкрейн ЛТД .

На думку суду, вказані документи є достатніми та належними доказами на підтвердження факту реалізації послуги з перевезення вантажу на адресу ПП Автоентерпрайз , саме ПП ШАКЛІН ГРУП , за участі третіх осіб, що не суперечить положенням договору між позивачем та його контрагентом, а отже, позивач вірно обліковував операції з міжнародного перевезення вантажів за нульовою ставкою, а висновки ГУ ДФС в Одеській області в цій частині є неправомірними.

З приводу доводів в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Гольфстрим ТМ , ТОВ Оптима Експерт , ТОВ УКРЕКСПОРТРЕЙД , ТОВ ДЕЛЬПОРТ , ТОВ ДРИМТАУН , ТОВ ЛЕГОБУД , ТОВ СЕЛФТЕКС , ТОВ ШТРІХМЕД , ПП ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ , ТОВ ВАЙС ТОРГ , ТОВ НВП РЕЗИНОТЕХНІК суд зазначає наступне.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ Гольфстрим ТМ позивач надав суду, договір про надання послуг з організації та перевезення вантажів, податкові накладні, рахунки на оплату, акти надання послуг. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ Оптима Експерт позивач надав суду: договір про транспортно-експедиторські послуги, рахунки на оплату, акти надання послуг. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ УКРЕКСПОРТРЕЙД позивач надав суду: договір транспортного експедирування, рахунки на оплату, акти надання послуг. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ ДЕЛЬПОРТ позивач надав суду: договір про організацію перевезення вантажів, рахунки на оплату, акти надання послуг. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ ВАЙС ТОРГ позивач надав суду: договір поставки товарів, видаткову накладну, рахунки на оплату, податкову накладну. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ ДРИМТАУН позивач надав суду: договір про організацію перевезення вантажів, рахунки на оплату, акти надання послуг. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ ЛЕГОБУД позивач надав суду: договір про організацію та перевезення вантажів, рахунки на оплату, акти прийому-передачі виконаних робіт. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ СЕЛФТЕКС позивач надав суду: договір про організацію перевезення вантажів, податкові накладні, рахунки на оплату, акти надання послуг. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ ШТРІХМЕД позивач надав суду: договір про надання послуг з організації та перевезення вантажів, рахунки на оплату, акти надання послуг. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ПП ЕКСІМТРАНССЕРВІС-ПІВДЕНЬ позивач надав суду: договір про надання послуг з організації та перевезення вантажів, виписки по рахунку, платіжні доручення, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ НВП РЕЗИНОТЕХНІК позивач надав суду: договір поставки, платіжні доручення, видаткові накладні, податкові накладні. Зауважень до первинних документів відповідач не вказав.

Суд зазначає, що з огляду на зміст акту перевірки, висновки контролюючого органу про нереальність та безтоварність господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами ґрунтуються лише на отриманій відповідачем від інших податкових органів податковій інформації та рішеннях суду, опрацювавши які ГУ ДФС в Одеській області зробило висновок, що контрагенти позивача неспроможні виконувати роботи (послуги) у зв'язку із відсутністю трудових та фінансових ресурсів, основних засобів.

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

Суд зазначає, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів послуги ПП ШАКЛІН ГРУП не отримано.

Суд зазначає, що судові рішення, на які посилається в акті перевірки відповідач щодо фіктивності підприємств-контрагентів позивачів не є вироками суду у відношенні посадових осіб вказаних підприємств, якими встановленому їх вину у вчиненні злочину щодо створення підприємств з ознаками фіктивності. Проте, суд зазначає, що саме вирок суду у кримінальній справі у відношенні посадових осіб підприємства-контрагента позивача є належним доказом для визнання господарської операції безтоварною та фіктивною.

Щодо висновків відповідача з приводу нереальності господарських операцій позивача з придбання дизельного палива та бензину у ТОВ С Кард Сервіс та ТОВ Форвей , у зв'язку із ненаданням до перевірки інформації, яким чином паливно-мастильні матеріали були обліковані на підприємстві та, на які потреби воно було у подальшому списано, враховуючи відсутність машин або іншої техніки на балансі ПП ШАКЛІН ГРУП , а також у зв'язку із ненаданням даних бухгалтерського обліку, суд зазначає наступне.

01.07.2015 року між ПП ШАКЛІН ГРУП та ТОВ С Кард Сервіс укладено договір № СКО-175 поставки товарів з використанням пластикових смарт-карт. Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товари через мережу АЗС, з операторами яких укладені відповідні угоди, з використанням пластикових смарт-карт, а покупець зобов'язується приймати у власність товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну), в порядку та на умовах, визначених в Договорі.

Відповідно до умов договору, пластикова смарт-карта технічний зсіб, пред'явлення якого дає право на отримання покупцем (його довіреною особою) товарів на АЗС, який обліковує об'єм та марку (вид) відпущених (поставлених) твоарів. Пластикова смарт-карта не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операцій відпуску (передачі) товарів. Пред'явлення смарт-карти дозволяє її пред'явнику отримати товари від імені та за рахунок покупця.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивач надав суду акти прийому передачі товару, видаткові накладні, платіжні доручення.

24.07.2014 року між ПП ШАКЛІН ГРУП та ТОВ Форвей укладено договір № КЦ 2596 поставки товарів з використанням пластикових смарт-карт. Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товари на АЗС з використанням пластикових смарт-карт, а покупець зобов'язується приймати у власність товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну), в порядку та на умовах, визначених в Договорі.

Відповідно до умов договору, пластикова смарт-карта технічний засіб, пред'явлення якого дає право на отримання покупцем (його довіреною особою) товарів на АЗС, який обліковує об'єм та марку (вид) відпущених (поставлених) товарів. Пластикова смарт-карта не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операцій відпуску (передачі) товарів. Пред'явлення смарт-карти дозволяє її пред'явнику отримати товари від імені та за рахунок покупця.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивач надав суду акти прийому передачі товару, платіжні доручення.

Суд зазначає, що ненадання доказів позивачем під час перевірки щодо використання та обліку придбаних дизельного пального та бензину, за відсутності у відповідача зауважень до первинних документів, що надані позивачем та враховуючи, що позивач надав суду докази на підтвердження сплати коштів за отримані товари, не є достатнім доказом, що свідчить про нереальність господарських операцій вчинених позивачем із ТОВ С Кард Сервіс та ТОВ Форвей . Відповідач в акті перевірки взагалі не надає оцінку дослідженим під час перевірки первинним документам за вказаними господарськими операціями та робить висновки щодо нереальності господарських операцій лише на підставі ненадання пояснень щодо подальшого використання придбаних матеріалів, залишаючи поза увагою безпосередньо господарські операції, які в даному випадку мали б досліджуватися контролюючим органом першочергово.

Таким чином, з огляду на викладені судом обставини, суд робить висновки, що податкові повідомлення рішення від 15.05.2018 № 0019261407 та № 0019171407 є протиправними та належать до скасування.

Щодо порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.

З огляду на акт перевірки, відповідач встановив, що позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних за період 2015-2016 роки: № 20 від 21.12.2015 року, № 17 від 17.12.2015 року, № 15 від 17.12.2015 року, № 16 від 17.12.2015 року, № 13 від 16.12.2015 року, № 22 від 27.11.2015 року, № 24 від 23.12.2015 року, № 6 від 06.11.2015 року, № 18 від 25.02.2016 року, № 17 від 25.02.2016 року, № 23 від 23.12.2015 року, № 25 від 23.12.2015 року, № 22 від 22.12.2015 року, № 4 від 08.07.2015 року, № 34 від 29.07.2016 року, № 26 від 08.04.2016 року, № 3 від 06.07.2015 року, № 15 від 29.05.2015 року, № 32 від 10.11.2016 року, № 26 від 29.12.2015 року, № 9 від 09.12.2015 року; за період 2017 року: № 40 від 27.02.2017 року, № 41 від 27.02.2017 року, № 42 від 27.02.2017 року, № 43 від 27.02.2017 року, № 44 від 27.02.2017 року, № 46 від 27.03.2017 року, № 47 від 31.03.2017 року, № 48 від 31.03.2017 року, № 50 від 31.03.2017 року, № 49 від 31.03.2017 року, № 51 від 31.03.2017 року, № 57 від 29.06.2017 року, № 6 від 05.09.2017 року, № 37 від 17.10.2017 року, № 36 від 17.10.2017 року, № 26 від 15.11.2017 року.

15.05.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування до ПП ШАКЛІН ГРУП штрафу за затримку реєстрації на 15 днів і менше у сумі 183 79,81 грн. та 1503,33 грн. за затримку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Відповідно до п. 201,201.10 ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

При цьому, суд встановив, що 22.03.2017 року ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 433/15-32-12-02/38294979 про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ПП ШАКЛІН ГРУП за період з 01.11.2015 року по 30.12.2016 року, в якому встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних: № 20 від 21.12.2015 року, № 17 від 17.12.2015 року, № 15 від 17.12.2015 року, № 16 від 17.12.2015 року, № 13 від 16.12.2015 року, № 22 від 27.11.2015 року, № 24 від 23.12.2015 року, № 6 від 06.11.2015 року, № 18 від 25.02.2016 року, № 17 від 25.02.2016 року, № 23 від 23.12.2015 року, № 25 від 23.12.2015 року, № 22 від 22.12.2015 року, № 34 від 29.07.2016 року, № 26 від 08.04.2016 року, № 32 від 10.11.2016 року, № 26 від 29.12.2015 року, № 9 від 09.12.2015 року та розраховано штрафні санкції у розмірі 13628,45 грн.

Вказану суму штрафних санкцій позивач сплатив 21.04.2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 267 від 21.04.2017 року.

Тобто, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач не врахував факт проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ПП ШАКЛІН ГРУП за період з 01.11.2015 року по 30.12.2016 року, не врахував факт сплати позивачем штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних за вказаний період та провів повторно перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних за вказаний період та повторно нарахував штрафні санкції, що є протиправним, оскільки суб'єкт господарювання не може двічі притягуватися за одне і те ж саме правопорушення.

Таким чином, оскільки в розрахунок штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних за період 2015-2017 року, увійшла сума штрафу, що вже сплачена позивачем, а нарахування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних є дискреційними повноваженнями контролюючого органу, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0019381407 є протиправним та належить до скасування.

Щодо висновків відповідача з приводу порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині несплати ПП ШАКЛІН ГРУП , як податковим агентом, податку на доходи фізичних осіб до бюджету, суд зазначає наступне.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивачем не сплачено як податковим агентом податок на доходи фізичних осіб у зв'язку із сплатою ОСОБА_9 орендної плати за оренду належного їй нежитлового приміщення, фізичним особам ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 орендної плати за оренду транспортних засобів.

При цьому в акті перевірки зазначено, що податок на доходи фізичних осіб сплачено ПП ШАКЛІН ГРУП за використання транспортних засобів орендованих у фізичної особи ОСОБА_12 31.08.2015 року у сумі 2700,00 грн.

Відповідно до пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Приписами п. 171.2 ст. 171 ПКУ передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

Згідно з п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Суд встановив, що 05.06.2014 року між ПП ШАКЛІН ГРУП та ОСОБА_12 укладено договір найму (оренди) транспортних засобів, а саме: вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_7, напівпричіп контейнеровоз, реєстраційний номер НОМЕР_8. У п. 12 договору вказано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення транспортних засобів, якщо наймач не вносить плату за користування протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Договір укладено строком на три роки та посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

05.06.2014 року між ПП ШАКЛІН ГРУП та ОСОБА_12 укладено договір найму (оренди) транспортних засобів, а саме: вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_9, напівпричіп контейнеровоз, реєстраційний номер НОМЕР_10. У п. 12 договору вказано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення транспортних засобів, якщо наймач не вносить плату за користування протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Договір укладено строком на три роки та посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

05.06.2014 року між ПП ШАКЛІН ГРУП та ОСОБА_12 укладено договір найму (оренди) транспортних засобів, а саме: вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_11, напівпричіп контейнеровоз, реєстраційний номер НОМЕР_12. У п. 12 договору вказано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення транспортних засобів, якщо наймач не вносить плату за користування протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Договір укладено строком на три роки та посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

07.04.2018 року ОСОБА_12 письмово повідомив ПП ШАКЛІН ГРУП про розірвання договорів оренди у зв'язку із порушенням позивачем п. 12 Договору.

ПП ШАКЛІН ГРУП сплатило ОСОБА_12 31.08.2015 року оренду плату за час користування транспортними засобами відповідно до платіжного доручення № 357, сплатило 31.08.2015 року податок на доходи фізичних осіб, як податковий агент, та військовий збір.

В подальшому, оскільки договори між ПП ШАКЛІН ГРУП та ОСОБА_12 розірвані у серпні 2015 року, позивач правомірно не сплачував податок на доходи фізичних осіб, як податковий агент, оскільки у цей період договори вже не були чинними та ПП ШАКЛІН ГРУП не використовувало транспортні засоби ОСОБА_12, що додатково підтверджується повідомленням, в якому вказано, що транспортні засоби знаходяться у його власності.

11.04.2014 року між ПП ШАКЛІН ГРУП та ОСОБА_11 укладено договір найму (оренди) транспортних засобів, а саме: вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_13, напівпричіп контейнеровоз, реєстраційний номер НОМЕР_14. У п.12 договору вказано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення транспортних засобів, якщо наймач не вносить плату за користування протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Договір укладено строком на три роки та посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

12.08.2014 року ОСОБА_11 письмово повідомив ПП ШАКЛІН ГРУП про розірвання договору оренди у зв'язку із порушенням позивачем п. 12 Договору.

У зв'язку з тим, що договір між ПП ШАКЛІН ГРУП та ОСОБА_11 розірваний у серпні 2014 року, позивач правомірно у період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, який перевірявся відповідачем не сплачував податок на доходи фізичних осіб, як податковий агент, оскільки у цей період договір вже не був чинним та ПП ШАКЛІН ГРУП не використовувало транспортний засіб ОСОБА_11, що додатково підтверджується повідомленням, в якому вказано, що транспортний засіб знаходиться у його власності.

04.04.2014 року між ПП ШАКЛІН ГРУП та ОСОБА_10 укладено договір найму (оренди) транспортних засобів, а саме: вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_15, напівпричіп контейнеровоз, реєстраційний номер НОМЕР_16. У п.12 договору вказано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення транспортних засобів, якщо наймач не вносить плату за користування протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Договір укладено строком на три роки та посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

01.08.2014 року ОСОБА_13 письмово повідомив ПП ШАКЛІН ГРУП про розірвання договору оренди, у зв'язку із порушенням позивачем п. 12 Договору.

У зв'язку з тим, що договір між ПП ШАКЛІН ГРУП та ОСОБА_13 розірваний у серпні 2014 року, позивач правомірно у період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, який перевірявся відповідачем не сплачував податок на доходи фізичних осіб, як податковий агент, оскільки у цей період договір вже не був чинним та ПП ШАКЛІН ГРУП не використовувало транспортний засіб ОСОБА_10, що додатково підтверджується повідомленням, в якому вказано, що транспортний засіб знаходиться у його власності.

Також, суд встановив, що 01.07.2012 року між ПП ШАКЛІН ГРУП та ОСОБА_9 укладено договір найму приміщення № 1, згідно з яким ОСОБА_9 надала в оренду ПП ШАКЛІН ГРУП нежитлове приміщення площею 68,8 кв. м., яке складається з 5 частин за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля 10/8, а також, меблі і обладнання, що в ньому розміщені та перераховані в Акті прийому - передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Розділ 3 вказаного договору регулює порядок орендної плати та порядку розрахунків. Так, п. 3.1 визначено, що орендар зобов'язується сплачувати орендодавцю за користування вказаним майном орендну плату за весь період оренди в розмірі 70000,00 грн. без ПДВ. Пунктом 3.2 передбачено, що орендна плата виплачується частинами на вимогу орендодавця, повний розрахунок проводиться по закінченню строку дії Договору, не пізніше 05.01.2019 року.

Суд зазначає, що відповідач в акті перевірки визначив, що оренда плата за вказаним договором складає 70000,00 грн. При цьому, посадові особи ГУ ДФС в Одеській області взагалі не досліджували питання сплати станом на час перевірки ПП ШАКЛІН ГРУП на користь ОСОБА_9 орендної плати за користування приміщенням, тоді як саме з фактом отримання коштів фізичною особою податкове законодавство пов'язує обов'язок позивача зі сплати податку на доходи фізичних осіб, як податковим агентом, тобто за відсутності сплати підприємством орендної плати, відсутній обов'язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб.

Суд встановив, що згідно з платіжним дорученням № 9 від 04.01.2019 року позивач сплатив на рахунок ОСОБА_9 оренду пату у розмірі 70000,00 грн. за договором оренди приміщення № 1 від 01.07.2012 року та згідно з платіжним дорученням № 7 від 04.01.2019 року, як податковий агент, сплати ПДФО 18 % за ОСОБА_9 за оренду приміщення згідно з договором № 1 від 01.07.2012 року у сумі 12600,00 грн. також, згідно з платіжним дорученням від 04.01.2019 року № 8 ПП ШАКЛІН ГРУП сплачено військовий збір у розмірі 1050,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що податкове повідомлення-рішення № № 0225171307 належить до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 104106,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 285 від 30.05.2018 року.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства ШАКЛІН ГРУП до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2018 року № 0225171307, № 0019141407, № 0019261407, № 0019171407, № 0019381407.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15.05.2018 року № 0225171307.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15 травня 2018 року № 0019141407.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15 травня 2018 року № 0019261407.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15 травня 2018 року № 0019171407.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15 травня 2018 року № 0019381407.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Приватного підприємства ШАКЛІН ГРУП сплачений судовий збір у розмірі 104 106 (сто чотири тисячі сто шість) 74 (сімдесят чотири) копійки.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Приватне підприємство ШАКЛІН-ГРУП (вул. Бабеля, 10, кв.8, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ: 38294979).

Відповідач - (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ: 39398646).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 25.02.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.