Ухвала
від 25.02.2019 по справі 320/303/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 лютого 2019 року м. Київ           № 320/303/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження, третя особа: Київський обласний центр зайнятості, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження, третя особа, Київський обласний центр зайнятості, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 163192, 59 грн.

У зв'язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 23.01.2019 позовна заява залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

У вказаній ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та встановлені способи їх усунення, а саме запропоновано подати до суду оригінал документа про доплату судового збору у розмірі 17, 61 грн. за вимогу майнового характеру, з урахуванням раніше сплаченої суми збору відповідно до платіжного доручення від 23.08.2018 № 162; заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав, ніж вказані у позові; пояснення з документально підтверджуючими доказами відсутності за позивачем статусу суб'єкта владних повноважень (у разі підтвердження відсутності за позивачем статусу суб'єкта владних повноважень, надати суду обґрунтовані пояснення підстав звернення до суду адміністративної юрисдикції з даним позовом).

Копія вищевказаної ухвали суду направлялася позивачеві на адресу, що вказана у позові та отримана останнім 08.02.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0113329495697 Київ-133). Суд зазначає, що останнім днем на усунення виявлених судом недоліків позовної заяви було 18.02.2019.

В свою чергу, в межах встановленого судом строку, 07.02.2019, через канцелярію суду від позивача найшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого ухвалою суду від 11.02.2019 відмовлено та продовжено позивачеві на десять днів строк дня усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі 17, 61 грн. за вимогу майнового характеру, з урахуванням раніше сплаченої суми збору відповідно до платіжного доручення від 23.08.2018 № 162; заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав, ніж вказані у позові; пояснення з документально підтверджуючими доказами відсутності за позивачем статусу суб'єкта владних повноважень (у разі підтвердження відсутності за позивачем статусу суб'єкта владних повноважень, надати суду обґрунтовані пояснення підстав звернення до суду адміністративної юрисдикції з даним позовом).

Копія вищевказаної ухвали суду направлялася позивачеві на адресу, що вказана у позові та отримана останнім 15.02.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0113329497207 Київ-133).

19 лютого 2019 року позивачем повторно подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке за своїм змістом повністю ідентичне раніше поданому клопотанню від 07.02.2019, у задоволенні якого ухвалою суду від 11.02.2019 відмовлено.

Вирішуючи питання щодо повторно заявленого 19.02.2019 клопотання (вх. № 4378/19) суд зазначає таке.

          Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та надати суду відповідні докази.

Слід зазначити, що судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя.

Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини «Справа Ейрі» від 09.10.1979).

Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).

Більш того, суд звертає увагу, що доводи заявника про відсутність коштів на рахунках управління не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015 № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який станом на день звернення з даним позовом до суду є чинним і в установленому законом порядку не змінений і не скасований, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Таким чином особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

          Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.11.2018 по справі № 826/6510/16.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення повторно поданого 19.02.2019 клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки 11.02.2019 судом вже вирішено аналогічне клопотання з тих самих підстав про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено.

Суд зазначає, що останнім днем на усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, з урахуванням ухвали суду від 11.02.2019, було 25.02.2019.

У встановлений судом строк вимоги ухвал суду від 23.01.2019 та від 11.02.2019 в частині подання оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі 17, 61 грн. за вимогу майнового характеру, з урахуванням раніше сплаченої суми збору відповідно до платіжного доручення від 23.08.2018 № 162; заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав, ніж вказані у позові; пояснення з документально підтверджуючими доказами відсутності за позивачем статусу суб'єкта владних повноважень (у разі підтвердження відсутності за позивачем статусу суб'єкта владних повноважень, надати суду обґрунтовані пояснення підстав звернення до суду адміністративної юрисдикції з даним позовом), позивачем не виконані взагалі.

Таким чином, вимоги суду в установлений судом строк позивачем не виконані, доказів в порядку усунення виявлених недоліків не надано; правом, передбаченим частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України щодо продовження процесуального строку в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивач не скористався.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Одночасно суд роз'яснює, що в силу вимог частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

позовну заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного спеціалізованого підприємства з управління капітальним будівництвом зони відчуження, третя особа: Київський обласний центр зайнятості, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, – повернути позивачеві без розгляду разом із доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Панченко Н.Д.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.02.2019
Оприлюднено28.02.2019
Номер документу80099959
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —320/303/19

Ухвала від 17.11.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ступак Ольга В`ячеславівна

Постанова від 02.10.2020

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кухар С. В.

Ухвала від 14.09.2020

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кухар С. В.

Ухвала від 20.08.2020

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кухар С. В.

Рішення від 24.07.2020

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Горбачова Ю. В.

Ухвала від 19.04.2019

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Горбачова Ю. В.

Ухвала від 15.03.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 25.02.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 18.02.2019

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Горбачова Ю. В.

Ухвала від 11.02.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні