Ухвала

від 17.11.2020 по справі 320/303/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 320/303/19

провадження № 61-16537ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Врожайний на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 липня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Врожайний про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Врожайний (далі - ТОВ Врожайний ) про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ Врожайний укладений договір оренди земельної ділянки, терміном на 10 років, який 17 червня 2012 року зареєстрований відділом Держкомзему у Мелітопольскому районі за № 232300004001894. Згідно з пунктами 9,10,11 вказаного договору оренди орендна плата вноситься у грошовій формі або натуральній формі у розмірі 2 022,12 грн, щорічно, але не менше 3,0 відсотків від вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки у рік розрахунку, без урахування індексів інфляції у строк не пізніше 01 листопада, щорічно. Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою та відповідно не дотримується терміну, зазначеного у договорі оренди землі, який є його істотною умовою. Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , він є спадкоємцем померлої. Таким чином, із 2013 року відповідачем у рахунок погашення заборгованості за користування земельною ділянкою не сплачено жодних грошових коштів. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою є невиконанням обов`язків, передбачених договором оренди землі та є порушенням статті 526 Цивільного кодексу України, що відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі та пункту д частини першої статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання спірного договору оренди.

Із урахуванням наведених обставин, позивач, уточнивши вимоги позову, просив розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Врожайний , зареєстрований відділом Держкомзему у Мелітопольському районі за № 232300004001894, стягнути із ТОВ Врожайний на його користь судові витати у розмірі 5 768,40 грн, з яких: 768,40 грн - сплата судового збору, 5 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 липня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у порушення норм чинного законодавства України не звертався до ТОВ Врожайний не сповіщав останнього про зміну власника земельної ділянки, будь-яких заяв, вимог щодо сплати орендної плати, документів, підтверджуючих набуття ним права власності на земельну ділянку площею 5,58 га кадастровий номер 2323081200:01:063:0019, розташовану на території Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, яка належала ОСОБА_2 , на адресу ТОВ Врожайний від позивача не надходило.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Врожайний , зареєстрований 17 червня 2012 року відділом Держкомзему у Мелітопольському районі за № 232300004001894.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ТОВ Врожайний було обізнано про смерть орендодавця ОСОБА_2 та про наявність у неї спадкоємця ОСОБА_1 , якому прийшло право власності на спірну земельну ділянку, проте жодних дій спрямованих на виконання договору оренди, а саме виплати орендної плати відповідачем не вчинено. Крім того, ТОВ Врожайний мало право виконати свій обов`язок щодо здійснення орендної плати шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса.

04 листопада 2020 року ТОВ Врожайний звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року , в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки (пункт 8 частини першої статті 176 ЦПК України).

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що оспорюваний договір оренди землі від 10 грудня 2010 року укладений строком на десять років, тобто до 10 грудня 2020 року; розмір орендної плати складає 2 022,12 грн.

Із позовом про розірвання договору оренди землі ОСОБА_1 звернувся у січні 2019 року. Отже, станом на момент звернення ОСОБА_1 із цим позовом до кінця дії оспорюваного договору оренди землі залишалося 23 місяці.

Враховуючи наведене, ціна позову у цій справі складає 46 508,76 грн (2 022,12 грн ? 23 місяці), що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.

Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки, касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, та касаційна скарга не містить передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Врожайний на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 липня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Врожайний про розірвання договору оренди земельної ділянкивідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик