Рішення

від 25.02.2019 по справі 826/14733/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2019 року № 826/14733/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайко Електронікс Юкрейн

Лімітед

до 1) Державної фіскальної служби України

2) Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

в Івано-Франківській області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, визнання

протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач 1), Головного управління ДФС у м. Києві в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач 2), з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, що полягає у не збільшенні суми податку у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 7123017 грн. на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 16 березня 2018 року №9046329819;

- зобов'язати відповідача 1 збільшити на 7123017 грн. суму податку у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 16 березня 2018 року №9046329819;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача 2 від 13 червня 2018 року №0000161202;

- зобов'язати відповідача 1 подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання законної сили рішенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем-1 в порушення вимог Податкового кодексу України допущено протиправну бездіяльність - не забезпечено своєчасне автоматичне збільшення суми на загальну суму 7123017 грн., на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами подання уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за лютий 2015 року, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем правомірно відображено суму 7123017 грн. уточнюючим розрахунком за березень 2018 року від'ємного значення ПДВ у зв'язку з самостійним виправленням помилки, яка містилась у податковій декларації за березень 2015 року, уточненої уточнюючим розрахунком за травень 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

12 жовтня 2018 року від представника відповідачів через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідачі не погоджуються з заявленими позовними вимогами, вважають їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за результатами камеральної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства України, яке є обов'язковим для виконання платником, а отже у діях відповідача 1 відсутні ознаки протиправності, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

30 жовтня 2018 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, згідно якої позивачем зазначено, що правова позиція відповідачів не відповідає нормам перехідних положень ПК України, позивач виконав встановлені ПК України умови для автоматичного збільшення реєстраційної суми в СЕА ПДВ на суму накопиченого за попередні періоди від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У відповідному судовому засіданні, суд на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов для подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

19 березня 2015 року позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якій задекларовано 7748689 грн. від'ємного значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку (рядок 30).

У травні 2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року від 19 травня 2015 року, в додатку 2 якого зменшено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування, на 7123017 грн.

16 березня 2018 року позивачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації з ПДВ за лютий - червень 2015 року для належного відображення відповідної суми від'ємного значення, оскільки при поданні уточнюючого розрахунку 19 травня 2015 року в додатку 2 зменшено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування, на 7123017 грн., однак дану суму помилково не вказано до збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в СЕА ПДВ.

16 травня 2018 року посадовою особою відповідача 2 проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування на поточний рахунок у банку від'ємного значення з ПДВ за березень 2015 року, результати якої оформені актом №7426/09-19-12-02-11/34078038 від 17 травня 2018 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України ; Закону України Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року №71-VIII; п.50.1 ст.50, п.200.4 ст.200 ПК України в частині достовірності нарахування податкового кредиту, від'ємного значення та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 2 винесено податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2018 року №0000161202, яким позивачу в порушення п.50.1 ст.50, п.200.4 ст.200 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 7123017 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано до відповідача 1 скаргу, яку рішенням від 23 серпня 2018 року №27409/6/99-99-11-01-01-25 залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Не погоджуючись з діями відповідача 1 та правомірністю винесення відповідачем 2 спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набрав законної сили з 01 січня 2015 року.

Згідно з пунктами 200-1.1., 200-1.2. статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29 липня 2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

За змістом приписів пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Згідно із п. 3 Порядку №569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Відповідно до п. 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., - 1 лютого 2015 року).

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року №643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість , відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами пунктами 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року (пункт 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 01 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу.

Згідно з пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема відповідно до п. 4: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно з пунктом 9-2 Порядку №569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

Згідно з пунктом 10 Порядку №569 ДФС:

1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі;

2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

30 липня 2015 року ДФС України на своєму офіційному сайті оприлюднено план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість від 16 липня 2015 року №643-VIII з удосконалення СЕА, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників СУМА НаклОтр, СУМА Митн та СУМА НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року; протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума СУМА Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим: починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою СУМА Накл.

Планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою СУМА Накл.;

- до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( СУМА Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року.

Враховуючи офіційну інформацію ДФС, протягом 03 серпня 2015 року відновлено, у тому числі, й позивача, право на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка відображається в рядку 2 Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за звітний період - лютий 2015 року, сформовано показник сума від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку , значення якого визначено у розмірі 7748689 грн.

У травні 2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року від 19 травня 2015 року, в додатку 2 якого зменшено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування, на 7123017 грн. Однак дану суму помилково не вказано до збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в СЕА ПДВ.

16 березня 2018 року позивачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації з ПДВ за лютий - червень 2015 року для належного відображення відповідної суми від'ємного значення, оскільки при поданні уточнюючого розрахунку у 19 травня 2015 року в додатку 2 зменшено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування, на 7123017 грн., яку не вказано до збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в СЕА ПДВ. Оскільки форма уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок була змінена Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, інформація, що містилась у рядку 24 наразі міститься у рядку 21; інформація, що містилася у рядку 31 наразі міститься у рядку 16.

Факт одержання декларації з ПДВ за лютий 2015 року та уточнюючих розрахунків за травень 2015 року та за березень 2018 року відповідачами не заперечується.

Актом №7426/09-19-12-02-11/34078038 від 17 травня 2018 року за результатами проведеною камеральної перевірки встановлено порушення позивачем наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України ; Закону України Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року №71-VIII; п.50.1 ст.50, п.200.4 ст.200 ПК України в частині достовірності нарахування податкового кредиту, від'ємного значення та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В акті перевірки зафіксовано, що станом на дату складення акту в інтегрованій картці платника саме на зазначену збільшену суму від'ємного значення в розмірі 7123017 грн. обліковується переплата, яка сформована за результатами документальних перевірок з лютого 2007 року по лютий 2011 року, в ході яких було зменшено залишок від'ємного значення попередніх періодів та винесено податкове повідомлення-рішення за формою В2.

За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що позивачем виявлено таку помилку у податковій декларації та на виконання статті 50 Податкового кодексу України подано уточнюючий розрахунок у встановлені Кодексом строки.

Однак, станом на час розгляду справи відповідачем не забезпечено своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем сум в декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року.

Оскільки відповідно до підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку, суд вважає, що дії відповідача 1 щодо не збільшення суми ПДВ у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 7123017 грн. на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 16 березня 2018 року №9046329819 є протиправними.

До податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Отже, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - червень 2015 року, поданого позивачем у березні 2018 року до контролюючого органу є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому Позивачем показники мали бути враховані відповідачем при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за березень 2015 року у сумі 7123017 грн.

Аналогічну позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №808/2469/16.

Таким чином, податкова декларація за березень 2015 року, як і уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період березень 2015, поданих позивачем до податкового органу є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані контролюючим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за березень 2015 у сумі 7123017,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що чинне законодавство не містить жодних застережень та/або обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів, тобто до 01 липня 2015 року, як і не містить заборон щодо коригування вказаних сум шляхом подання уточнюючих розрахунків внаслідок самостійно виявлених помилок.

Крім того, на думку суду, контролюючий орган, не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених Позивачем відомостей, порушив статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Суд констатує, що тимчасове затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично завдало негативного впливу на господарську діяльність Позивача, зупинення виконання зобов'язань по укладеним контрактам та виконання останніх, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму переплати по податкових зобов'язаннях, позивач не має можливості вилучати з обігу грошові кошти.

Судом не була встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача 1, що полягає у не збільшенні суми податку у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 7123017 грн. на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 16 березня 2018 року №9046329819; зобов'язати відповідача 1 збільшити на 7123017 грн. суму податку у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 16 березня 2018 року №9046329819; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача 2 від 13 червня 2018 року №0000161202 та їх задоволення у цій частині.

Стосовно позовної вимоги зобов'язати відповідача 1 подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання законної сили рішенням, суд зазначає, що відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

В силу норми пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч.2 ст.19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині, оскільки відповідачами у ході судового розгляду справи не доведено правомірність вчинення бездіяльності щодо не збільшення суми ПДВ в СЕА ПДВ та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у не збільшенні суми податку у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 7 123 017 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 16 березня 2018 року №9046329819.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити на 7 123 017 грн суму податку у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року від 16 березня 2018 року №9046329819.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 13 червня 2018 року №0000161202.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед (76494, м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Марковецька, 3, код ЄДРПОУ 34078038) судові витрати у сумі 5 286,00 грн (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень) з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед (76494, м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Марковецька, 3, код ЄДРПОУ 34078038) судові витрати у сумі 106 845,25 грн (сто шість тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 25 копійок) з Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 39394463) за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова