Постанова

від 21.02.2019 по справі 922/719/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р. Справа № 922/719/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Пархоменко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1 довіреність від 01.04.2018 року, ОСОБА_2 довіреність від 01.04.2018 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мако-С м.Харків (вх. №238 Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року у справі №922/719/18, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Шатерніков М.І.), повний текст якого складено 24.05.2018 року

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мако-С , м. Харків

про стягнення 759 110,60 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року у справі №922/719/18 позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ МАКО-С на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 759110,60 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 11386,66 грн.

Позовні вимоги вмотивовано зокрема відсутністю реєстрації речових прав на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Героїв Праці, 13-А у м. Харкові, на якій розміщена нежитлова будівля літ. "А-1" площею 735,4 кв.м., яка є власністю ТОВ "Мако-С"; користуванням відповідачем земельною ділянкою в період з 01.12.2014 року по 30.11.2017 року без відповідної оплати; безпідставним збереженням коштів відповідачем у розмірі орендної плати за рахунок позивача та нормами ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 14 (п.п. 14.1.125, 14.1.136, 14.1.72), ст. 288.5 Податкового кодексу України, ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мако-С з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року скасувати; за наявності підстав-позовну заяву залишити без розгляду, провадження у справі закрити; за відсутності підстав для залишення позову без розгляду або закриття провадження у справі у позові відмовити повністю.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про наступне.

Судом, встановлено, що ТОВ МАКО-С використовує земельну ділянку площею 0,0979 га по вул. Героїв праці, 13-А у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 735,4 кв.м., право власності на яку зареєстровано за останнім на підставі свідоцтва про право власності від 04.04.2013 року №2005741.

Такого об'єкту як нежитлова будівля літ. А-1 загальною площею 735,4 кв.м. у власності відповідача станом на момент розгляду справи немає.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку; єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, може бути виключно орендна плата за землю; він неодноразово звертався до Харківської міської ради із заявою про виділення земельної ділянки в оренду ТОВ МАКО-С , однак отримав відмову.

Судове рішення не містить жодного належного доказу про те, що за період з 01.12.2014 року по 30.11.2017 року позивачем було дотримано вимогу закону про надіслання вимоги про сплату боргу; не встановлено, ким і на підставі яких повноважень було підписано таку вимогу, не досліджено її фактичну та юридичну обґрунтованість.

Посилається на правові висновки викладені у постановах Верховного суду України від 02.10.2013 року, справа №6-88цч13, від 02.03.2016 року справа №6-3090цс15, Великої палати Верховного суду від 20.11.2018 року, справа 922/3412/17.

Господарський суд першої інстанції не з'ясував чи було наявним у відповідача майно, яке він вирішив стягнути як безпідставнj набуте; не встановив, на яких саме умовах попередній власник користувався земельною ділянкою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 року поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Мако-С на рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року у справі №922/719/18; позивачу встановлено строк до 05.02.2019 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року у справі №922/719/18 зупинено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 року призначено справу №922/719/18 за апеляційною скаргою ТОВ Мако-С до розгляду 21.02.2019 року.

21.02.2019 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про надання доказу (вх.1930), яким є лист Держгеокадастру від 23.01.2019 року, який долучено до матерілів справи.

У судовому засіданні 21.02.2019 року представники відповідача просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року скасувати; за наявності підстав-позовну заяву залишити без розгляду, провадження у справі закрити; за відсутності підстав для залишення позову без розгляду або закриття провадження у справі у позові відмовити повністю.

Представник позивача у судове засідання 21.02.2019 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотному боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

На підтвердження направлення копії ухвали від 04.02.2019 року сторонам у справі додано фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта" від 06.02.2018 року: №6102227362099 з якого вбачається, що Харківська міська рада отримала копію ухвали 11.02.2018 року (а.с.159).

Крім того, вказану ухвалу суду від 04.02.2018 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та https://eag.court.gov.ua/sud4875/

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради 26.12.2017 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "МАКО-С" використовує земельну ділянку площею 0,0979 га по вул. Героїв Праці, 13-А у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 735,4 кв.м. право власності на яку зареєстровано за останнім на підставі свідоцтва про право власності від 04.04.2013 року № 2005741. Земельна ділянка використовується ТОВ "МАКО-С" без оформлення документів на право власності або право користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав, що зафіксовано в акті обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, складеного Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради від 26.12.2017 року.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 109099631 від 26.12.2017 року нежитлова будівля літ. А-1 загальною площею 735,4 кв.м. по вул. Героїв Праці 13-А у м. Харкові з 22.02.2013 року зареєстрована за ТОВ "МАКО-С" на підставі свідоцтва про право власності від 04.04.2013 року № 2005741.

Згідно листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 24.07.2017 року № 19-20-0.23,08-1276/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 17.08.2017 року № 5208/0/225-17 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Героїв Праці, 13-А у м. Харкові не зареєстровані.

Відповідно до листа Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС У Харківській області від 31.01.2017 року № 119/9/20-31-12-04-18, що ТОВ "МАКО-С" (податковий номер 35068020) не є платником плати за землю.

Позивач посилався на те, що відповідач з 01.12.2014 року по 30.11.2017 року не сплачував за користування земельною ділянкою розташованою по вул. Героїв Праці, 13-А у м. Харкові, площею 0,0979 га, яка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова, плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

21.05.2018 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно з частиною 1 статті 56 ГПК України сторона може брати участь в судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.

Частиною 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто незалежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, Харківська міська рада, 26.03.2018 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКО-С" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 759110,60 грн. (вх. №719/18).

Позовна заява підписана представником Харківської міської ради -ОСОБА_3, повноваження якого підтверджено довіреністю № 08-11/2631/2-17 від 19.08.2017 року, яка видана від імені представника юридичної особи, Харківської міської ради міським головою, якою ОСОБА_3 уповноважений підписувати скарги, позови, заяви та інші документи від імені Харківської міської ради.

Строк дії довіреності встановлений до 31.12.2017 року (а.с. 14).

Відповідно до ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами; довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин, згідно з ст. 245 ЦК України. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи, відповідно до ст. 246 ЦК України. Строк довіреності встановлюється у довіреності.

Строк дії довіреності регулюється нормами матеріального права, зокрема, ст.ст. 247, 248 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Приписами ст. 248 ЦК України унормовано, що представництво за довіреністю припиняється у разі: - закінчення строку довіреності; - скасування довіреності особою, яка її видала; - відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; - припинення юридичної особи, яка видала довіреність; - припинення юридичної особи, якій видана довіреність; - смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Разом з цим, зі змісту довіреності №08-11/2631/2-17 від 19.08.2017 року вбачається, що на час звернення позивача з зазначеним позовом до господарського суду Харківської області у представника Харківської міської ради ОСОБА_3, за довіреністю №08-11/2631/2-17 від 19.08.2017 року закінчився її строк, що свідчить про припинення представництва ОСОБА_3 за вказаною довіреністю відповідно до приписів ст. 248 ЦК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України , суд залишає позов без розгляду, якщо зокрема позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, Законів України, міжнародних договорів, згоди на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та керується принципом верховенства права.

За матеріалами справи ухвалою господарського суду Харківської області від 29 березня 2018 року прийнято позовну заяву Харківської міської ради до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/719/18, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 25.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2018 року закрито підготовче провадження у справі № 922/4443/17; призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05. 2018 року.

21.05.2018 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Беручи до уваги наведене та враховуючи наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що господарським судом першої інстанції було помилково прийнято позов до розгляду в той час як він підлягав поверненню на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, оскільки позовну заяву підписано особою, представництво якої на час звернення з позовом до господарського суду першої інстанції було припинено.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)

Таким чином, місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення було недотримано норм процесуального права, а тому рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року у справі №922/719/18 слід скасувати, позов залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

А отже доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст. 129, п.2 ч.1 ст.226, ст.ст. 269, 270, ч.4 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мако-С задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року у справі №922/719/18 скасувати.

Залишити позовну заяву без розгляду повністю.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; ідентифікаційний код 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мако-С (61144, м. Харків, вул.. Героїв Праці, буд. 13-А; ідентифікаційний код 35068020) 17 080,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.02.2019 року.

Головуючий суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя М.М. Слободін