Ухвала

від 21.02.2019 по справі 1/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

21.02.2019 Справа № 1/244

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при помічнику судді (за дорученням) Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» , м. Київ,

про:

- визнання дій заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття постанови ВП № 50354884 від 18.12.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу - неправомірними;

- скасування постанови ВП № 50354884 від 18.12.2018 року заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документу стягувачу, як незаконної.

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Перший Український ОСОБА_1» , м. Київ

до Приватного підприємства «Тамак» , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 927 578,93 грн.,-

За участю представників:

від скаржника: ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 15.01.2018р.;

від боржника: не з`явився;

від ВДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

5 лютого 2019 року через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» надійшла скарга № КНО -61.1.3.4/16 від 28.01.2019р. про визнання дій заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття постанови ВП № 51404903 від 18.12.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу - неправомірними та скасування зазначеної постанови, як незаконної.

Згідно з ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.Відповідно до відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції Публічним акціонерним товариством „Перший Український ОСОБА_1» від 15.01.2019р., скаржник отримав постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим провадженням № 51404903 від 18 грудня 2018р., саме 15 січня 2019р. та відправив вищезазначену скаргу 29 січня 2019 року.

З вищезазначеного вбачається, що скаржником не пропущено строк подання скарги на дії державного виконавця, з урахуванням приписів Закону України «Про виконавче провадження» .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 7 лютого 2019 року відновлено частково справу № 1/244 та призначено до розгляду скаргу на 14 лютого 2019 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14 лютого 2019 року відкладено розгляд скарги на 21 лютого 2019 року.

В обґрунтування скарги боржник посилається на протиправність дій державного виконавця, що полягають у порушенні приписів ст.ст. 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження» , ст. 19, ч.5 ст. 214 Конституції України, а також порушенні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Скаржник зазначає, що державний виконавець не вжив вичерпних заходів щодо встановлення особи боржника, належного йому майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення грошової заборгованості, не здійснив вичерпних заходів щодо перевірки майнового стану боржника відповідно до приписів Закону, не здійснив заходів щодо реалізації нерухомого майна, яке належить боржникові.

19 лютого 2019 року від ВДВС через канцелярію суду надійшли заперечення на скаргу за вих.№ 50354884 від 15 лютого 2019 року. Відповідно до заперечень державний виконавець зазначає, що скарга стягувача є безпідставна та необгрунтована, та не підлягає задоволенню. Державний виконавець свою позицію обгрунтовував тим, що усі передбачені законом дії (відкриття виконавчого провадження, запити щодо наявності рухомого та нерухомого майна, обмежененя права виїзду за кордон тощо) державним виконавцем виконані, а також зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

21 лютого 2019 року від скаржника через канцелярію суду надійшла заява про доручення документів до матеріалів справи від 21 лютого 2019 року.

Представник скаржника у судове засідання з`явився, надав пояснення стосовно обставин скарги.

Представник боржника у судове засідання не з`явився, про час та дату проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник ВДВС у судове засідання не з`явився, про час та дату проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали скарги господарським судом встановлено наступне.

3 березня 2016 року заступником начальника Іллічівскього ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження по виконанню наказу по справі 1/244. В ході виконавчого провадження виконавцем: здійснювалися запити для з'ясування майна боржника; 17 березня 2017 року складено акт, яким встановлено відсутність за місцем державної реєстрації боржника та його майна; 18 жовтня 2018 року за поданням державного виконавця обмежено у праві виїзду за кордон керівника боржника та направлено повідомлення до правоохоронних органів про наявність в його діях ознак кримінального злочину за ст. 382 УК України.

Як свідчить інформація з автоматизованої системи виконавчого провадження, 5.11.2018 року до зведеного виконавчого провадження було приєднано виконавче провадження № 50354884,на підставі відповідної постанови. Тому, доводи скаржника про винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку із прийняттям її виконавцем, який не відкривав виконавче провадження є необгрутованими.

Як вбачається з доданої до скарги копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 50354884 від 18 грудня 2018р., заступником начальника відділу ОСОБА_2 повернутий виконавчий документ стягувачу із посиланням на п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» .

За змістом п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчий документ повертається стягувачеві, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають у тому числі виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Як вбачається з рішення господарського суду Донецької області від 17 січня 2011 року по справі № 1/244, позовні вимоги задоволено та вирішено стягнути з Приватного підприємства «Тамак» на користь Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк» заборгованість за кредитом у сумі 729 000 грн. 00 коп., відсотки у сумі 184 315 грн. 45 коп., пеню у сумі 4 845 грн. 34 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 9 181 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Як вбачається з абз. 2 п.1.1. Статуту Акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» , затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів (Протокол № 80 від 27.11.2018р.), Акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_1» є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» , у результаті реорганізації Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» , згідно рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» (протокол № 59 від 15 липня 2011 року) та згідно рішення єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» (рішення 2/2011 від 15 липня 2011 року). Таким чином, скаржник є належною стороною у справі.

На виконання зазначеного рішення 28 січня 2011 року був виданий наказ, із примусового виконання якого було відкрите виконавче провадження № 50354884.

Із змісту судового рішення та, виданого на його виконання, наказу вбачається, що зазначений наказ є виконавчим документом, за якими мають бути стягнуті кошти.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи приписи п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» , яким встановлені обмеження у застосуванні зазначеної норми, як підстави для повернення виконавчого документу стягувачу, суд зазначає про протиправне повернення скаржнику наказу від 28 січня 2011 року по справі № 1/244 про стягнення з Приватного підприємства «Тамак» грошової заборгованості з підстав неможливості з'ясування місцезнаходження боржника - юридичної особи Приватного підприємства «Тамак» .

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи судову практику, що склалася на час розгляду скарги, та яка знайшла своє відображення у постанові Пленуму ВГСУ № 89 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (п.9.13), суд зазначає, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. У скарзі заявник просить визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати спірну постанову. Проте, вимога скаржника про скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою є тотожною вимогам про визнання постанови недійсною. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що дії заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття постанови ВП № 50354884 від 18 грудня 2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу, є неправомірними, у зв'язку із чим постанова від 18 грудня 2018 року щодо повернення виконавчого документу стягувачу підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» , м. Київ, про визнання дій заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття постанови ВП № 50354884 від 18.12.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу та скасування постанови ВП № 50354884 від 18.12.2018 року заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , як незаконної - задовольнити.

2. Визнати дії заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття постанови ВП № 50354884 від 18.12.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу - неправомірними.

3. Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 50354884 від 18.12.2018 року заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 визнати недійсною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст ухвали складено та підписано26.02.2019р.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).